Цитата. «Путін не запропонував нового підходу до війни, не описав, як Росія має намір досягти перемоги в Україні, і не уточнив, як виглядатиме російська перемога. Багато його заяв від 14 грудня схожі на шаблонні твердження про російську війну в Україні, які він зробив під час виступу на засіданні колегії Міністерства оборони Росії майже рік тому», — Інститут з вивчення війни.

10 тез про заяви Путіна від ISW

1. Перелічені Путіним цілі щодо війни РФ проти України — непрозорі. Це дає  можливість в подальшому їх корегувати. На питання про те, чи залишаються цілі Росії в Україні такими ж, як і раніше, Путін відповів, що вони не змінилися і включають «денацифікацію» і «демілітаризацію» України, а також нав’язування Україні «нейтрального статусу».
2. Максималістські цілі також включають анексії окупованих територій або тих, які РФ ще прагне завоювати. Це підтверджують слова Путіна про те, що «Росія історично контролювала весь Чорноморський регіон і що весь регіон, як і Крим, не має нічого спільного з Україною». 
3. Ідея російського суверенітету все більше стає синонімом великих стратегічних цілей Росії в Україні, а концепції «денацифікації» та фікції про «геноцид на Донбасі» етнічних росіян і російськомовних, служать виправданням для вторгнення в Україну.
4. За словами президента РФ, російських військовослужбовців в Україні значно більше, ніж вважають навіть деякі російські посадовці. За його словами, в  «зоні бойових дій» перебуває 617 тисяч військових, що значно відрізняється від 420 тисяч російських військовослужбовців, які, за оцінками української розвідки, перебували в Україні у вересні 2023 року. Ці цифри президент Росії надав у відповідь на питання про другу хвилю мобілізації і прямо заявив, що потреби в наступній хвилі немає. 
5. Путін згадав про оперативну ситуації у Херсонської області (лівобережна частина), але утримався від обговорення активних російських наступальних операцій на сході України. Він заявив, що майже всі російські війська перебувають в «активній стадії дій». Ця фраза помітно відрізняється від попередньої характеристики російських наступальних операцій в Україні як «активної оборони», яку він і міністр оборони Шойгу давали раніше.
6. Публічні дискусії Путіна про проблеми на фронті і про російські військові зусилля в цілому можуть перенаправити гнів громадськості щодо проблем на війні на Міністерство оборони Росії.
7. Путін намагався переконати громадськість в тому, що російська економіка є стійкою, тому начебто міжнародні санкції та наслідки війни в Україні їй не зашкодять.
8. Президент РФ продовжує  висловлювати антиізраїльську позицію щодо війни між Ізраїлем і ХАМАСом, що, ймовірно, свідчить про подальше погіршення російсько-ізраїльських відносин.
9. Путін намагався применшити погіршення вірменсько-російських відносин і звільнити російські миротворчі сили від будь-якої відповідальності за втрату Вірменією Нагірного Карабаху, оскільки Вірменія, схоже, фактично утримується від участі в очолюваній Росією Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ).
10. Російські війська продовжують наступальні операції на лінії Куп’янськ — Сватове — Кремінна, під Бахмутом, поблизу Авдіївки, на захід і південний захід від Донецька, на кордоні Донецької та Запорізької областей, а також на заході Запорізької області, а на деяких ділянках просунулися вперед.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Військові аналітики вважають, що, ймовірно, агресор планує провести вирішальну стратегічну операцію протягом шести місяць. Основне її спрямування – перехопити ініціативу в свої руки та завершити оперативні успіхи України. 

У своєму звіті Інститут вивчення війни (ISW) зазначив невдалі операції Росії у російсько-українській війни. Йшлося про те, що, за останні 11 місяців Росії так і не вдалося досягти більшості своїх основних оперативних цілей в Україні. Вони не змогла захопити Київ, а також Донецьку і Луганську області, утримати здобутки в Харківській області або в Херсоні.

ISW переконані, що зважаючи на те, що Путін не відмовився від своїх загарбницьких цілей, він змінює фундаментальні підходи у веденні війни.

Додамо, що Інститут помітив розвиток таких напрямків у веденні війни РФ:

−   російські військові консервують мобілізований персонал для подальшого використання – це відхід від початкового підходу Кремля, який полягав у тому, щоб восени 2022 року кинути на фронт непідготовлений особовий склад.

−   Росія намагається відновити свою оборонно-промислову базу.

−   Путін децентралізує контроль над військовими діями в Україні під керівництвом Міністерства оборони і призначив командувачем воєнних дій начальника Генерального штабу Валерія Герасимова.

−   Кремль посилює підготовку російського інформаційного простору для підтримки війни.

Фото: Слово і діло 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Куп’янськ — це ключовий вузол російських військ, які підтримують Ізюмський напрямок. Про це йдеться у звіті ISW.

«Російські тилові позиції в Харківській області тепер уразливі для подальшого наступу українців», — повідомляють у звіті. Захопивши Куп’янськ, ЗСУ погіршать російські наземні лінії зв’язку з Ізюмом.

За словами аналітиків, у російських тилових районах відчувають паніку через близькість українських військових до Куп’янська та високу швидкість наступу ЗСУ.

Нагадаємо, Генштаб ЗСУ повідомляє, що Збройні сили України просунулися на 50 км за 3 дні на Харківському напрямку. Окремі підрозділи окупанта зазнали значних втрат.

Фото: delo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики