Серед його наставників був український режисер і письменник Олександр Довженко. Параджанов за чотири роки після закінчення університету зняв на кіностудії Довженка свій перший повнометражний фільм «Андрієш».

Після чотирьох робіт — «Андрієш», «Перший парубок», «Українська рапсодія» та «Квітка на камені» — режисер не отримав гідного визнання. Проте все змінила кінокартина 1966 року «Тіні забутих предків».

У 1973-му Параджанова заарештували за нібито гомосексуальні стосунки та український націоналізм. Митця засудили на п’ять років колонії суворого режиму.

 У тюрмі чоловік перебував у дуже тяжких умовах: його катували, били, не дозволяли писати. Проте Сергій збирав кришки від пляшок молока, зроблені з фольги, заливав їх смолою і робив гравірування. Ці твори назвали «талерами Параджанова». 

Довідка. «Талери Параджанова» — це портрети відомих людей – Гоголя, Пушкіна, Петра І тощо, які митець витискав на кришках від молочних пляшок.

Звільнили його в 1977 році, в цьому допомогла Ліля Брик — вона звернулася за допомогою до відомого письменника Луї Арагона. 

«Не знаю, що чекає на мене, але знаю, що хотів померти в Україні. Хоч би там як, а я їй багато чим завдячую. Вона велика друга моя БатьківщинаПомер Параджанов у Єревані 20 липня 1990 року».

Що з фільмографії Параджанова варто переглянути? 

«Тіні забутих предків». Стрічка, яка уже стала легендарною. Саме під час прем’єри цього фільму, коли на сцені виступав Параджанов та знімальна група, а в залі сиділи діячі культури та дисиденти, з глядацької зали піднявся з букетом письменник Іван Дзюба, друг Параджанова. 

Дзюба сказав: «У нас велике свято, але й велике горе. В Україні почалися арешти творчої молоді». У залі тут же увімкнули сирену, аби заглушити подальший виступ Дзюби. Того вечора нікого не заарештували. Дзюбу й Чорновола звільнили з роботи, Стуса — вигнали з аспірантури. Після скандальної прем’єри Сергію Параджанову більше не дали знімати, а потім заарештували та засудили. Йому інкримінували «український націоналізм та гомосексуалізм».

«Колір Граната». Кінопритча Сергія Параджанова про вірменського поета Саят-Нова. Зйомки відбувалися у церкві святого Іоанна села Ардві Лорійської області Вірменії. Під тиском цензури Параджанов змушений був повністю перемонтувати фільм, змінивши назву на «Колір граната». Версія, що вийшла на екрани у 1973 році на радянські екрани — результат роботи радянського кінорежисера Сергія Юткевича.

Фото: uamodna

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти