Майже 60% українців довіряють улюбленим/звичним ЗМІ або покладаються на інтуїцію. Частка таких респондентів у 2019 році збільшилась порівняно із чотирма попередніми роками. Такі дані опитування про ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа.
Чому це важливо. Дослідження свідчить, що українці не схильні критично мислити та перевіряти інформацію, а, отже, легше піддаються маніпуляціям у ЗМІ та впливу пропаганди.
Детальніше. Опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 році» провела соціологічна компанія InMind на замовлення організації Internews.
За даними цього дослідження, у 2019 телебачення втратило першість серед джерел отримання новин, адже значно зросла частка аудиторії, яка використовує для цього соціальні мережі. За останній місяць 68% опитаних користувалися для отримання новин соцмережами, 66% — телебаченням, а 58% — сайтами новин.
Довіра. Усі медіа, незалежно від території ефіру, у 2019 році втратили довіру українців – показник коливається між 19% (для загальнонаціональної преси та місцевого радіо) та 51% (для загальнонаціональних інтернет-ЗМІ). Основні причини недовіри — недостовірність та заангажованість новин.
Фейки. 75% опитаних українців знають про існування фейкових новин, але лише 11% змогли відрізнити фейки від справжніх новин. Обізнаність щодо існування замовних матеріалів зростає, проте тільки 68% українців переконані, що вміють розрізняти такий контент. Більше половини тих, хто знає про існування фейків, не вважають, що проблема є актуальною (54%).
Як проводили опитування. Опитали 4056 респондентів віком від 18 до 65 років методом особистого інтерв’ю. Опитування проводили у містах, де мешкає від 50 тисяч осіб, за винятком анексованого КРиму та окупованих частин Донецької та Луганської областей.
⟶ Добірка онлайн-курсів для розвитку медіаграмотності. Медіаграмотність — це здатність критично сприймати інформацію зі ЗМІ та соцмереж, виявляти неправдиві новини та маніпуляції. Медіаграмотними не народжуються, ними стають. Тому пропонуємо вам добірку онлайн-курсів, які допоможуть прокачати цю навичку:
Very verified. Онлайн-курс з медіаграмотності від EdEra. Курс складається з пяти уроків. З їхньою допомогою можна дізнатися про медіапростір та медіа, принципи роботи традиційних медіа, соцмереж, довідатися, що таке дезінформація та як розрізняти маніпуляції у заголовках, на фото, у коментарях. Після завершення курсу можна скласти тест та стати амбасадором медіаграмотності.
Медіаграмотність: практичні навички від Prometheus. Цей курс – авторська розробка відомого політолога, викладача, автора досліджень гібридної війни Євгена Магди. Курс присвячений медіаграмотності та головним викликам сучасного світу – дезінформації та фейкам.
Цифрова безпека та комунікація в онлайні від ВУМ (Відкритого університету майдану). Завдяки цьому курсу можна дізнатися: як соціальні мережі можуть допомогти у роботі, як реагувати на негативні коментарі та вийти з комунікаційної кризи, які є приховані можливості Facebook, Twitter чи YouTube, які допоможуть вам у роботі, як захистити листування та особисті файли від небажаного поширення, як обрати досконалі паролі та де їх зберігати, як налаштувати комп’ютер для безпечної роботи в Інтернеті.
⟶ Як розпізнати фейк. Сайт Platfor.ma підготував поради як виявити фейкову новину:
Фото: pexels.com
111
Важливе