Детальніше. За допомогою фальшивих профілів поширювали расистські коментарі та критикували політиків, зокрема експрезидента США Барака Обаму та канцлерку Німеччини Анґелу Меркель. Водночас президент США Дональд Трамп та його російський колега Володимир Путін активно підтримувалися акаунтами викритої мережі.
У Spiegel додали, що Facebook вирішив ліквідувати фейкові профілі лише після того, як на них вказали журналісти видання та аналітики Atlantic Council. Хто саме стоїть за мережею — поки не відомо.
Творцям фейкових акаунтів вдалося налагодити особистий контакт із справжніми людьми, серед яких були політики, лікарі, військові та журналісти. При цьому вони обмінювалися із фейковими співрозмовниками особистою та навіть інтимною інформацією.
⟶ Як виявити фейкові акаунти у Facebook. Інструкцією виявлення ботів поділилась редакторка інформаційної компанії «По той бік новин» Альона Романюк. Основні типові ознаки бота:
- Відсутність особистої інформації/не свої фотографії на сторінці;
- Відсутність фотографії;
- Відсутність справжніх друзів;
- Наявність у друзів значної частини акаунтів, які також схожі на ботів;
- Репости на свою сторінку різних матеріалів у нетиповий для середньостатистичного користувача час. Наприклад, о другій ночі чи п’ятій ранку;
Однак, буває, що справжні користувачі не хочуть відкривати про себе особисту інформацію. Тому потрібно дивитися комплексно, переглядати, що коментує ця людина, наскільки часто вона коментує і поширює одні й ті ж самі матеріали.
Якщо ви впевнені, що у ваших друзях є бот, перед тим, як видалити його — вкажіть про це у системі Facebook. Для цього перейдіть на фейкову сторінку, натисніть на три крапки (вони знаходяться біля функцій «стежити» та «повідомлення»), оберіть розділ «Залишити відгук або скаргу», повідомляєте Facebook, що це несправжній акаунт, і просите його заблокувати.
⟶ На рішення про покупки більше впливає «сарафанне радіо», а не соцмережі. Маркетингові дослідження компанії Nielsen показали, що 93% споживачів досі воліють обмінюватися досвідом взаємодії з брендом або запитувати рекомендації у живому спілкуванні, а не в інтернеті, пише MMR.
Дослідники зазначають, що словесне спілкування або розмова у реальному житті мають сильніший вплив на свідомість споживачів, а тому і на їхні рішення щодо покупки. Більшість респондентів (58%) підтвердили, що довіряють «сарафанному радіо». А 71% вказав, що на їхні купівельні рішення впливає живе спілкування з людьми.
Експерти з’ясували, що люди більше довіряють рекламі у газетах, ніж в інтернеті. Індекс співвідношення рівнів довіри та використання для газет становить 240, зовнішньої реклами/ білбордів — 178, журналів — 162, в той час як для Інтернету/ цифрових медіа цей показник значно нижчий — 78.
Фото: pexels.com
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Спорт 
