Що відомо? На «Мапі доступності» «ЛУН» уже позначили понад 30 000 об’єктів — від аптек і шкіл до адміністративних центрів. Тепер до них додадуть і культурні заклади, які самостійно перевірятимуть свою фізичну та інформаційну доступність за спеціальними чек-листами. Там оцінюватимуть, зокрема:

• Наявність входу на рівні землі або пандуса;
• робота ліфтів та їх параметри;
• наявність безбар’єрних вбиралень;
• можливість самостійно дістатися до зали чи експозиції;
• доступність сайтів та онлайн-сервісів для людей з порушеннями зору і слуху;
• можливість скористатися жестовою мовою або аудіоописом.

Довідка. «Мапа доступності» від громадської організації «ЛУН Місто» — це онлайн-платформа з інформацією про безбар’єрність локацій в Україні. Вона показує, наскільки зручними та доступними є житло, магазини, кав’ярні, парки, вулиці, заклади освіти, вокзали, соціальні послуги й громадський транспорт. Дані збирають за допомогою коротких онлайн чек-листів. Кожна локація на мапі має опис, фото та фільтри за типом закладу, щоб люди могли швидко знайти комфортний простір.

Фото: mcsc.gov.ua

Серед причин — бездіяльність щодо евакуації державного музейного фонду, призначення керівників, яких автори листа вважають некомпетентними (зокрема Сергія Бєляєва та Володимира Шорнікова), непрозорі кадрові рішення, проблеми з плануванням бюджетного фінансування та використанням донорської допомоги, а також відсутність належної комунікації з боку міністерства.

Текст листа та форма для підписання оприлюднені у відкритому доступі.

Яка реакція міністерства? Міністерство культури та стратегічних комунікацій назвало лист частиною «інформаційної кампанії», пов’язаної з забороною забудови історичних місць. У заяві МКСК йдеться, що звинувачення є емоційними та маніпулятивними, а нове керівництво має фахову підготовку і захищає культурну спадщину. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна». Також у міністерстві підкреслили, що звільнення гендиректора Києво-Печерської лаври Максима Остапенка було обґрунтованим, а кампанія ГО «Коаліція дієвців культури» спрямована на тиск задля отримання впливу на процеси евакуації музейних цінностей. МКСК вважає, що критика може бути пов’язана з перевіркою фінансування організації.