Два роки з моменту теракту в Оленівці: про більшість поранених інформації немає понад рік

Noo

Після того, як захисники «Азовсталі» виконали наказ вищого військового командування — вийшли із заводу. Частину українських військовослужбовців відправили в Оленівську колонію. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що росіяни атакували колонію. Там загинули люди, які мали офіційний статус військовополонених та були верифіковані Міжнародним Комітетом Червоного Хреста. Досі неможливо назвати точно цифру тих, хто постраждав під час теракту. За попередньою інформацією, тоді загинуло близько 53 полонених, ще близько 130 — поранені.

Про місце ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста в розслідуванні теракту в Оленівці, про дні скорботи та вшанування пам’яті захисників, страчених внаслідок теракту та про ініціативу обміну священників УПЦ (МП) на поранених полонених — читайте в матеріалі.

Читати далі
+ 77 слів

«Змушували цілий день стояти в позі ластівки»: як росіяни катують полонених

WTF

Здоров’я 22-річної Мар’яни Чечелюк, яка всупереч гарантіям ООН та Червоного Хреста, під час евакуації з «Азовсталі» потрапила в полон до росіян, суттєво погіршилось. Наразі дівчина перебуває в СІЗО в Таганрозі. Протягом року росіяни перевозили її з однієї в’язницю в іншу, чинили фізичний та психологічний тиск. Про це Центру прав людини ZMINA розповіла мати Мар’яни Наталія Чечелюк.

Читати далі
+ 16 слів

«Дістанемо з-під землі чи з того світу». Як в Україні реагують на відео зі стратою українського військового

Президент України нагадав росіянам про майбутню законну відповідальність за злочини, а лідерів вільного світу закликав реагувати, бо ніхто не зрозуміє мовчання. «Це відео Росії, якою вона є. Що це за істоти. Для них немає людей. Син, брат, чоловік… Чиясь дитина».

Читати далі
+ 68 слів

Гріхи Червоного Хреста: зв'язки з росією, розкішне життя керівництва та інші провини

WTF

Навесні, коли повномасштабне вторгнення росії в Україну не могли заперечувати навіть найзапекліші скептики, Україна стала трендовим напрямком для міжнародних пожертв. Оскільки для багатьох донаторів гроші на потреби армії виглядали підтримкою війни як процесу, основний фінансовий потік дістався міжнародним гуманітарним організаціям, головна з яких – Міжнародний Комітет Червоного Хреста.

Однак, якщо іноземці радо жертвували свої гроші МКЧХ, українці швидко знайшли приводи для сумнівів стосовно чистоти репутації комітету. Нераціональне використання коштів, розкішне життя топів організації та тісні зв’язки з росією викликали чимало питань. Медіа пояснювали різницю між Міжнародним Комітетом Червоного Хреста та українським товариством Червоного Хреста та детально розбирали кожен крок організації.

NZL у співпраці з OSINT-спільнотою Molfar детально проаналізували та підсумували головні факапи Міжнародного Комітету Червоного Хреста, які вкотре підтверджують, що ця організація — не найкращий вибір для пожертви.

Читати далі
+ 397 слів