Що пропонується?

• Здійснити моніторинг процесу застосування банками обов’язкової фотоідентифікації під час оформлення платіжних карток; 
• Напрацювати рекомендації для банків щодо належного обслуговування осіб з інвалідністю; 
• Опрацювати нормативні зміни, зокрема можливість заборонити процедуру «фото з карткою» для осіб з інвалідністю або застосовувати її виключно за згодою людини, передбачивши альтернативні способи ідентифікації.

Крім цього, омбудсмен направив лист до голови правління «ПриватБанку» з вимогою провести внутрішню службову перевірку дій працівників відділення, де не змогли видати картку ветерану з ампутаціями всіх кінцівок. 

Нагадаємо. У київському відділенні «ПриватБанку» 20-річний ветеран з ампутаціями усіх кінцівок не зміг відновити банківську карту, бо не зміг тримати її для підтвердження. Про це повідомила керівниця патронатної служби «Янголи» Олена Толкачова.

Контекст. Військовий хотів відновити банківську картку, на яку мали б прийти державні кошти. Відповідно до процедури, менеджер банку попросив узяти картку в руки й піднести до обличчя для фото.

«У людини немає рук. Немає рук — немає картки. Тримати картку іншій людині “не можна”. Єдина “альтернатива” від банку – оформити довіреність і видати картку на ім’я медичного куратора», — написала керівниця патронатної служби «Янголи» Олена Толкачова.

«ПриватБанк» попросив вибачення та повідомив, що готовий покрити лікування та протезування військовому, якщо він погодиться. Також в банку додали, що проводять ревізію внутрішніх процедур та планують провести відповідне навчання для працівників.

Крім цього, голова Національного банку Андрій Пишний заявив, що особисто доставить картку військовому.

«Персональні дані в умовах війни — не абстракція, а захист життя і свободи!» — наголосив Дмитро Лубінець. Омбудсмен зазначив, що мовознавиця вчинила кримінальний злочин та «підіграла» окупантам. 

Представниця президента в Криму Таміла Ташева також відреагувала на ситуацію, заявивши, що намагатиметься притягнути Фаріон до відповідальності.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

СБУ почала розслідування через відео, яке опублікували. Голова Служби безпеки заявив, що «якщо треба буде — дістанемо всюди, де б вони не були: з-під землі чи з того світу. Але за скоєне вони точно понесуть покарання».

Очільник українського МЗС Дмитро Кулеба назвав Росію гіршою за ІДІЛ. Також нагадав, що з 1 квітня РФ головує в Радбезі ООН замість того, щоб відповідати за свої злочини і покинути організацію.

Омбудсмен Лубінець заявив, що звернувся з листами до ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Посадовець вимагає окремо розглянути це питання та зафіксувати у всіх звітах міжнародних організацій.

Фото: suspilne

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Хлопець із сім’єю жив поблизу Маріуполя. Незадовго до повномасштабного вторгнення Сергій втратив батьків, однак має сестру. Коли російські окупанти захопили його населений пункт, Сергія та багатьох інших дітей вивезли в Донецьк, а згодом до Росії. 

Там українця взяла під опіку російська родина, яка мала трьох власних дітей та вже одну усиновлену. З новою «сім’єю» Сергій не розмовляв, у Росії навчався на автомеханіка. 

«Я просто вчився в коледжі, розмовляв з друзями, з якими там познайомився», — розповів хлопець.

За словами омбудсмена, ставлення російської сім’ї до Сергія не було жорстоким, однак він вирішив попри все повернутись на Батьківщину. 

У одному з чат-ботів хлопець написав: «Я хочу повернутися з РФ в Україну», — і йому допомогли. На кордоні з Україною юного патріота зустріли 18 грудня. У Росії Сергій прожив 8 місяців. 

Дмитро Лубінець запевняє, що Офіс омбудсмена України подбає про те, аби хлопець отримав належну психологічну допомогу, за потреби – медичну, відновив навчання, а його сестру призначили офіційною опікункою.

«Я вражений цілеспрямованістю юного українця та його непереборним бажанням повернутися додому. Його історія – це історія боротьби за те, щоб бути вільним, жити вільно та поруч із вільними людьми! Україна продовжує боротися за таких цілеспрямованих дітей, які виростуть її гідними громадянами!», — додав Лубінець. 

Фото: hromadske.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Людмила Денісова обіймала посаду Уповноваженої Верховної Ради з прав людини з березня 2018 року. Зокрема, згідно з законодавством, Уповноважений з прав людини призначається строком на п’ять років, а в період дії воєнного стану його повноваження не можуть бути припинені.

Водночас 12 травня набули чинності правки до статті 12 «Закону України про правовий режим воєнного стану», які стосуються особливостей державної служби у воєнний час. У них йдеться про те, що в період дії воєнного стану Верховна Рада України може виражати недовіру і знімати з посади будь-яку особу, що призначається на посаду парламентом.

Близько тижня тому українські медійниці звернулись до Людмили Денісової щодо комунікації про статеві злочини у час війни. У зверненні йшлося про те, що повідомлення про статеві злочини повинні публікуватися з обережністю, особливо щодо дітей та неповнолітніх, уникати надмірної деталізації злочинів росіян, зокрема Денісову просили повідомляти, які матеріали передали до системи правосуддя.

«Статеві злочини під час війни — це трагедії сімей, важка і травматична тема, а не тема для публікацій у дусі «скандальної хроніки», – наголосили медійниці.

Звернення підписали 89 журналістів та 51 особа, серед яких — правозахисники, адвокати, психологи, вчителі, громадські організації.

31 травня Людмилу Денісову звільнили з посади омбудсмена. Це рішення підтримали 234 народні депутати.

Нардеп Павло Фролов з фракції «Слуга народу» причину звільнення Уповноваженої Верховної Ради з прав людини пояснив тим, що Денісова майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей та дітей з окупованих територій, а ці питання фактично вирішувала Ірина Верещук. 

Сама Денісова вважає, що її звільнили всупереч Конституції, законам України й міжнародним стандартам. Це рішення вона буде оскаржувати в суді. 

Фото: Пресслужба Уповноваженого ВРУ з прав людини

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики. (більше…)