Важливе 21 лютого світ відзначає день рідної мови. Не всі українці сказали своє перше слово державною, але для більшості цей рік став усвідомлення цінності української мови в житті всієї країни та кожного громадянина зокрема.
Культура Освіта
«Настане час, коли українською спілкуватимуться всі без виключення громадяни України» — Тарас Кремінь
3 роки тому
Читати далі
+ 356 слів
Про мову — мовою цифр
58% українців виключно або переважно спілкуються українською у повсякденному житті. Такі дані показало соціологічне дослідження, в якому взяв участь Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
У дослідженні йдеться про те, що 62% громадян України розмовляють українською вдома з родиною. 68% використовують державну для комунікації на роботі та навчанні. І лише 4% говорять виключно російською на робочу місці чи в навчальному закладі.
Напередодні НЗЛ поспілкувалися з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем. В одному зі своїх висловлювань, він зазначив: «…українська мова в масштабах і контексті війни стала нашим маркером свободи, свідченням ідентичності та ознакою нашої консолідації й боротьби».
Що нового з’явилося в Законі про мову за останній рік?
Верховна Рада прийняла два важливі закони для захисту державної мови, зокрема з 16 січня 2022 була прийнята нова норма закону про мову, що передбачила нові вимоги до друкованої преси:
- усі друковані видання мають друкуватись українською мовою.
- Якщо видання публікується іноземною мовою, воно обов’язково має мати тираж і державною мовою.
Наступне нововведення щодо державної мови в Україні відбулося 16 липня 2022. Тоді були додані нові, окремі норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови, як державної». Вони передбачали використання української мови в мережі Інтернет та для інтерфейсів комп’ютерних програм, встановлених на товарах. Також додалась можливість накладання стягнення на фізичних осіб за порушення Закону уповноваженим із захисту державної мови.
Мовні скандали
Існують і приклади скандалів, що супроводжують такі зміни, починаючи від хвилі критики, яку отримують публічні люди, як от Маша Єфросиніна після відмови говорити державною на своєму ютуб каналі, до розголосу про заборону розмовляти в стінах Києво-Могилянської академії мовою агресора.
Про останнє журналіст та медіакритика Отар Довженко висловився так: «Щодо російської мови у Києво-Могилянській академії. В мене є особисте правило: Якщо тобі здається, що щось російське в Україні утискають, і воно потребує порятунку і захисту. Запитай себе чи все українське вже врятоване і захищене. І коли все-все українське буде в безпеці і нормі, тоді можна братись за порятунок і захист російського».
Порушення мовного закону, викликає обурення та відповідні дії з боку громадян і влади, про них детальніше розказав Тарас Кремінь: «Традиційно щодня ми отримуємо від 50 до 100 звернень, але найбільша кількість таких заяв у нас надходить якраз в період імплементації нових статей закону…Принцип санкцій на порушників закладений в законі не є релевантним із величиною самих стягнень.
Хтось напевно думає, що штраф у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян це не та сума, якою можна виправити ситуацію, налякати порушника і стабілізувати динаміку загалом в різних сферах. Я з цим кардинально не погоджуюсь, тому що тут розмова йде про інші санкції, а саме про втрати, які є і репутаційними, і управлінськими, і звичайно фінансовими. Скажімо, накладений штраф у розмірі 3400 на Харківського міського голову — це не про гаманець, це про репутацію».
Перехід на українську мову в 16 років
Ярослава — студентка Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. На момент початку повномасштабної війни їй було 16 років, але події в її рідному Дніпрі і загалом в Україні наштовхнули її на те, щоб перейти на українську. Про свій досвід вона говорить:
«Більше всього перейти на українську мене змотивувало те, що я захотіла не мати нічого спільного з людьми, які змусили мене кинути мій дім і моє місто, захотіла відгородити себе від їхньої ідентичності, мені дуже шкода, що це усвідомлення сталось для мене не під час майдану чи окупації Криму і війни на Донбасі, бо ми ж дніпряни до цього були дуже близько, ми це відчували».
Як удосконалити знання української тим хто тільки перейшов і тим хто говорить нею з народження?
Уповноважений з захисту державної мови в Україні поділився: «На нашому сайті в розділі опанувати мову надано інформацію про близько 450 таких мовних локацій, які розташовані в усіх областях України крім тимчасово окупованих територій».
Додаємо невеликий список онлайн-додатків, що допоможуть краще опанувати нашу рідну мову:
Mova. ДНК нації — додаток мотивує у розважальній формі опанувати більше фразеологізмів та покращити свій словниковий запас.
Р.І.Д — застосунок націлений допомогти вам вам кожного дня вивчати по три нових, цікавих слова українською мовою.
Є-мова — це безкоштовна можливість краще опанувати українську мову з залученням найкращих філологів нашої країни.
Laika — допоможе вам дізнатись, як лаятись державною та покаже, що надіть лихослів‘я українською може бути красивим.
Кобза — гра націлена на збагачення вашого словникового запасу в такій собі розважальній формі.
Гра слів — трішки схожий на попередній додаток, але водночас тут ви граєте із суперником, що додає мотивація та ігрового захоплення.
Soloviy — автором додатку є військовослужбовець ЗСУ. Тут ви зможете дізнатись більше про діалектизми та унікальні слова різних регіонів нашої країни.
«Звичайно, настане той час коли українською мовою спілкуватимуться всі без виключення громадяни України. І це абсолютно нормально для нашої унітарної держави, яка виборює своє право на територіальну цілісність, на мову на історію, на культуру, на суб’єктність на світовій арені, в такий страшний жорсткий спосіб, який виник в історії чи не вперше після Другої світової війни», — поділився Тарас Кремінь в інтерв’ю для НЗЛ.
Авторка тексту: Вероніка Романик
Фото: mova-ombudsman.gov.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
відреагувати
