За словами продавчині місцевого магазину, у 10-му окрузі Парижа усього пролунало 7-8 пострілів, після чого на вулиці стався хаос. Прокурор Парижа зазначив, що підозрюваного заарештовано.

Стрільцем виявився 69-річний чоловік, який відомий двома попередніми спробами вбивства. Мотиви нападника залишаються незрозумілими. Слідчі допускають, що напад міг статись з расистських переконань стрільця.

Поліція Парижа повідомила, що на місці працюють екстрені служби та закликала містян і туристів триматись подалі від цього району до вирішення обставин.

Фото: bbc.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Позиція «Схем»

Адвокат «Схем» Анатолій Попов оцінює створення перешкод журналістам, їхнє незаконне утримання та вилучення відзнятого матеріалу як безпрецедентні дії. 

Позиція банку

Пресслужба фінустанови заявляє, що журналістом ніхто не перешкоджав. Також вказує на те, що під час інтерв’ю директору ставили запитання щодо діяльності клієнтів банку, а це є банківською таємницею. Саме через це розмову зупинили.

Реакція міністра фінансів

Сергій Марченко неприємно вражений подіями та поведінкою банку й закликав до справедливого вирішення конфлікту: «Я вважаю, що будь-які конфлікти з журналістами неприпустимі. Очевидно і зрозуміло, що журналісти мають право і повинні ставити будь-які питання, а всі представники держави зобов’язані відповідати на ці питання настільки, наскільки це можливо».

Довідка. «Схеми» — програма з прізвищами та деталями щодо корупційних справ високопосадовців. Йдеться про зловживання чиновниками владою, статки держслужбовців, афери, кумівство та схеми. 

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ще у 2015 році Сергія Стерненка затримали за підозрою у розбійному нападі та викраденні людини — тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Підстава — Щербич упізнав у Стерненкові свого нападника. Активіст свою причетність до злочину заперечує. 

У тому ж 2015 році у будинку Стерненка провели обшук. За словами активіста, він добровільно віддав правоохоронцям свою зброю: пневматичний пістолет, стартовий (шумовий) пістолет та колекційний ніж. Через стартовий пістолет правоохоронці також звинуватили Стерненка у незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Справа про викрадення депутата розтягнулась на понад 5 років. І от лише 23 лютого 2021 року суд виніс вирок. У результаті, активісту призначили покарання за розбій і зберігання пістолета, а за викрадення людини – звільнили від відповідальності через строки давності.

Що не так із вироком?

Сергій Стерненко звернув увагу на кілька порушень під час розгляду справи та винесення вироку на своїй сторінці у Фейсбуці: 

«- усі вилучені речі під час обшуку визнані судом допустимими доказами. Хоча обшук у мене вдома проводився без адвоката, з яким мені навіть не дали зв‘язатись;

– судово-медичні експертизи, складені російською мовою також визнані допустимими. Хоча це пряме порушення ст. 29 КПК.

– суд відмовився визнавати доказом висновок спеціаліста щодо стартового пістолета, у якому спеціаліст вказав що експертиза по пістолету проводилась з суттєвими порушеннями і пістолет не є вогнепальною зброєю;

– суд не сумнівається у висновку експерта сторони обвинувачення, у якому той сказав що взяв пістолет стартовий, але після викручення експертом втулки зі ствола став вогнепальним;

– суддя вважає що у нас існує закон про зброю, і це (!) міліцейська інструкція, яка законом не є.

– стартовий пістолет мною було видано поліції добровільно. Це взагалі за ч. 3 ст. 263 ККУ є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Але суддя також відкинув цей документ, бо добровільна видача не зафіксована у протоколі обшуку і бо я в ньому це не написав. Але я не підписував протокол, бо до мене не пустили адвоката».

Адвокат активіста Масі Найєм написав, що суддя цитував свідка, якого в суді не допитували. Хоча суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

А судді хто?

Вирок іменем України виніс суддя Віктор Попревич з Донецька. Він відомий тим, що у 2009 році встановив біля свого будинку у тоді ще неокупованому Донецьку погруддя Леніна та Сталіна. Що ж до вироку, то Сергій Стерненко заявив, що суддя Попревич спершу написав виправдальний вирок. Згодом через тиск генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та заступника голови Офісу президента Олега Татарова суддя переписав обвинувальний вирок. 

Якою є позиція обвинувачення?

Прокуратура заявляє, що провина обвинувачених, Стерненка та його соратника Руслана Демчука, підтверджується свідченнями потерпілого Сергія Щербича та показами свідка. Остання розповіла, що бачила, як Щербича затягли в машину і повезли в невідомому напрямку. 

Мета нападу, на думку обвинувачення — заволодіти майном Щербича: банківською карткою і телефоном. Обтяжуючою обставиною суд визнав те, що злочин нібито вчинили «у зв’язку з виконанням потерпілим службовим обов’язком» — Щербич був депутатом райради. Також суд звернув увагу на те, що Стерненко розповідав про своє негативне ставлення до політичних поглядів потерпілого.

Що далі?

Із будівлі суду в Одесі Стерненка повезли у СІЗО. Зараз у чоловіка немає доступу до своїх профілів у соцмережах. Активіст подаватиме апеляцію. Небайдужі збираються на акції протесту у різних містах України ввечері 23 лютого. Фракція «Голос» починає збір підписів за відставку генпрокурорки Ірини Венедіктової.

Хто такий Сергій Стерненко?

Це колишній керівник одеського «Правого сектора». Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли на нього замах. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року. На думку Стерненка, напали на нього через те, що він виступав проти незаконних забудов в Одесі, які реалізовувалися в інтересах мера міста Геннадія Труханова.

Копайте глибше:

• Сергій Стерненко у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» (YouTube) 

Фото: kurs.com.ua

Детальніше. За чинним законодавством, поліцейські мають право застосовувати електрошокер, якщо нападають на поліцейського, іншу особу або об’єкт, який перебуває під охороною, а також якщо нападає тварина, яка загрожує життю чи здоров’ю поліцейського чи іншої людини.

У новому законопроєкті є ще кілька підстав для використання електрошокера, зокрема до людини:

• яка вчинила адміністративне чи кримінальне правопорушення і при цьому фізично протидіє поліцейському;
• яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин і намагається втекти;
• яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;
• яка має зброю і погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, зокрема поліцейського.

Що потрібно знати про поліцію в Україні?

Поліція не завжди захищає громадян. Деколи вона сама стає нападником. Кілька місяців тому українці вимагали відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. І на це є вагомі причини:

• стрілянина у Броварах: 21 людину затримали, порушили три кримінальні справи. Вранці 29 травня у Броварах на Київщині сталася стрілянина за участю близько сотні осіб. Сутичка відбулася поміж підприємцями, які займаються перевезеннями пасажирів, повідомила поліція Київської області на своїй сторінці у Фейсбуці. Троє чоловіків отримали поранення. Затримали уже 21 особу. Поліція порушила три кримінальні справи;
• зґвалтування та катування дівчини у відділку поліції: що відомо. У місті Кагарлик на Київщині просто у відділку поліції двоє поліцейських катували та зґвалтували 26-річну жінку. У поліції уже назвали їхні імена. Це — Сергій Сулима та Микола Кузів. Зараз підозрювані у злочині — у слідчому ізоляторі. Відділок поліції у Кагарлику розформували. Заступник міністра МВС Антон Геращенко обіцяє, що їх справедливо покарають;
• фабрикування доказів у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Громадськість переконана, що ця справа «пошита білими нитками», адже від грудня до червня слідство не показало доказів причетності затриманих: Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь до вбивства журналіста. Нещодавно підозрюваним змінили підозри, а журналісти виявили, що слідчі змінили маршрут людей, які підкладали вибухівку під авто журналіста Павла Шеремета.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: abo.media

Детальніше. Укрзалізниця обіцяє звільнити працівників, через недбалість яких вночі 31 липня чоловік побив та намагався зґвалтувати пасажирку у поїзді сполученням «Маріуполь — Київ». У компанії провели службове розслідування.

Хронологія нападу

Нападник зайшов до вагона №3 на станції П’ятихатки-Стикові та зайняв вільне місце. Як каже Укрзалізниця, провідника не було на робочому місці. Близько 03:30 пасажирка звернулася за допомогою до провідника вагону №4, але провідники не змогли допомогти, кажуть в Укрзалізниці.

Нові подробиці нападу: розповідь постраждалої

Анастасія Лугова, яку побили у потязі, розповіла на своїй сторінці в Інстаграмі, що у неї четвертий день болить голова, знеболювальні допомагають ненадовго. Їй досі не оглянули ніс, який «тріщить від болю». Також Лугова каже, що у неї «не все гаразд із правим вухом»: нападник зірвав сережки, а потім зламав жінці вухо, коли бив. За словами постраждалої, говорити також не може – болить щелепа.

Жінка переконана, що нападник чинив дії усвідомлено. Він переніс речі зі свого купе до купе Анастасії, коли вона з сином переховувались у провідниці: «Він рився у моїх речах, забрав гроші, паспорт і почав говорити начальнику поїзду і провідникам, що знає мене. Він вивчив усі мої дані і впевнено розповідав хто я, як звати, якого року народження, де прописана, і в це повірили усі! Мені казали, щоб я пішла і поговорила з ним!

І потім уже в поліції, після того як він сам пропонував хабаря моєму чоловікові, але потерпів фіаско, він прийняв провину. Психічно хвора людина не буде того робити. Психічно хвора людина не буде прораховувати кілька кроків наперед».

Довідка. У потязі сполученням «Маріуполь — Київ» вночі 31 липня невідомий без верхнього одягу вдерся у купе до жінки, яка їхала разом зі своїм неповнолітнім сином, побив її та намагався зґвалтувати.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження. Підозрюваному вже обрали запобіжний захід: 60 діб під вартою без права внесення застави.

Контекст. Раніше у кожному потязі Укрзалізниці їздили патрульні, а злочинами займалася лінійна міліція. У 2015 році підрозділ ліквідували. У МВС тоді пояснювали, що у слідчих зовсім мало роботи і лише по три справи на місяць. Наразі Укрзалізниця просить повернути патрульних до потягів.

Що ще варто знати про напад:

• Зламана щелепа й побої: журналістку побили й хотіли зґвалтувати в потязі

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Журналісти Богдан Кутєпов та Нікіта Мекензін вели пряму трансляцію акції протесту підприємців біля будівлі Уряду. Поліцейські виштовхали кореспондента із газону, мовляв, він стоїть на зеленій зоні. Це відбулося у прямому ефірі. Правоохоронці обурилися, що після цього журналіст продовжував знімати, пригрозили зламати йому камеру і зламали стабілізатор. Журналісти викликали поліцію і написали заяву про вчинення злочину.

Якщо провину поліцейського доведуть, то йому загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Реакція Національної поліції

За фактом інциденту Національна поліція розпочала службове розслідування. Правоохоронців на цей час відсторонили від виконання обов’язків. За словами глави Нацполіції, всі зібрані матеріали буде передано до Державного бюро розслідувань для надання правової оцінки діям патрульних.

Цитата. Речник МВС Артем Шевченко заявив: «Знаючи Богдана Кутєпова, нічого не можу сказати, окрім того, що треба точно детально з’ясувати всі обставини пригоди».

Реакція журналістської спільноти в Україні

Представники Медіаруху «Медіа за усвідомлений вибір» та медійних громадських організацій України закликають притягнути до відповідальності працівника поліції, який свідомо і без належних правових підстав застосував фізичну силу до журналіста Громадського Богдана Кутєпова та зламав його техніку:

«Ми звертаємо увагу на незаконність дій поліції та свідоме застосування фізичної сили під час виконання журналістом своїх професійних обов’язків. Інцидент стався саме під час прямого ефіру, який вів Богдан Кутєпов. При цьому журналіст представився представникам поліції та сповістив, що йде пряме включення. Його емоційна реакція не є приводом для застосування сили проти нього».

Національна спілка журналістів України (НСЖУ) засудила застосування поліцейськими сили щодо Богдана Кутєпова та свідоме пошкодження його редакційної техніки. Про це написав на своїй сторінці у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко. Він зазначив, що напружена атмосфера протестів, карантин чи настирна поведінка журналістів не виправдовують грубу силу правоохоронців: «Службове розслідування та відкриття провадження ДБР — це необхідні дії. Але абсолютно недостатні, щоб журналісти довіряли поліцейським у майбутньому».

Реакція міжнародної спільноти

Посольство США в Україні позитивно оцінило відкриття внутрішнього розслідування у поліції через інцидент: «Ми раді бачити повідомлення про те, що Національна поліція відкрила внутрішнє розслідування щодо поводження з українським журналістом під час протесту сьогодні. Репортажі незалежних медіа відіграють надважливу роль в українській демократії», — написали на сторінці посольства у Twitter .

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив стурбованість через напад поліцейського на журналіста hromadske Богдана Кутєпова. Про це він написав у своєму Twitter: «Я закликаю владу України розслідувати інцидент та забезпечити журналістам можливість вільно висвітлювати публічні протести».

У правозахисній організації Freedom House в Україні також засудили напад поліції на журналіста та заявили, що влада навпаки має сприяти роботі журналістів у час епідемії та карантину. Про це сказав директор правозахисної організації Freedom House в Україні Метью Шааф, передає «Голос Америки»: «Агресивне застосування сили проти журналістів «Громадського телебачення» поліцією є тривожним знаком, що насильство проти журналістів продовжується і посилюється пандемічними та карантинними обмеженнями. Влада відповідальна за сприяння роботі журналістів та медіа в час, коли їхня робота є особливо важливою. Журналісти мають розраховувати на поліцію щодо захисту, а не боятись її як потенційну загрозу».

Фото: pexels.com

Детальніше. Катерина Гандзюк була відома у Херсоні своєю проукраїнською позицією. Катерина -— депутатка двох скликань міськради.  31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля її дому. Опіки становили понад 30% тіла. Активістка потрапила до реанімації. 4 листопада жінка померла у лікарні. У червні 2019 року безпосередні виконавці нападу на Катерину Гандзюк були засуджені. Проте, ані замовники, ані посередники й досі не покарані.

Журналісти і знайомі Катерини Гандзюк переконані, що напад пов’язаний з її публічною діяльністю і боротьбою проти проросійських сил в регіоні та корумпованих політиків і представників силових структур. У Гандзюк уже були конфлікти з місцевими правоохоронними органами та деякими державними службовцями.

Напад трапився після резонансного допису в Facebook, у якому Гандзюк розповіла про корупційну схему, яка діє у відносинах між Національною поліцією і херсонської мерією, співробітницею якої вона була. У результаті чиновник Управління захисту економіки в Херсонській області, якого вона звинуватила в корупції та здирництві, був звільнений. 

⟶ Gazeta Wyborcza внесла Катерину Гандзюк до списку 120 найвідоміших загиблих. Відоме польське видання Gazeta Wyborcza внесло громадську активістку Катерину Гандзюк до списку 120 відомих поляків та іноземців, які померли впродовж року. Ім’я Гандзюк згадується у спеціальному додатку, в якому розповідається про те, ким вона була і як загинула.

«Я знаю, що виглядаю погано, але я виглядаю зараз набагато краще, ніж виглядають зараз в Україні справедливість і правосуддя», – цитує видання слова Гандзюк, які вона записала  з лікарняного ліжка.

⟶ Батько Гандзюк запросив Зеленського на акцію «Рік без Каті». Батько херсонської активістки Катерини Гандзюк записав відео, яке виклав на своїй сторінці у Фейсбуці. На ньому він запросив президента Володимира Зеленського на акцію «Рік без Каті»:  «4 листопада минає рік, як не стало Каті…Рік, за який жоден з організаторів і замовників не покараний. Приходьте. Я чекатиму вас на акції у Києві біля Офісу президента. Вшануйте разом з нами світлу пам’ять Каті. Покажіть, що ви на нашому боці, а не зі знахабнілими регіональними елітами».

У понеділок 4 листопада у багатьох містах України та світу відбудуться акції «Рік без Каті» з вимогою справедливості у розслідуванні вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. У Києві організатори запрошують усіх небайдужих громадян о 19:00 прийти до Офісу президента на Банковій. 

Дізнайтеся більше на цю тему: 

• Безкарність вбиває. Ким була і за що боролася Катерина Гандзюк (Українська правда)
• Катерина Гандзюк: що робила за життя і чому загинула (ВВС)
• Порука (Дзеркало тижня)
• Топ-5 кричущих фактів у справі Гандзюк, які ніхто не бере до уваги (Дзеркало тижня)
• «Традиції безкарності (День)

Фото: apostrophe.ua