«Позиція держави і моя персональна ціль – це скасувати призов. Ми рухаємося до професійної армії згідно зі стандартами НАТО, яка буде професійною, підготовленою і оснащеною», — про це сказав Міністр оборони Андрій Загороднюк в ефірі «ТСН Тиждень на каналі «1+1».
Чому це важливо. Такі плани наближують українську армію до стандартів НАТО.
Детальніше. 10 листопада в ефірі програми « міністр оборони Андрій Загороднюк повідомив про плани скасувати військовий призов. Водночас він зазначив, що перехід на професійну армію не буде швидким. За його словами, кожен військовослужбовець має знати своє місце та мати чітку військову кар’єру.
Довідка. НАТО (Північноатлантичний альянс) —це міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз. До НАТО входять 29 держав Північної Америки та Європи.
Головна роль НАТО — забезпечення свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок.
⟶ Збройні сили України повністю перейдуть на стандарти НАТО за кілька років. Про це сказав міністр оборони Андрій Загороднюк в інтерв’ю ВВС: «Одна бригада може технічно перейти на натівську структуру протягом року. Перехід всіх бригад протягом одного року – це неможливо, але ми говоримо про структуру. Це питання включає кілька блоків.
Організаційний блок досить легко вирішити. Йдеться про структуру, розподіл повноважень, демократичний контроль. Цей структурний перехід на рівні керівництва міноборони планує здійснити у наступному році. Соціальне забезпечення, умови проходження служби — це, звичайно, набагато болючіше і складніше питання — на це потрібні роки. Заміна озброєння — це найбільш складне питання, на це теж потрібні будуть роки».
⟶ Триває осінній призов: кого кличуть в армію. У межах осіннього призову планують призвати 15,2 тис. громадян. У Збройні сили України — 9 тис. осіб, Нацгвардію — 4,4 тис., Держприкордонслужбу —1 тис., у Державну спеціальну службу транспорту — 800 осіб. Призовний вік в Україні — 20-27 років. Строк служби — 18 місяців, але для тих, хто має вищу освіту — 12 місяців.
Після отримання повістки призовник має з’явитися до військового комісаріату. Поважними причинами неявки до військкомату можуть вважатися тільки форс-мажорні ситуації: стихійне лихо, хвороба призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Будь-які інші причини не є достатньо вагомими і можуть бути прирівняні до ухилення від армії.
За невиконання військового обов’язку порушнику загрожує адміністративна чи кримінальна відповідальність. За перше порушення – виплата штрафу у розмірі від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 119 грн), за повторне порушення — від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів (від 170 до 225 грн). Кримінальна відповідальність — обмеження волі на строк до трьох років.
Фото: pexels.com
Україна та НАТО перейшли на новий формат співпраці та домовилися про новий пакет допомоги та спільних заходів. Про це повідомляє «Європейська правда».
Чому це важливо. НАТО може допомогти Україні захищати сувернітет.
Детальніше. Українська влада вважає, що План дій щодо членства (ПДЧ) має залишатися на порядку денному відносин із НАТО: «Ми готові доводити – Україна заслуговує цього формату».
Україна концентрується на проведенні реформ, водночас «не знімає з порядку денного план дій щодо членства у НАТО», — сказав Володимир Зеленський. Президент підтвердив перехід на новий формат у практичній співпраці між Україною та НАТО: «Ми домовилися про новий консолідований пакет допомоги та заходів».
Довідка. НАТО (Північноатлантичний альянс) —це міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз. До НАТО входять 29 держав Північної Америки та Європи.
Головна роль НАТО — забезпечення свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок.
⟶ Україна візьме участь у навчальній місії НАТО в Іраку — генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Українські військові готуються до навчальної місії Північноатлантичного Альянсу. Під час неї вони будуть боротися з міжнародним тероризмом. «Україна – це один з найближчих наших партнерів. Дякуємо вам за участь у забезпеченні безпеки Євроатлантичного регіону. Ваші війська є в Афганістані, Косовому, а також ви є частиною сил швидкого реагування НАТО. Знаю, що ви готуєтеся до участі у навчальній місії НАТО в Іраку, де ми спільно боремося з міжнародним тероризмом», — сказав Єнс Столтенберг.
⟶ 7 міфів про НАТО. Як часто ви чули страшилки про НАТО та членство у ньому? Зібрали для вас найпоширеніші міфи та їхнє спростування.
Міф 1. НАТО — агресивний блок. Завдання НАТО — колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Про це йдеться в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом.
Міф 2. Нейтралітет — надійна гарантія безпеки країни. Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.
Міф 3. Українські миротворці — «гарматне м’ясо» в миротворчих операціях Альянсу. До участі у міжнародних миротворчих операціях уже сьогодні залучаються та залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі країни-члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Крім того, рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу міжнародних миротворчих операцій приймаються Верховною Радою України.
Міф 4. Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у певній військовій операції НАТО. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Тобто жодне рішення в НАТО не може бути ухвалене за незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.
Міф 5. Членство у НАТО дорого коштує. У НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету. Однак основні гроші витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення та на створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.
Міф 6. У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО. Спочатку НАТО створювалося для протистояння соціалістичній системі, а не загрозі, що несе міжнародний тероризм цивілізації, включаючи і великі, і маленькі країни. Проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями.
Міф 7. Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет. Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте.
Розвінчання інших міфів читайте за посиланням.
Дізнайтеся більше про відносини України і НАТО:
Фото: share.america.gov
Важливе