З 1 січня 2020 року народних обранців можна буде притягнути до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.
Чому це важливо. Відтепер частина нардепів не зможе ховатися від правосуддя у парламенті.




З 1 січня 2020 року народних обранців можна буде притягнути до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.
Чому це важливо. Відтепер частина нардепів не зможе ховатися від правосуддя у парламенті.
Детальніше. Верховна Рада остаточно скасувала недоторканність народних депутатів. За законопроект у другому читанні проголосували 373 обранці. Закон прибрав з 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності.
Законопроект № 7203 вніс ще під час роботи попереднього скликання Верховної Ради тодішній президент Петро Порошенко. Раніше, згідно з Конституцією, для того, щоб оголосити депутату підозру, затримати його чи заарештувати, правоохоронцям потрібна згода Верховної Ради. Відтепер такої згоди не потрібно.
Контекст. Депутатська недоторканність – це юридична гарантія депутатам. Вона убезпечувала їх від кримінального переслідування, арешту та притягнення до відповідальності як пересічних громадян. Тобто до народного депутата не могли бути застосовані такі ж самі заходи – без проведення спеціальної процедури погодження з Верховною Радою.
Принцип недоторканності був вперше законодавчо закріплений Біллем про права — актом англійського парламенту 1689 року. Його суть полягала в тому, що виступи члена палати в парламенті будь-якого змісту не могли зініціювати судове переслідування. Пізніше у деяких країнах інститут недоторканності був значно розширений, щоб захистити парламентарів від можливих політичних переслідувань.
⟶ Суд дозволив допитати Порошенка на поліграфі. Але це не обов’язково. На допит Петра Порошенка із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань дав дозвіл Печерський райсуд Києва. Ексглаву держави допитуватимуть у справі щодо ймовірного ухилення від сплати податків під час купівлі-продажу телеканалу «Прямий». У ДБР наголошують, що проходження поліграфа можливе лише за згодою експрезидента.
Раніше Порошенко уже заявив, що хоче пройти детектор брехні в ефірі «Прямого»: «Я не довіряю Державному бюро розслідувань, я не довіряю його керівництву, я не вірю в об’єктивність і неупередженість слідства. У мене є цей перелік запитань, які вони хотіли озвучити, я готовий пройти детектор брехні у прямому ефірі». Ексглава держави зазначив, що запропонував цю ідею у ДБР, але у слідчих не було «великого ентузіазму» з цього приводу.
⟶ Обіцяна недоторканність. Після парламентських виборів у 2014 році п’ять фракцій у своїй коаліційній угоді пообіцяли скасувати депутатську недоторканність. Однак протягом 8 скликання змін до Конституції так і не внесли.
Дізнайтеся більше:
Фото: golos.com.ua