Історичні травми

Німеччина має найбільшу кількість населення серед країн ЄС та найпотужнішу економіку. До того ж у Федеральній Республіці добре розвинена промисловість, а німецька інженерія має світову славу як одна з найнадійніших. Навіть у військовій сфері ФРН має низку вже розроблених і впроваджених високих технологій: від танків «Leopard 2» до крилатих ракет «TAURUS», про постачання яких просить Україна.

Але проблема — не в якості, а в кількості та бажанні. Після обʼєднання Німеччини та розпаду СРСР німецьке суспільство та політики не очікували, що можуть виникнути нові конфлікти. Їхній країні ніхто не загрожував, тож навіщо інвестувати у військо? Російська загроза теж довгий час залишалася для ФРН непоміченою. Натомість уряди, які прийшли після Холодної війни — зокрема під час другого врядування Ангели Меркель — прагнули налагодити партнерські відносини з Москвою. Робили це для того, щоб отримати дешевші ресурси, і як жест переосмислення кривавої історії між двома державами.

Історичні травми відіграли велику роль у німецькій політиці після того, як війська Союзників окупували Третій Райх. Німецьке суспільство детально вивчало нацистські злочини, щоб цього не сталося знову. Відобразилося це й на армії — передовсім на ній. Військо не лише недостатньо фінансували, до нього ставилися з певною підозрою. Наприклад, дотепер низка німецьких університетів відмовляється від державних грантів на дослідження, пов’язані з військовою справою, як зазначає The Economist.

Люди готові, влада має виклики

Лише повномасштабне вторгнення Росії в Україну почало змінювати такі погляди. Як свідчать соцопитування, проведені у травні 2025 року, нині 70% німців підтримують підвищення витрат на армію, а 50% вважають, що Німеччина має бути готовою до війни. Однак лише 29% респондентів готові взяти до рук зброю для захисту країни. 

Тож, ще одним питанням залишається набір людей до війська. З 2011 року у ФРН немає призову до армії. Командувач Бундесверу генерал Карстен Броєр вважає, що німецькому війську потрібно залучити ще 100 тисяч солдатів, тож доведеться подумати про відновлення призову.

Ще однією важливою проблемою є німецька бюрократія. Оглядачі The Economist зазначають, що замовлення і виготовлення обладнання займає вкрай багато часу. Вимоги до техніки часто настільки високі, що виготовити її у достатній кількості й швидко практично неможливо. Як приклад наводять необхідність переконатися, що танки придатні для використання вагітними жінками.

Час змін

Утім, зміни вже розпочалися. Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляє, що прагне зробити армію країни «найсильнішою в Європі». Німеччина вже скасувала обмеження на державний борг, яке не дозволяло достатньо фінансувати військо. Тепер ФРН може збільшити витрати на Бундесвер, не заощаджуючи на інших державних послуг. На саміті країн НАТО в Гаазі Німеччина погодилася збільшити витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року.

Звісно, перед ФРН усе ще стоять серйозні виклики: німецька промисловість має бути готовою швидко впроваджувати й виробляти нові технології — зокрема дрони, які показали свою ефективність у російсько-українській війні; зменшити бюрократію; переконати людей доєднуватися до війська або відновити призов. Це може бути складно, зважаючи на популярність ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», яка воліє бачити в Росії не загрозу, а союзника. Та, як зазначають у Politico, уряд канцлера Мерца прагне довести справу до кінця і зробити ФРН провідною військовою силою в Європі. Якщо йому це вдасться, Україна зможе розраховувати на більшу кількість німецької зброї та, цілком ймовірно, навіть на ракети TAURUS. 

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: Ingo Joseph/Pexels