Кампанію започаткували, щоб закликати світ потужніше тиснути на Росію з вимогою негайного звільнення усіх цивільних заручників без жодних умов, як того вимагають Женевські конвенції та міжнародне право

У відкритті кампанії щодо викрадених Росією цивільних взяли участь представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Про це вони повідомили у Телеграм. 

Серед учасників офіційного відкриття кампанії були бранці Кремля – врятована з полону вчителька з Броварів Вікторія Андруша та релігієзнавець Ігор Козловський.

Фото: Koord_shtab
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

В ніч з 28 на 29 липня 2022 року стався вибух на території колишньої виправної колонії у селищі Оленівка, що на Донеччині. Там окупанти тримали наших полонених: як військових, так і мирних жителів з Маріуполя. За даними російської сторони, внаслідок вибуху загинуло щонайменше 50 осіб, більше 70 отримали тяжкі поранення. В українській розвідці вважають, що це був навмисно влаштований теракт, адже росіяни не були зацікавлені в обміні полоненими, а також хотіли приховати тортури та умови, у яких весь цей час проживали українські полонені.

У серпні минулого року Генсек ООН повідомив, що організація запускає місію по розслідуванню трагедії в Оленівці. Однак наприкінці вересня Уповноважений з прав людини ВР Дмитро Лубінець повідомив, що створена місія так і не прибула в Україну, а згодом її зовсім розформували.

«Україна публічно казала, що ми готові сприяти, створити всі умови, будь ласка, приїжджайте. Але пʼять місяців минуло — і нічого. Через речника Генсека ООН ми дізналися про те, що він вирішив розпустити цю місію. Але якщо вона вже була створена, то принаймні хоч якусь роботу зробіть. І якщо ви не отримали гарантій безпеки, то публічно скажіть, що РФ вас не допустила, що ви її засуджуєте», — висловився Лубінець у своєму телеграм-каналі.

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«До нас на телефони гарячої лінії та в месенджери звертаються як сім’ї й родичі військовослужбовців РФ, так і ще не мобілізовані. Також телефонують і військовослужбовці, які перебувають на території України»,  – повідомив Матвієнко.  

Кількість військових, які вже здалися в полон, не називають у цілях безпеки. Проте наголошують, що інформація про роботу гарячої лінії набуває розголосу в Росії. Про це свідчить нещодавнє рішення генпрокуратури Росії про блокування сайту. А втім, російські військові та їхні сім’ї можуть звернутися в телеграм-канал «Хочу жити». Окрім цього, доступ до сайту в Росії відновили з альтернативної адреси hochuzhyt.com. 

Нагадаємо, центр звернень «Хочу жити» функціонує з 18 вересня. Мета проєкту – збереження життя росіян, які не бажають воювати в Україні й не підтримують путінський режим. 

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Шістьох полонених з Донецької області та трьох з Луганської мають передати українській стороні проросійські бойовики «через посередника». Про це розповіла уповноважена з прав людини Людмила Денісова.

Що кажуть у Міністерстві закордонних справ? Там наголосили, що залучення Віктора Медведчука як посередника до передачі  полонених є порушенням механізмів розв’язання питань. «Рішення Російської Федерації передати не Україні, а приватній особі Віктору Медведчуку групу українських громадян, яких тривалий час утримували на тимчасово окупованій території у Донецькій і Луганській областях, грубо і відверто порушує усталені механізми розв’язання таких гуманітарних питань», — розповіли у МЗС. Там відзначили, що «такий крок є ударом по Нормандському формату та Тристоронній контактній групі».

Хто такий Віктор Медведчук?

Зараз він — народний депутат України від «Опозиційної платформи — За життя», кум Путіна. У 2002-2005 роках Медведчук був главою Адміністрації президента часів Леоніда Кучми. Його називають автором темників (перелік обов’язкових тем, які повинні були висвітлювати журналісти). За непідтвердженими даними, був співробітником КДБ (Комітету державної безпеки) СРСР. Медведчук був адвокатом Василя Стуса на суді. Його політичний вплив зменшився після Революції Гідності. У 2014 році його призначили представником України по обміну полоненими з проросійськими бойовиками. У червні цього року близький до Медведчука Тарас Козак придбав телеканал ЗІК.

Що ще варто знати про Медведчука?

• 9 цитат, через які Медведчук хоче заборонити книжку про Василя Стуса. Віктор Медведчук позивається до суду щодо захисту честі, гідності та ділової репутації і просить суд заборонити видання та розповсюдження книжки «Справа Василя Стуса» і поширення будь-якої інформації про неї у медіа та інтернеті. Окрім цього, він просить визнати частину інформації, наведеної в книзі, недостовірною.
• Висловлювання Медведчука на «112 Україна» загрожують нацбезпеці України. Канал перевірять. В ефірі каналу «112 Україна» на екран вивели картинку з коментарем Медведчука, у якому він хвалить ініціативи Путіна у міжнародній політиці. Цю картинку показали в ефірі шість разів за три дні. Через Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила перевірку телеканалу.
• Медведчук задекларував частку в телеканалі 1+1 – журналістське розслідування. Дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко, є кінцевою власницею компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів. Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1».

Фото: pexels.com

Детальніше. Понад 160 місць незаконного утримання українських громадян на Донбасі за шість років збройної агресії Росії встановили органи прокуратури спільно зі Службою безпеки. Більше 3,5 тисяч осіб були протиправно позбавлені волі. В окремих місцях одночасно утримували в нелюдських умовах від 200 до 300 осіб незалежно від статі, без належного забезпечення медичною допомогою та їжею.

Контекст. Правозахисна організація Amnesty International опублікувала напередодні звіт про права людини в Україні.  Йдеться там, зокрема, і про ставлення до полонених у тюрмах бойовиків. В інтерв’ю, які дали деякі зі звільнених, повторюються розповіді про те, що фактична влада Донбасу пригнічує будь-які форми інакомислення за допомогою затримань, допитів, тортур та інших видів жорстокого поводження, а також позбавлення волі, часто у нелюдських умовах.

Правозахисники зазначають, що багато колишніх ув’язнених мали ознаки перенесеної психологічної травми. Серед особливо жахливих свідоцтв були повідомлення про сексуальну експлуатацію та сексуальне насильство стосовно полонених, включаючи систематичні зґвалтування жінок та чоловіків.

Довідка. Нагадаємо, що учора, 16 квітня, із полону бойовиків звільнили 20 українців. Вони проведуть 2 тижні на обов’язковій обсервації і лише після цього зможуть побачитися з рідними.

Фото: pexels.com

Детальніше. Москва і Київ попередньо домовилися обміняти 33 росіян на 33 українців в кінці серпня. Українська омбудсмен Людмила Денісова уже перебуває у Москві. Водночас її російська колега Тетяна Москалькова до 26 серпня у відпустці.  У Міністерстві закордонних справ (МЗС) Росії інформації, пов’язаної з обміном, не розкривають, посилаючись на те, що «всі подібні питання повинні вирішуватися професіоналами і компетентними органами на правовій основі». Водночас, за інформацією російських ЗМІ, українського режисера Олега Сенцова не включили у список полонених, яких обміняють.

Контекст. У МЗС України вважають, що повернення українських бранців Кремля та моряків є предметом торгу за повернення Росії до спільноти Великої вісімки. Учора, 22 серпня, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков підтвердив, що президент Росії Володимир Путін і президент Франції Еммануель Макрон обговорювали питання обміну утримуваними особами, але без конкретних прізвищ. Нагадаємо, що останні кілька днів активно обговорюють можливість повернення Росії до Великої вісімки. За виступають лідери Франції та США. Проти — лідери Німеччини, Великої Британії, Канади.

⟶ ЄС думає, що робити з паспортами РФ, виданими на Донбасі. У Євросоюзі розробляють «єдині рекомендації» щодо «ідентифікації та можливого невизнання» російських паспортів, які видані мешканцям окупованих частин Донецької та Луганської областей. Ці рекомендації для держав-членів ЄС і їхніх консульств розробляє Єврокомісія разом з Європейською службою зовнішніх дій та у координації з представництвами ЄС у Києві та Москві. Настанови стосуватимуться також питання видачі віз для мешканців Донбасу з паспортами РФ. У заяві речника ЄС нагадують, що невизнання паспортів перебуває у компетенції кожної окремої держави-члена Євросоюзу.

Нагадаємо, що 24 квітня цього року президент Росії Володимир Путін підписав указ, який дозволяє жителям районів на сході України, окупованих підтримуваними Росією бойовиками, у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії. У червні на саміті Євросоюзу лідери країн ЄС висловили готовність розглянути подальші заходи у відповідь на такий крок РФ, включно із невизнанням виданих паспортів.

⟶ Участь Росії у боях за Іловайськ: нові докази від британських дослідників. Під Іловайськом у 2014 році брав участь танк моделі Т-72Б3. Її на той момент мали лише військові Російської Федерації. Про це повідомила британська дослідницька група Forensic Architecture. Європейський центр захисту прав людини, який допомагає заявникам подати справу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), доручив Forensic Architecture зібрати переконливі докази участі Росії у боях під Іловайськом. 

Дослідники опублікували інформацію про наявність там нової моделі танка Т-72Б3. У той час вона була на озброєнні лише у військових РФ. Докази також містять численні супутникові фото російських збройних автоколон на території України. Ці дані будуть використані у позовах українських добровольців проти РФ, які розгляне. Дослідники перевіряли і порівнювали геолокацію з інформацією про знищений російський танк з багатьох відео- і фотодоказів з відкритих джерел, які були зроблені 29 серпня 2014 року у районі Іловайська біля села Новодвірське.

У ЄСПЛ наголошують, що спершу виноситимуть рішення за міждержавними позовами України проти Росії у зв’язку з конфліктом на Донбасі. Потім розглядатимуть окремі справи за позовами громадян України. Водночас у Росії два роки тому прийняли закон, який дозволяє російським національним судам скасовувати рішення ЄСПЛ, якщо вони вважаються «несумісними з конституцією Росії».

Фото: fakty.com.ua