Детальніше. Вибори відбулися 7 жовтня. Нового президента призначили після таємного голосування. За Загороднього проголосували дві третини виборців. Участь у виборах взяли майже усі академіки і члени-кореспонденти Національної академії наук (НАН) — майже 700 науковців.
Що відомо про Анатолія Загороднього?
Його науковий доробок стосується теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Дослідника ще за життя підтримував нині покійний очільник НАН України Борис Патон: «Голосуватиму за академіка Загороднього», — говорив він у липні цього року в інтерв’ю «Урядовому кур’єру». Патон підкреслював, що в особі Загороднього «найбільш вдало поєднуються професійні та людські якості».
Чим цікаві інші кандидати на цю посаду?
У списку було п’ять кандидатів. Змагалися за посаду Владислав Гончарук, Богдан Данилишин (згодом знявся з виборів, а до того 55-річний науковець був наймолодшим кандидатом), Анатолій Загородній, Сергій Комісаренко та Володимир Семиноженко. Перед виборами кожен з них оприлюднив свою програму.
Найобговорюванішим кандидатом став директор Інституту колоїдної хімії та хімії води Владислав Гончарук. В інтерв’ю російськомовному науково-популярному виданню «Граніт науки» він заявив, що вік Землі усього 15 тисяч років, ядро нашої планети складається із водню, усім керують віруси, а єгипетські піраміди «створив Бог, якщо під цим словом розуміти Природу». Академік Гончарук піддав сумніву теорію Ейнштейна та загалом розкритикував сучасну науку.
Також заявив, що рівень інтелекту людини та дельфіна однаковий і ці морські ссавці дресирують людей, щоб ті правильно поводилися при спілкуванні з ними. Людина не чує ультразвук, який видають дельфіни, але підпорядковується їхнім командам, вважає Гончарук.На виборах за нього віддали голоси лише троє науковців, написав кандидат фізико-математичних наук Антон Сененко. За переможця Загороднього — 426.
Чому відбулися вибори?
Голосування за нового президента мало відбутися ще у квітні. Через запроваджений урядом карантин, їх перенесли на осінь. Уперше за понад 50 років серед кандидатів не було академіка Бориса Патона. Він очолював НАН 58 років. Науковець помер 19 серпня у віці 101 року. Тож існувала інтрига, хто ж стане новим президентом.
Що каже сам Загородній?
В одному зі своїх останніх інтерв’ю він обіцяв, що на посаді президента Національної академії наук буде прагнути осучаснити її роботу, зосередитися на посиленні ролі фундаментальних досліджень і зберегти роль НАНУ як головної наукової структури країни: «Щоб стабільно розвиватись і мати майбутнє, необхідно кардинально змінити ставлення до проблеми поповнення академічних інститутів талановитою молоддю. І не тільки на державному рівні, але й на рівні самої Академії. Потрібно максимально використовувати всі можливості для залучення й підтримки наукової молоді. Маємо забезпечити умови для кар’єрного зростання молодих науковців».
Копайте глибше:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: 5.ua