Пулюй народився на Тернопільщині у 1845 році. Коли вступив у Тернопільську класичну гімназію, разом з двома своїми братами став одним зі співзасновників товариства української молоді «Громада». Навчався у Віденській греко-католицькій духовній семінарії, де познайомився з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким. У тандемі вони переклали Святе Письмо. Під час навчання у семінарії Пулюй зацікавився точними науками. Згодом вступив до Віденського університету, де з часом почав викладати.

Після публікації своїх статей  у «Доповідях Віденської академії наук» Іван Пулюй зацікавився електротехнікою. З 1884 року працював у Німецькій вищій технічній школі в Празі (станом на сьогодні Чеський технічний університет), де створив кафедру фізики та електротехніки. За п’ять років він став ректором цього навчального закладу. 

У Чехії Іван Пулюй дослідив X-промені й описав свої відкриття у наукових працях «Матеріял випромінюючих електродів» і «Променевий електродний матеріял і так званий четвертий стан речовини».  Це був 1896 рік. На той час «лампа Пулюя», що випромінювала такі промені існувала вже 14 років. Після відкриття українського фізика про ці промені заговорив і німець Вільгельм Конрад Рентґен, який отримав першу Нобелівську премію з фізики. Є версія про те, що відкриття Івана Пулюя приписали Рентґенові через те, що X-промені не були ним вчасно запатентовані.

Український фізик збудував першу в Австро-Угорській імперії електростанцію. У Чехії існує й до сьогодні багато електростанцій на змінному струмі, які спорудили під керівництвом Івана Пулюя. Саме він розробив систему празьких електричних трамваїв і запустив перший з них. Пулюй удосконалив телефон і першим у світі дослідив неонове світло. А також налагодив промислове виробництво люмінесцентних ламп власної конструкції. Окрім цього, чоловік знав 15 мов, переклав українською Біблію та Псалтир, мав 15 дітей.

Текст підготувала Олександра Фененко

Фото: hromadske.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики