«Нагадаю — нещодавно наші законодавці так сильно переймались за фінансову складову кріоконсервації біологічного матеріалу військовослужбовців, що прийняли закон, яким… заборонили використовувати сперму військового після його загибелі (!).
З березня клініки будуть зобовʼязані її утилізовувати. От як пояснити вбитою горем жінці, яка буквально пару місяців назад оформлювала з чоловіком документи, щоб народити дитину, що поки її чоловік боронив державу і загинув, наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком після своєї смерті?!», — говорить Бабич.
29 січня народний депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі написав, що в Раді вже зареєстрували два законопроєкти, спрямовані на розв’язання питання щодо зберігання та використання репродуктивних клітин загиблих учасників війни. За його словами, очікуються інші ініціативи.
Детальніше. У березні цьогоріч набере чинності прийнятий парламентом у листопаді 2023 року закон №8011 про забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство чи материнство. Він дозволяє родинам безоплатно зберегти репродуктивні клітини військового та використати їх на випадок втрати можливості мати дітей через травми. Нині у цьому законі є пункт, який обурює громадськість: у разі загибелі військового його кріоконсервований матеріал утилізують. Автор правки обґрунтовує її «неврегулюванням норм постмортальної репродукції».
Одна з авторок закону, депутатка від партії «Слуга народу» Оксана Дмитрієва, уточнила, що цю поправку до закону внесли вже в другому читанні: «І попри те, що я, як головний автор цього закону, була проти — її прийняли. Чому в автора правки виникла така ідея — краще запитати у нього».
«Моя позиція: репродуктивні клітини — це власність того, хто їх зберігає. І саме ця людина повинна вирішувати, що з ними робити в разі смерті: утилізувати, передати другому з подружжя, чи навіть віддати до загального банку. Тим більше, що це наш найкращий генофонд. І це легко можна зробити нотаріальною згодою», — каже Дмитрієва.
Депутатка зазначила, що підзаконні акти та механізми ще не розробили, тому програма поки не почала роботу. «Ця правка має стосуватися лише тих, хто зберігає клітини в межах програми (яка ще не працює), і паралельно я подаю окремий законопроєкт (він уже готовий), який скасує цю антилюдську норму».
Опісля розголосу автор цієї правки, голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький у своєму телеграм-каналі написав: «У соцмережах та у ЗМІ поширились повідомлення про те, що жінкам заборонили використовувати для запліднення заморожений біоматеріал їхніх загиблих чоловіків. А це стосується зокрема дружин українських загиблих воїнів — наших Героїв. Ми вважаємо таку ситуацію неправильною і несправедливою стосовно наших Героїв і памʼяті про них».
Радуцький сказав, що задля розв’язання колізії до 23 березня 2024 року (дата вступу законопроєкт у дію) Рада ухвалить зміни до Цивільного кодексу, які враховуватимуть інтереси сімей загиблих воїнів.
Реакція МОЗ
Міністерство охорони здоров’я зазначило, що кріобанки все-таки не будуть утилізувати заморожений біоматеріал загиблих героїв. «Держава зацікавлена у продовженні роду усіма українцями… Те, що в законі не передбачено такої ж можливості для тих, хто загинув, — законодавча колізія, яку буде усунено у найкоротші терміни».
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
