Детальніше. Ґарет Джонс у 1933 році вирушив у відрядження до Радянського Союзу, щоб взяти інтерв’ю у Йосипа Сталіна, але поспілкуватися їм не вдалося. Але, попри погрози спецслужб СРСР, він розпочинає власне розслідування Голодомору. У той час Ґарет став першим, хто розповів світу про цю трагедію, але тоді йому ніхто не повірив. Згодом, відкриття журналіста стали підґрунтям для написання алегоричного роману «Колгосп тварин» (1945) Джорджа Орвелла.

Режисеркою фільму стала Агнешка Голланд, яка раніше тричі ставала номінанткою премії Оскар. Стрічка «Ціна правди» вийшла у співпраці України, Польщі та Великої Британії. Зйомки фільму відбувалися в Україні, Польщі та Шотландії. Для зображення Москви у трилері використали Харків.

Героїв стрічки зіграли відомі українські, британські та американські актори: Джеймс Нортон, Ванесса Кірбі, Пітер Сарсгаард, Кеннет Кренем, Олег Драч та інші. Знімали фільм англійською мовою, а для українського прокату його дублювали. В оригіналі стрічка вийшла під назвою «Mr. Jones», проте офіційна назва українською — «Ціна правди».

Загальний бюджет стрічки — 262,2 мільйони гривень, з яких приблизно 25,9 млн гривень надало Держкіно. Найдорожчими були зйомки у шотландському Единбурзі. Фільм «Ціна правди» уже відзначили на міжнародних фестивалях, зокрема на 44-му Фестивалі польських художніх фільмів «Золоті Леви».

Сніг у кадрі справжній, адже на початку весни 2018 його випало багато. Тож Джеймс Нортон провів кілька тижнів в Україні, зйомки були дуже інтенсивними. Продюсер фільму Єгор Олесов розповідає: «Для зйомок було холодно, десь -20 градусів, але для кадру — потужно і драматично. Це були справжні замети й Джеймс Нортон у них провалювався. Під час зйомок він замерз і навіть трохи прихворів, але роботу не припинив».
Офіційний трейлер фільму можна переглянути на YouTube.

→ В Україні адаптували для незрячих і нечуючих фільм «Ціна правди». Ця стрічка, разом із документальним фільмом «Вдивляючись у темряву», стали першими в Україні картинами, під час виробництва яких застосована технологія тифлокоментування (додаткова аудіодоріжка, яка пояснює, що відбувається у конкретних сценах сюжету відеоконтенту, щоб це було зрозуміло для людей з порушенням зору). Для того, аби переглянути стрічки з додатковою аудіодоріжкою у кінотеатр, потрібно скачати додатки Earcatch або Subcatch, які доступні для операційних систем Android та iOS, завантажити аудіодоріжку до фільму та приєднати навушник. Тифлокоментар для фільму зробила ініціатива Доступне Кіно. Озвучив текст Володимир Бєглов. Трейлер до історичного трилера «Ціна правди» із субтитрами та тифлокоментарем можна переглянути за посиланням.

→Що переглянути у кінотеатрах на вихідних. Щоб урізноманітнити перші вихідні грудня, можна сходити в кіно. Ми підібрали для вас кілька фільмів:
– «Додому» режисера Нарімана Алієва. У стрічці йдеться про кримського татарина Мустафу. Головний герой дізнається, що його первісток загинув, тому їде в Київ, щоб повернути молодшого сина додому, а старшого поховати на рідній землі в Криму за мусульманськими традиціями. Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.
– «Захар Беркут». Українсько-американський художній фільм режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна. Екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка.Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.
– «Чаклунка: Повелителька темряви» з Анджеліною Джолі в головній ролі. Продовження фентезі-історії розповідає про те, як змінилося життя чарівного лісу та його мешканців після того, як Чаклунка наклала закляття на королеву Аврору. До речі, у першій частині історії роль короля Генрі зіграв шотландський актор Кеннет Кренем, який окрім цього з’являється у фільмі «Ціна правди». Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.
– «Крижане серце II». Продовження історії про сестер Ельзу та Анну від компанії Disney. Лише за перший вікенд світового прокату картина встановила рекорд за зборами серед мультфільмів. За перші три дні «Крижане серце II» зібрало 358 мільйонів доларів. Це побило недавній рекорд мультфільму «Історія іграшок 4» від студії Pixar, який складав 240,9 мільйона доларів. Про це пише журнал The Guardian. Трейлер до фільму можна переглянути за посиланням.

Фото: style.nv.ua

Детальніше. Адвокатка родин Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська розповіла на акції, що навіть якщо депутати проголосують за правку для розслідування справ Майдану 3 грудня, самі розслідування зможуть відновитися лише у другій половині січня 2020 року: «Була зустріч у Кабміні з прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком, він 3 грудня обіцяє голосування. Вони не розглядають питання позачергового засідання».

За словами Гончарука, депутати мають не тільки створити управління у справах Майдану у ДБР (Державному бюро розслідувань), а й збільшити чисельність слідчих.

За словами адвокатки, якщо за правку проголосують 3 грудня, за тиждень її підпише президент, то до кінця року буде створене управління, у яке перейдуть слідчі: «Частково це певні досягнення, але поки це обіцянки. До того ж це велика прірва у розслідуванні». Закревська готова припинити голодування лише після голосування депутатів за внесення поправки.

Довідка. Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об’єднані в одну велику «Справу Майдану». Вона нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Контекст. Нагадаємо, що 20 листопада прокурори перестали вести досудові розслідування. Усі незавершені розслідування передаються до Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України. Раніше саме прокурори ГПУ вели розслідування справ Майдану. Тепер цей обов’язок покладається на ДБР. Але оскільки слідчих для проведення розслідування бракує, то глава Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що розслідування справ Майдану тимчасово зупиняться.

21 листопада в ефірі «1+1» Євгенія Закревська оголосила голодування, доки поправку для продовження розслідування справ Майдану не ухвалить Верховна Рада. Ця поправка дозволить перевести без конкурсу або за спрощеною процедурою слідчих Генпрокуратури, які займались справами Майдану, до ДБР.

⟶ Справи Майдану розподілять між правоохоронними відомствами — глава ДБР. Глава Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що справи Майдану будуть розподілені між Держбюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро, Нацполіцією та Службою безпеки: «Щодо справ Майдану. Їх 114. Майже половину цих кримінальних проваджень, це приблизно 50−60, буде розглядати Державне бюро розслідувань. Іншу частину кримінальних проваджень, його левову частку з другої частини отримає НАБУ, частину Національна поліція і невелику частину отримає СБУ». Він також зазначив, що підтримує те, що слідчі з Генпрокуратури, які до того вели справи Майдану, повинні перейти до ДБР та завершити розслідування.

⟶ Зупинка справ Майдану: Роман Труба спростовує. Директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба заперечує, що розслідування справ Майдану зупинено через відсутність норми у законодавстві про переведення слідчих Генпрокуратури (ГПУ) до ДБР. 

Про це він написав у своєму Telegram-каналі: «Хочу спростувати міф, що розслідування справ Майдану зупинено начебто через відсутність норми в законодавстві про переведення слідчих ГПУ до ДБР. Це не відповідає дійсності.

ДБР поки нема що розслідувати – Генеральна прокуратура України фізично ще не передала матеріали проваджень. Наразі вони проводять інвентаризацію – там тисячі томів. За законодавством ГПУ має передати матеріали протягом трьох місяців – і цей процес не залежить від ДБР.

Зі 114 кримінальних проваджень стосовно злочинів часів Євромайдану до ДБР переходить менше половини – близько 50. Слідчі ДБР готові приймати матеріали проваджень та продовжувати розслідування».

Фото: censor.net.ua