Детальніше. Адвокатка родин Героїв Небесної сотні Євгенія Закревська розповіла на акції, що навіть якщо депутати проголосують за правку для розслідування справ Майдану 3 грудня, самі розслідування зможуть відновитися лише у другій половині січня 2020 року: «Була зустріч у Кабміні з прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком, він 3 грудня обіцяє голосування. Вони не розглядають питання позачергового засідання».

За словами Гончарука, депутати мають не тільки створити управління у справах Майдану у ДБР (Державному бюро розслідувань), а й збільшити чисельність слідчих.

За словами адвокатки, якщо за правку проголосують 3 грудня, за тиждень її підпише президент, то до кінця року буде створене управління, у яке перейдуть слідчі: «Частково це певні досягнення, але поки це обіцянки. До того ж це велика прірва у розслідуванні». Закревська готова припинити голодування лише після голосування депутатів за внесення поправки.

Довідка. Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об’єднані в одну велику «Справу Майдану». Вона нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Контекст. Нагадаємо, що 20 листопада прокурори перестали вести досудові розслідування. Усі незавершені розслідування передаються до Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України. Раніше саме прокурори ГПУ вели розслідування справ Майдану. Тепер цей обов’язок покладається на ДБР. Але оскільки слідчих для проведення розслідування бракує, то глава Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що розслідування справ Майдану тимчасово зупиняться.

21 листопада в ефірі «1+1» Євгенія Закревська оголосила голодування, доки поправку для продовження розслідування справ Майдану не ухвалить Верховна Рада. Ця поправка дозволить перевести без конкурсу або за спрощеною процедурою слідчих Генпрокуратури, які займались справами Майдану, до ДБР.

⟶ Справи Майдану розподілять між правоохоронними відомствами — глава ДБР. Глава Державного бюро розслідувань Роман Труба заявив, що справи Майдану будуть розподілені між Держбюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро, Нацполіцією та Службою безпеки: «Щодо справ Майдану. Їх 114. Майже половину цих кримінальних проваджень, це приблизно 50−60, буде розглядати Державне бюро розслідувань. Іншу частину кримінальних проваджень, його левову частку з другої частини отримає НАБУ, частину Національна поліція і невелику частину отримає СБУ». Він також зазначив, що підтримує те, що слідчі з Генпрокуратури, які до того вели справи Майдану, повинні перейти до ДБР та завершити розслідування.

⟶ Зупинка справ Майдану: Роман Труба спростовує. Директор Державного бюро розслідувань (ДБР) Роман Труба заперечує, що розслідування справ Майдану зупинено через відсутність норми у законодавстві про переведення слідчих Генпрокуратури (ГПУ) до ДБР. 

Про це він написав у своєму Telegram-каналі: «Хочу спростувати міф, що розслідування справ Майдану зупинено начебто через відсутність норми в законодавстві про переведення слідчих ГПУ до ДБР. Це не відповідає дійсності.

ДБР поки нема що розслідувати – Генеральна прокуратура України фізично ще не передала матеріали проваджень. Наразі вони проводять інвентаризацію – там тисячі томів. За законодавством ГПУ має передати матеріали протягом трьох місяців – і цей процес не залежить від ДБР.

Зі 114 кримінальних проваджень стосовно злочинів часів Євромайдану до ДБР переходить менше половини – близько 50. Слідчі ДБР готові приймати матеріали проваджень та продовжувати розслідування».

Фото: censor.net.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.