Детальніше. Міністерство юстиції України розробило два законопроєкти про суд присяжних. Ухвалення цих законів допоможе створити в Україні класичний інститут присяжних, який відокремлений від судді. Якщо за них проголосують цьогоріч, то вони увійдуть у силу у 2021 році.
Такий суд складатиметься із колегії з 7 присяжних. Він засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт. Для цього присяжні мають відповісти на такі запитання: чи була подія злочином, чи винен підсудний у вчиненні злочину. Присяжних пропонують набирати за списками виборців.
Зараз перелік присяжних затверджують місцеві ради за згодою самих громадян, які захотіли стати присяжними. За даними Мін’юсту, з цієї причини в Україні бракує присяжних: люди невмотивовані ставати присяжними. Тому судові процеси відкладали і зривали. Якщо присяжні будуть обиратися за списком виборців, то це буде означати фактично не право громадянина бути присяжним, а обов’язок. Водночас держава має створити умови, щоб цей обов’язок був достатньо почесним, а його виконання відшкодовувалося.
⟶ Суд присяжних: історія виникнення. Судовий контроль вперше було започатковано у Древній Греції. Там рішення спеціальних судових колегіальних органів відомі з 500 року до н. е. Вони таємним голосуванням мали право скасовувати навіть закони. У германських племен існував стародавній звичай використання поважних людей для розслідування правопорушення та суду над обвинуваченими.
У сучасному розумінні суд присяжних був сформований у XIII сторіччі, але він продовжує удосконалюватися і зараз. На сьогодні суд присяжних із загальної кількості розглядає досить невеликий відсоток справ. У США близько 7% цивільних та кримінальних справ, у Канаді щорічно судом присяжних розглядається лише 1% кримінальних справ, в Англії — близько 2%, у США — близько 3%
⟶ Суд присяжних: аргументи «проти». Противники ідеї такого суду акцентують на тому, що присяжні не мають відповідної кваліфікації для винесенні рішень і не обізнані у юриспруденції. Вони можуть легко піддаватися емоціям та суб’єктивним факторами. Звичайні громадяни не завжди здатні правильно оцінити докази, які надаються сторонами.
Фото: pexels.com