Детальніше. Міністерство юстиції України розробило два законопроєкти про суд присяжних. Ухвалення цих законів допоможе створити в Україні класичний інститут присяжних, який відокремлений від судді. Якщо за них проголосують цьогоріч, то вони увійдуть у силу у 2021 році.

Такий суд складатиметься із колегії з 7 присяжних. Він засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт. Для цього присяжні мають відповісти на такі запитання: чи була подія злочином, чи винен підсудний у вчиненні злочину. Присяжних пропонують набирати за списками виборців.

Зараз перелік присяжних затверджують місцеві ради за згодою самих громадян, які захотіли стати присяжними. За даними Мін’юсту, з цієї причини в Україні бракує присяжних: люди невмотивовані ставати присяжними. Тому судові процеси відкладали і зривали. Якщо присяжні будуть обиратися за списком виборців, то це буде означати фактично не право громадянина бути присяжним, а обов’язок. Водночас держава має створити умови, щоб цей обов’язок був достатньо почесним, а його виконання відшкодовувалося.

⟶ Суд присяжних: історія виникнення. Судовий контроль вперше було започатковано у Древній Греції. Там рішення спеціальних судових колегіальних органів відомі з 500 року до н. е. Вони таємним голосуванням мали право скасовувати навіть закони. У германських племен існував стародавній звичай використання поважних людей для розслідування правопорушення та суду над обвинуваченими. 

У сучасному розумінні суд присяжних був сформований у XIII сторіччі, але він продовжує удосконалюватися і зараз. На сьогодні суд присяжних із загальної кількості розглядає досить невеликий відсоток справ. У США близько 7% цивільних та кримінальних справ, у Канаді щорічно судом присяжних розглядається лише 1% кримінальних справ, в Англії — близько 2%, у США — близько 3%

⟶ Суд присяжних: аргументи «проти». Противники ідеї такого суду акцентують на тому, що присяжні не мають відповідної кваліфікації для винесенні рішень і не обізнані у юриспруденції. Вони можуть легко піддаватися емоціям та суб’єктивним факторами. Звичайні громадяни не завжди здатні правильно оцінити докази, які надаються сторонами. 

Фото: pexels.com

Детальніше. 24 вересня суд ЄС (Європейського союзу) скасував персональні санкції, як продовжила Рада ЄС проти екс-президента Віктора Януковича у 2018 році. Проте колишній президент-утікач продовжує залишатися під дією чинних санкцій до березня 2020 року.

Контекст. 24 вересня прессекретар сина колишнього президента Олександра Януковича Юрій Кірасир заявив, що Європейський суд скасував санкції проти Віктора Януковича за 2018-2019 роки. Хоча у рішенні суду від 24 вересня йдеться, що він скасовує рішення Ради ЄС від 5 березня 2018 року про продовження санкцій щодо Януковича до березня 2019 року. Водночас рішення Ради ЄС про продовження санкцій з березня 2019 року залишається в силі.

Довідка. Віктор Янукович був четвертим президентом України. Верховна Рада визнала, що він самоусунувся від виконання своїх конституційних повноважень.Його позбавили звання Президента України спеціальним законом. Янукович залишив Україну взимку 2014 року після масових розстрілів у центрі Києва під час подій Євромайдану. 

 ⟶ Адвокат заявив, що «забезпечує можливість» повернення Януковича до України. Про це розповідає Радіо Свобода. Адвокат Віталій Сердюк в Апеляційному суді Києва 23 вересня повідомив, що «наразі перебуває на території Російської Федерації тимчасово. І захистом здійснюються заходи, що забезпечать можливість його перебування на Батьківщині. Основні завдання, поставлені клієнтом, а саме забезпечити притягнення до відповідальності винних у здачі Криму, винних у вчиненні антиконституційного захоплення влади або державного перевороту, – захистом зараз виконуються».

⟶ Януковича засудили до 13 років ув’язнення у справі про держзраду. Його засудили заочно 24 січня цього року, бо експрезидент переховується у Росії. Український суд визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни. Водночас суд визнав Януковича невинним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Наразі вирок не набрав чинності, бо Янукович його оскаржив у суді.

Фото: glavred.info