Чи завжди прапор був синьо-жовтим? За доби Київської Русі прапори були здебільшого червоного кольору для зручного сигналу під час бою. У козацькі часи жовто-блакитні кольори згадуються на військових знаменах. Водночас слід пам’ятати, що в ті часи головну роль відігравали знаки, герби, а не кольори. Поруч із жовто-блакитним попитом у козаків користувався малиновий колір, про що свідчать збережені зразки та історичні відомості.

Упродовж 1918-1920 років в Українській Народній Республіці національний прапор двічі перевертали. Михайло Грушевський, тодішній голова Центральної Ради, свій вибір зупинив на двоколірному стягу, де жовтий — зверху. Згодом гетьман Скоропадський змінив український прапор: блакитна смуга була вгорі, а жовта — внизу.

15 березня 1939 року Перший український сойм Карпатської України прийняв блакитно-жовтий прапор за державний. 

Український прапор і Радянський союз. Після того, як більшовики захопили наші території, український стяг вони заборонили. Лише в 1939 році прапор ненадовго став державним символом Карпатської України, яка здобула незалежність на сім днів. У період радянської влади використання українського стяга суворо каралося, тому його переважно застосовували в підпіллі. Однією з таких подій стало 1 травня 1966 року: Георгій Москаленко та Віктор Кукса замінили червоний прапор на синьо-жовтий над будівлею Київського інституту народного господарства. Через дев’ять місяців КДБ вдалося їх знайти, після чого юнаків засудили до двох і трьох років таборів суворого режиму.

Під час футбольного матчу між НДР (Німецька Демократична Республіка,  відома ще як Східна Німеччина) і СРСР 27 липня 1976 року в Монреалі уболівальник Данило Мигаль вибіг на поле у вишиванці з українським прапором і виконав гопак. Поліція зупинила акцію за 15 секунд. У цей час 150 українських вболівальників на трибунах підняли плакат із написом «Свобода Україні!».

Державний прапор майорить у різних куточках світу. У 2016 році українська альпіністка підняла синьо-жовтий прапор на вершині найвищого вулкана світу — Охос-дель-Саладо (6872 метри). Того ж року Ірина Галай, перша українка, яка підкорила Еверест — Вершину Миру, взяла з собою національний стяг на вершину. Вперше наш прапор підняли в Антарктиці в грудні 1994 року на британській станції «Фарадей» (яка у 1996 році стала українською «Академіка Вернадського»). 

Рекорди українського прапора в містах України. У 2014 році в Бахмуті (тоді Артемівськ) розгорнули найбільший український стяг, вагою 300 кг і площею 2400 квадратних метрів. У Тернополі обладнали найдовший прапор — 9,5 кілометрів. У Києві височіє прапор на флагштоку висотою майже 90 метрів. Дніпро встановило рекорд з найбільшим прапором, який майорить над містом. У Сумах торік розгорнули найбільший прапор на воді довжиною 156 метрів і шириною 95,3 метра

Прапор України під час визначальних моментів нашої історії. Під час Революції Гідності прапор майорів на куртках і рюкзаках протестувальників. У боях за Донецький аеропорт «кіборги», попри обстріли, постійно вивішували прапор над будівлями. Стяг майорів навіть на диспетчерській вежі, аж поки її не зруйнували. Прапор тримався і на тральщику «Черкаси» — останньому кораблі, екіпаж якого чинив опір росіянам у Криму в 2014 році. Сьогодні стяг поруч із нашими військовими — на їхніх шевронах, рюкзаках та позиціях. 

Автор тексту: Гайдар Христина

Фото: Олександр Івченко

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

В історичному відео з дня голосування за Акт про проголошення Незалежності України видно, що депутати вносять прапор до зали засідань. Проте в той день його так і не підняли над куполом. Вже 4 вересня на сесійному засіданні опозиційні депутати від фракції Народної Ради ініціювали узаконити та підняти над будівлею синьо-жовтий прапор. Комуністи були проти, на той момент вони мали парламентську більшість.

У цей час під стінами парламенту зібрався мітинг — українці хотіли бачити синьо-жовтий стяг над куполом Верховної Ради. Після тривалих перемовин та ультиматумів депутати проголосували за підняття прапора, хоча державним його тоді так і не визнали. Проте Президія Верховної Ради 18 вересня 1991 року узаконила використання синьо-жовтого прапора.

Фото: Reuters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Який вигляд мав прапор у княжі часи?

За доби Київської Русі прапори були здебільшого червоного кольору для зручного сигналу під час бою. Вони були трикутно-клинової форми із зображенням князівських знаків. Наприклад, князь Володимир Великий мав власний герб — золотий тризуб на синьому фоні. 

Перші відомості про барви на гербі українських князів сягають 13 століття. Як подає львівський хроніст 17 століття Зіморович, герб Львова, який надав галицько-волинський князь Лев (1264-1300), мав жовті й блакитні кольори. Про це йдеться у книжці Володимира Січинського «Тризуб і прапор України». З новіших взірців цього герба відомо про лева золотої барви на блакитному тлі.

А що було в козаків?

У козацькі часи жовто-блакитні кольори згадуються на військових знаменах. Водночас слід пам’ятати, що в ті часи головну роль відігравали знаки, герби, а не кольори. Проте деякі прапори мали блакитно-жовті барви. У листі полтавського полковника Черняка до гетьмана 1717 року йдеться, що на «сотені корови» куплено «блакитного лудану», а «жовтий лудан дано на крижі». Це означає, що ціле поле прапора було блакитне з жовтим обрамленням.

Поруч із жовто-блакитним попитом у козаків користувався малиновий колір, про що свідчать збережені зразки та історичні відомості. Про колір згадує Войцех М’ясковський — член польської делегації до гетьмана Богдана Хмельницького під Переяславом у 1649 році: «Гетьман Хмельницький виїхав до нас навпроти нас на пів чверті милі в поле, вкількодесять коней, з полковниками, осаулами, сотниками, з військовою музикою, під знаком бунчуком і червоною корогвою».

Як «Весна народів» відновила українську символіку?

Революція 1848-1849 років дала поштовх відновити синьо-жовтий український прапор. У жовтні 1848 року Головна Руська Рада у Львові ухвалила це сполучення кольорів. Символіка швидко розповсюдилася українськими землями, що перебували у складі Австро-Угорщини.

Чому в УНР «перевертали» прапор?

Упродовж 1918-1920 років в Українській Народній Республіці національний прапор двічі перевертали. Михайло Грушевський, тодішній голова Центральної Ради та перший президент України, ретельно вивчав матеріал стосовно прапорів та дійшов до висновку, що в традиціях предків прапор повинен мати блакитний фон і золотий малюнок на ньому. Проте свій вибір зупинив на двоколірному стягу, де жовтий — зверху відповідно до законів геральдики. Згодом гетьман Скоропадський змінив український прапор: блакитна смуга була вгорі, а жовта — внизу. Як пише Укрінформ, це рішення зумовлене тим, що гетьман належав до масонської ложі «Молода Україна», де, згідно із символікою «вільних каменярів», над світом панує «знак води».

Чому радянська Україна мала три прапори?

У Радянській Україні не могли говорити про поширення жовто-блакитних кольорів. Наприклад, ходили чутки, що Мазепа «запозичив» синьо-жовті фарби зі шведського прапора, а подібні кольори були на прапорах періоду Директорії, за гетьманства Скоропадського та в Організації Українських Націоналістів. Замість слова «блакитний» казали російські «голубий», «лазуровий».

Перший прапор Української СРР встановили в березні 1919 року. Це було червоне полотно із золотою абревіатурою УСРР у верхньому куті. Після входу України до складу СРСР (30 грудня 1922 р.) створили новий прапор: червоний зі схрещеними молотом і серпом, червоною п’ятикутною зіркою, облямованою золотом, і внизу з абревіатурою УРСР.

21 листопада 1949 року в УРСР схвалили новий прапор: червоно-блакитний стяг із золотим серпом, молотом та п’ятикутною червоною зіркою, облямованою золотом.

Яким був прапор у Карпатській Україні?

Після приєднання Закарпатської України до Чехословацької Республіки блакитно-жовтий прапор прийняли як «крайовий» 20 березня 1920 року. «Традиція цих барв була настільки сильна й така виразна, що навіть місцеві москвофіли її не цуралися. Лише згодом, перед Другою світовою війною запеклі місцеві москвофіли, російські емігранти й деякі урядові чеські кола стали оминати цей прапор, вбачаючи в ньому український соборницький символ», — йдеться у книжці «Тризуб і прапор України» Володимира Січинського.

15 березня 1939 року Перший український сойм Карпатської України прийняв блакитно-жовтий прапор за державний. Також змінили крайовий герб: на правій половині залишився ведмідь на срібному й білому тлі, на лівій — чотири блакитні й три золоті стрічки, але на першому блакитному полі додали золотий тризуб зразка УНР 1918 року.

Як український стяг вийшов з підпілля?

Довгий час український синьо-жовтий стяг існував поза офіційним визнанням. Але наприкінці 1980-х рух за незалежність України набирав обертів. І вже 14 березня 1990 року національний прапор замайорів у місті Стрий. Ця подія започаткувала хвилю поширення синьо-жовтих стягів по всій країні. Через дев’ять днів прапор з’явився над Тернопільською міськрадою, згодом у Львові, Івано-Франківську, Житомирі. І врешті хвиля національного піднесення докотилася до столиці — у липні 1990 року синьо-жовтий стяг поставили над Київрадою.

23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Сьогодні його зберігають під склом в музеї парламенту.

Фото: avr.org.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Текст підготувала Олена Суліковська