Що саме сказав міністр освіти?
«Для тих, хто вступає на бюджет, ЗНО потрібно точно. А ті, хто планує навчатися на платній основі, на контракті, можуть здавати це ЗНО у вигляді тесту на здатність до навчання». Водночас зовнішнє незалежне оцінювання залишиться обов’язковим для випускників шкіл».
Довідка. Перший тест на інтелект з’явився у 1905 році. Це сталося тому, що французький уряд вирішив зобов’язати усіх дітей від 6 до 13 років ходити у школу. Раніше учнів, які, як вважалося, не здатні до навчання, з медичними діагнозами «дебіл», «імбецил», «ідіот», лікували у спеціалізованих лікарнях-інтернатах. Щоб рішення почало діяти, потрібно було «поділити» дітей і визначити, хто з них здоровий і може вчитися у школі, а для кого потрібно створити спеціалізовані класи при школах.
Для цього французька влада попрохала двох психологів — Альфреда Біне та Теодора Сімона — розробити тест, який би допоміг об’єктивно оцінити інтелектуальне відставання серед школярів. І от у 1905 році такий тест розробили, а за три роки у Франції створили перші спеціалізовані класи для навчання дітей з інтелектуальним відставанням.
Все ж наче зрозуміло з тестом. Коли щось пішло не так?
У 1908 році американський психолог та євгеніст Генрі Годдард привіз цей тест у США. Євгеніка — це соціальна та політична філософія, яка закликала до вибіркового розмноження людей під контролем. Годдард застосував цей тест щодо емігрантів, які прибували на острів Елліс у США. Тоді ще будь-хто міг приплисти в Америку без документів та почати нове життя, але кожного оцінювали на рівень його фізичного та психічного здоров’я. Якщо людину вважали хворою, то її депортували.
Саме тест на інтелект від Біне та Сімона використовували для тестування емігрантів. Але результати цього тесту неправильно інтерпретували. Через це поширилися чутки, що 80% новоприбулих італійців, росіян, угорців та євреїв страждають на недоумкуватість. У 1927 році низькі результати тесту на IQ визнали причиною для примусової стерилізації. Через це постраждали близько 65 тис. осіб, переважно темношкірі та бідні люди.
Як відреагували творці тесту?
Альфред Біне критикував таке застосування тесту. Він наголошував, що інтелект людини — це дуже широке поняття, його не можна виміряти одним числом. До того ж всі діти розвиваються по-різному, часто це залежить від середовища, у якому ростуть малюки. Проте тест на IQ продовжували використовувати для дискримінації людей до 70-х років минулого століття.
Тобто тести IQ — це зло і ними не варто користуватися?
Не зовсім. Зараз такі тести намагаються зробити об’єктивнішими. На сьогодні одним із найпопулярніших тестів на IQ є шкала інтелекту Векслера. Її позиціюють як тест, який чотири конкретні навички: вербальне (словесне) розуміння, мислення, робоча пам’ять та швидкість обробки інформації. Тобто тест на IQ не визначає, наскільки розумною є людина, він визначає дуже конкретні та вузькі когнітивні уміння. Оцінюють саме їх, бо вважають, що саме ці навички пов’язані з розумовими здібностями та людським потенціалом. Тим не менше, навіть результат вимірювання цих чотирьох конкретних умінь не є об’єктивним. Він залежить не лише від освіти, але й від дитинства людини, травм, особливо психологічних, які вона отримала протягом життя.
Чи узагалі реально виміряти інтелект?
Навряд. Бо інтелект — це концепт, який не має єдиного трактування. Усе частіше науковці сходяться на думці, що інтелект — це соціальний конструкт. Тобто у різні епохи у різних суспільствах інтелектом вважався дуже різний набір умінь та навичок.
Чи варто проходити онлайн-тести на визначення IQ?
Це немає жодного сенсу. Результат тесту може щось пояснити, якщо його робити під наглядом психолога, який бачить, як ти вирішуєш завдання і який може потім роз’яснити ту цифру, яку отримала людина.
Фото: pexels.com