Нагадаємо, 17 березня з‘явилася інформація про відставку з посади міністра освіти й науки Сергія Шкарлета. Того ж дня інформацію підтвердили у Кабінеті Міністрів, Офісі Президента і Верховній Раді. 18 березня заяву на своїй фейсбук-сторінці оприлюднив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук.

Наступним міністром освіти й науки України може стати директор Малої академії наук Оксен Лісовий, який сьогодні є добровольцем 95-ї бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Також на посаду розглядають науковицю, педагогиню і в.о. державного секретаря МВС Інну Ящук та депутатку від «Слуги народу» Юлію Гришину.

Що ми знаємо про Шкарлета?

Він — професор, доктор економічних наук. У 2010 році став наймолодшим ректором України, очоливши Чернігівський державний технологічний університет.

У 2004 році на президентських виборах підтримував Віктора Януковича та Партію регіонів. «Я повністю поділяю погляди і принципи Партії регіонів», — казав Сергій Шкарлет. Балотувався у депутати Чернігівської обласної ради від цієї ж партії. У 2015 році до обласної ради балотувався вже від Блоку Петра Порошенка.

Сергій Шкарлета звинувачують в академічній недоброчесності. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти виявило плагіат у 4 роботах міністра, зокрема у науковій роботі «Помилки та фальсифікації в наукових дослідженнях». Сам Шкарлет усі звинувачення заперечував. Пізніше справа переросла у судовий процес, позбавивши агентства незалежного статусу.

Міністром освіти й науки України став 17 грудня 2020 року. За словами президента Володимира Зеленського, Шкарлета йому запропонували ректори українських університетів. Пів року він був в.о. міністра. 

Вже на чолі міністерства Сергій Шкарлет потрапив у скандал із Києво-Могилянською академією. У лютому 2022 року, після складних виборів в університеті, президентом обрали Сергія Квіта, який, до речі, був головою Нацагентства, що виявило плагіат Шкарлета. 

Міністерство освіти й науки відмовилося визнавати результати виборів, чим викликало бурхливу реакцію в студентів. Вони вийшли на протест під Кабінет міністрів із вимогою відставки чинного міністра. Пізніше міністерство скасувало наказ про повторні вибори в Могилянці, а Квіт таки став президентом університету.

Скандал із ЄС: Міністерство освіти планувало реорганізувати директорати, які створили за підтримки Євросоюзу. Тоді ж Україна отримала попередження від ЄС про можливе згортання фінансування реформи освіти. Шкарлет пізніше змушений був пояснювати свою позицію послу ЄС.

Фото: dw.com/uk

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що саме сказав міністр освіти?

«Для тих, хто вступає на бюджет, ЗНО потрібно точно. А ті, хто планує навчатися на платній основі, на контракті, можуть здавати це ЗНО у вигляді тесту на здатність до навчання». Водночас зовнішнє незалежне оцінювання залишиться обов’язковим для випускників шкіл».

Довідка. Перший тест на інтелект з’явився у 1905 році. Це сталося тому, що французький уряд вирішив зобов’язати усіх дітей від 6 до 13 років ходити у школу. Раніше учнів, які, як вважалося, не здатні до навчання, з медичними діагнозами «дебіл», «імбецил», «ідіот», лікували у спеціалізованих лікарнях-інтернатах. Щоб рішення почало діяти, потрібно було «поділити» дітей і визначити, хто з них здоровий і може вчитися у школі, а для кого потрібно створити спеціалізовані класи при школах.

Для цього французька влада попрохала двох психологів — Альфреда Біне та Теодора Сімона — розробити тест, який би допоміг об’єктивно оцінити інтелектуальне відставання серед школярів. І от у 1905 році такий тест розробили, а за три роки у Франції створили перші спеціалізовані класи для навчання дітей з інтелектуальним відставанням.

Все ж наче зрозуміло з тестом. Коли щось пішло не так?

У 1908 році американський психолог та євгеніст Генрі Годдард привіз цей тест у США. Євгеніка — це соціальна та політична філософія, яка закликала до вибіркового розмноження людей під контролем. Годдард застосував цей тест щодо емігрантів, які прибували на острів Елліс у США. Тоді ще будь-хто міг приплисти в Америку без документів та почати нове життя, але кожного оцінювали на рівень його фізичного та психічного здоров’я. Якщо людину вважали хворою, то її депортували.

Саме тест на інтелект від Біне та Сімона використовували для тестування емігрантів. Але результати цього тесту неправильно інтерпретували. Через це поширилися чутки, що 80% новоприбулих італійців, росіян, угорців та євреїв страждають на недоумкуватість. У 1927 році низькі результати тесту на IQ визнали причиною для примусової стерилізації. Через це постраждали близько 65 тис. осіб, переважно темношкірі та бідні люди.

Як відреагували творці тесту?

Альфред Біне критикував таке застосування тесту. Він наголошував, що інтелект людини — це дуже широке поняття, його не можна виміряти одним числом. До того ж всі діти розвиваються по-різному, часто це залежить від середовища, у якому ростуть малюки. Проте тест на IQ продовжували використовувати для дискримінації людей до 70-х років минулого століття.

Тобто тести IQ — це зло і ними не варто користуватися?

Не зовсім. Зараз такі тести намагаються зробити об’єктивнішими. На сьогодні одним із найпопулярніших тестів на IQ є шкала інтелекту Векслера. Її позиціюють як тест, який чотири конкретні навички: вербальне (словесне) розуміння, мислення, робоча пам’ять та швидкість обробки інформації. Тобто тест на IQ не визначає, наскільки розумною є людина, він визначає дуже конкретні та вузькі когнітивні уміння. Оцінюють саме їх, бо вважають, що саме ці навички пов’язані з розумовими здібностями та людським потенціалом. Тим не менше, навіть результат вимірювання цих чотирьох конкретних умінь не є об’єктивним. Він залежить не лише від освіти, але й від дитинства людини, травм, особливо психологічних, які вона отримала протягом життя.

Чи узагалі реально виміряти інтелект?

Навряд. Бо інтелект — це концепт, який не має єдиного трактування. Усе частіше науковці сходяться на думці, що інтелект — це соціальний конструкт. Тобто у різні епохи у різних суспільствах інтелектом вважався дуже різний набір умінь та навичок. 

Чи варто проходити онлайн-тести на визначення IQ?

Це немає жодного сенсу. Результат тесту може щось пояснити, якщо його робити під наглядом психолога, який бачить, як ти вирішуєш завдання і який може потім роз’яснити ту цифру, яку отримала людина.

Фото: pexels.com

Детальніше. 17 грудня Верховна рада призначила міністром освіти і науки України Сергія Шкарлета. За таке призначення проголосувало 226 народних депутатів. Ще у червні цьогоріч його рекомендували призначити ректори університетів під час зустрічі з Президентом . Водночас освітяни були проти його кандидатури, навіть виходили на протест під стіни парламенту. Освітній комітет Верховної Ради двічі не підтримав Шкарлета.

Хто такий Сергій Шкарлет?

Шкарлет — професор, доктор економічних наук, ректор Чернігівського державного технологічного університету. У 2010 році, коли він очолив заклад, то був наймолодшим ректором України. У 2018 році у рейтингу університетів ТОП-200 Україна його виш посідав 93-е місце з 200.

Шкарлет балотувався у депутати Чернігівської обласної ради від Партії регіонів. В одному зі своїх інтерв’ю він розповідав, що на президентських виборах ще у 2004 році підтримував Віктора Януковича. Нагадаємо, що після фальсифікацій на тих виборах, коли переможцем назвали Януковича, люди вийшли на протест, який переріс у Помаранчеву революцію.

Шкарлет казав: «Політичні орієнтири я обрав ще у 2004 році. На президентських виборах підтримував Віктора Януковича. Не змінив своїх переконань навіть тоді, коли довелося відчути на собі певний тиск тодішньої правлячої партії, яка наполегливо пропонувала отримати її партквиток. Я повністю поділяю погляди і принципи Партії регіонів. Впевнений, разом з Президентом ми вибудуємо міцну вертикаль влади, яка займатиметься ділом і досягне значних результатів. Ми збудуємо нову Чернігівщину». А уже у 2015 році Шкарлет балотувався до Чернігівської обласної ради від Блоку Петра Порошенко.

Чому вирішили призначити саме його?

Народна депутатка України Інна Совсун вважає, що «з цим питання треба звернутись до Президента Зеленського. За наявною інформацією — саме він особисто лобіює цього кандидата. Звідки про нього дізнався Зеленський? — Тут відповідь дуже проста і банальна: від ректорського корпусу.

Ректори обрали кандидата, який гідно зможе їхні, ректорів, інтереси представляти. Вочевидь для того, аби представляти інтереси студентів, викладачів та українського суспільства загалом — нам треба почекати на глобальніші політичні зміни. Поки що у Зеленського є спроможність лиш захистити інтереси ректорів».

Зустріч із можливим очільником МОН на засіданні Комітету і науки: враження

Інна Совсун поділилася на своїй сторінці у Фейсбуці враженнями після зустрічі із Сергієм Шкарлетом: «Йому поставили питання: «А навіщо ви йдете в міністри? Чому Ви хочете обійняти цю посаду?» Він відповів: «Ну, я в родині – четверте покоління освітян. Я дуже переймаюсь». Ні, це був не вступ, це була вся відповідь. Уточнювальні запитання про вищу освіту він ще якось відбивав. По дошкільній, шкільній, професійно-технічній — у відповідь чули одне-два речення загальних фраз.

Коли спитали, що він думає про НУШ (Нову українську школу — Авт.), сказав: «У мене от донька є. І я не хочу, щоб діти були нещасні в школі. Хочу, щоб вони як в Америці — щасливими ходили до школи. От у мене є колишня аспірантка, яка зараз в Америці — то вона розповідає, що там діти радісно біжать в школу щодня. І я хочу, щоб так і у нас було». Така ось глибина пізнань у сфері освітньої політики — «аспірантка в Америці».

Міністр освіти і плагіат: неможливе — можливо?

На сайті «Помилки та фальсифікаціях у наукових дослідженнях» уже встигли порівняти монографію Шкарлета «Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні» із науковою статтею дослідниці Тетяни Бугай «Методичні підходи до оцінки ефективності бюджетного процесу в Україні». 

І, як з’ясувалося, можливий міністр освіти не вказує у списку літератури цієї статті, але величезні шматки тексту звідти просто скопійовані у його працю. Замінені хіба окремі слова. Але видають плагіатори окремі ляпи. Він замінив «бюджетний процес» зі статті Бугай на «бюджетну політику», але при цьому пише про оцінку «його ефективності», тоді як треба було, звісно, написати «її ефективності».

Перші кроки на посаді: чого можна чекати від Сергія Шкарлета?

Ексміністерка освіти Ганна Новосад у коментарі liga.net розповіла, що серед прихильників кандидата обговорюють:

• скасувати ЗНО під час вступу після коледжу. Раніше можна було вступити після 9 класу у коледж, а потім — одразу на третій курс університету, уникаючи ЗНО. Тепер ЗНО з української мови та літератури обов’язкове; 
• обмежити ЗНО на магістратуру;
• скасувати показники ефективності ректорів, які дозволяють розірвати з ними контракт достроково;
• скасувати фінансування університетів за результатами їх діяльності. 

Фото: 24tv.ua

Детальніше. 25 червня Кабінет Мінстрів призначив виконувачем обов’язків міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета. Його рекомендували призначити ректори університетів під час зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським. Водночас освітяни були проти його кандидатури, навіть виходили на протест під стіни парламенту. Освітній комітет Верховної Ради також не підтримав Шкарлета. Через це його не обрали міністром, бо для цього за нього мали б проголосувати щонайменше 226 народних депутатів. Але сьогодні Шкарлета призначили виконувачем обов’язків на засіданні Уряду.

Хто такий Сергій Шкарлет?

Шкарлет — професор, доктор економічних наук, ректор Чернігівського державного технологічного університету. У 2010 році, коли він очолив заклад, то був наймолодшим ректором України. У 2018 році у рейтингу університетів ТОП-200 Україна його виш посідав 93-е місце з 200.

Шкарлет балотувався у депутати Чернігівської обласної ради від Партії регіонів. В одному зі своїх інтерв’ю він розповідав, що на президентських виборах ще у 2004 році підтримував Віктора Януковича. Нагадаємо, що після фальсифікацій на тих виборах, коли переможцем назвали Януковича, люди вийшли на протест, який переріс у Помаранчеву революцію.

Шкарлет казав: «Політичні орієнтири я обрав ще у 2004 році. На президентських виборах підтримував Віктора Януковича. Не змінив своїх переконань навіть тоді, коли довелося відчути на собі певний тиск тодішньої правлячої партії, яка наполегливо пропонувала отримати її партквиток. Я повністю поділяю погляди і принципи Партії регіонів. Впевнений, разом з Президентом ми вибудуємо міцну вертикаль влади, яка займатиметься ділом і досягне значних результатів. Ми збудуємо нову Чернігівщину». А уже у 2015 році Шкарлет балотувався до Чернігівської обласної ради від Блоку Петра Порошенко.

Чому вирішили призначити саме його?

Народна депутатка України Інна Совсун вважає, що «з цим питання треба звернутись до Президента Зеленського. За наявною інформацією — саме він особисто лобіює цього кандидата. Звідки про нього дізнався Зеленський? — Тут відповідь дуже проста і банальна: від ректорського корпусу.

Ректори обрали кандидата, який гідно зможе їхні, ректорів, інтереси представляти. Вочевидь для того, аби представляти інтереси студентів, викладачів та українського суспільства загалом — нам треба почекати на глобальніші політичні зміни. Поки що у Зеленського є спроможність лиш захистити інтереси ректорів».

Зустріч із можливим очільником МОН на засіданні Комітету і науки: враження

Інна Совсун поділилася на своїй сторінці у Фейсбуці враженнями після зустрічі із Сергієм Шкарлетом: «Йому поставили питання: «А навіщо ви йдете в міністри? Чому Ви хочете обійняти цю посаду?» Він відповів: «Ну, я в родині – четверте покоління освітян. Я дуже переймаюсь». Ні, це був не вступ, це була вся відповідь. Уточнювальні запитання про вищу освіту він ще якось відбивав. По дошкільній, шкільній, професійно-технічній — у відповідь чули одне-два речення загальних фраз.

Коли спитали, що він думає про НУШ (Нову українську школу — Авт.), сказав: «У мене от донька є. І я не хочу, щоб діти були нещасні в школі. Хочу, щоб вони як в Америці — щасливими ходили до школи. От у мене є колишня аспірантка, яка зараз в Америці — то вона розповідає, що там діти радісно біжать в школу щодня. І я хочу, щоб так і у нас було». Така ось глибина пізнань у сфері освітньої політики — «аспірантка в Америці».

Міністр освіти і плагіат: неможливе — можливо?

На сайті «Помилки та фальсифікаціях у наукових дослідженнях» уже встигли порівняти монографію Шкарлета «Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні» із науковою статтею дослідниці Тетяни Бугай «Методичні підходи до оцінки ефективності бюджетного процесу в Україні». 

І, як з’ясувалося, можливий міністр освіти не вказує у списку літератури цієї статті, але величезні шматки тексту звідти просто скопійовані у його працю. Замінені хіба окремі слова. Але видають плагіатори окремі ляпи. Він замінив «бюджетний процес» зі статті Бугай на «бюджетну політику», але при цьому пише про оцінку «його ефективності», тоді як треба було, звісно, написати «її ефективності».

Перші кроки на посаді: чого можна чекати від Сергія Шкарлета?

Ексміністерка освіти Ганна Новосад у коментарі liga.net розповіла, що серед прихильників кандидата обговорюють:

• скасувати ЗНО під час вступу після коледжу. Раніше можна було вступити після 9 класу у коледж, а потім — одразу на третій курс університету, уникаючи ЗНО. Тепер ЗНО з української мови та літератури обов’язкове; 
• обмежити ЗНО на магістратуру;
• скасувати показники ефективності ректорів, які дозволяють розірвати з ними контракт достроково;
• скасувати фінансування університетів за результатами їх діяльності. 

Що ще варто знати про керівництво МОН

До сьогодні обов’язки міністра освіти та науки виконувала Любомира Мандзій. Про неї ми розповідали тут.

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Один із можливих кандидатів на крісло міністра освіти і науки України — Сергій Шкарлет. Його рекомендували призначити ректори університетів під час зустрічі з Президентом Володимиром Зеленським.

Хто такий Сергій Шкарлет?

Шкарлет — професор, доктор економічних наук, ректор Чернігівського державного технологічного університету. У 2010 році, коли він очолив заклад, то був наймолодшим ректором України. У 2018 році у рейтингу університетів ТОП-200 Україна його виш посідав 93-е місце з 200.

Шкарлет балотувався у депутати Чернігівської обласної ради від Партії регіонів. В одному зі своїх інтерв’ю він розповідав, що на президентських виборах ще у 2004 році підтримував Віктора Януковича. Нагадаємо, що після фальсифікацій на тих виборах, коли переможцем назвали Януковича, люди вийшли на протест, який переріс у Помаранчеву революцію.

Шкарлет казав: «Політичні орієнтири я обрав ще у 2004 році. На президентських виборах підтримував Віктора Януковича. Не змінив своїх переконань навіть тоді, коли довелося відчути на собі певний тиск тодішньої правлячої партії, яка наполегливо пропонувала отримати її партквиток. Я повністю поділяю погляди і принципи Партії регіонів. Впевнений, разом з Президентом ми вибудуємо міцну вертикаль влади, яка займатиметься ділом і досягне значних результатів. Ми збудуємо нову Чернігівщину». А уже у 2015 році Шкарлет балотувався до Чернігівської обласної ради від Блоку Петра Порошенко.

Чому вирішили призначити саме його?

Народна депутатка України Інна Совсун вважає, що «з цим питання треба звернутись до Президента Зеленського. За наявною інформацією — саме він особисто лобіює цього кандидата. Звідки про нього дізнався Зеленський? — Тут відповідь дуже проста і банальна: від ректорського корпусу.

Ректори обрали кандидата, який гідно зможе їхні, ректорів, інтереси представляти. Вочевидь для того, аби представляти інтереси студентів, викладачів та українського суспільства загалом — нам треба почекати на глобальніші політичні зміни. Поки що у Зеленського є спроможність лиш захистити інтереси ректорів».

Зустріч із можливим очільником МОН на засіданні Комітету і науки: враження

Інна Совсун поділилася на своїй сторінці у Фейсбуці враженнями після зустрічі із Сергієм Шкарлетом: «Йому поставили питання: «А навіщо ви йдете в міністри? Чому Ви хочете обійняти цю посаду?» Він відповів: «Ну, я в родині – четверте покоління освітян. Я дуже переймаюсь». Ні, це був не вступ, це була вся відповідь. Уточнювальні запитання про вищу освіту він ще якось відбивав. По дошкільній, шкільній, професійно-технічній — у відповідь чули одне-два речення загальних фраз.

Коли спитали, що він думає про НУШ (Нову українську школу — Авт.), сказав: «У мене от донька є. І я не хочу, щоб діти були нещасні в школі. Хочу, щоб вони як в Америці — щасливими ходили до школи. От у мене є колишня аспірантка, яка зараз в Америці — то вона розповідає, що там діти радісно біжать в школу щодня. І я хочу, щоб так і у нас було». Така ось глибина пізнань у сфері освітньої політики — «аспірантка в Америці».

Міністр освіти і плагіат: неможливе — можливо?

На сайті «Помилки та фальсифікаціях у наукових дослідженнях» уже встигли порівняти монографію Шкарлета «Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні» із науковою статтею дослідниці Тетяни Бугай «Методичні підходи до оцінки ефективності бюджетного процесу в Україні». 

І, як з’ясувалося, можливий міністр освіти не вказує у списку літератури цієї статті, але величезні шматки тексту звідти просто скопійовані у його працю. Замінені хіба окремі слова. Але видають плагіатори окремі ляпи. Він замінив «бюджетний процес» зі статті Бугай на «бюджетну політику», але при цьому пише про оцінку «його ефективності», тоді як треба було, звісно, написати «її ефективності».

Перші кроки на посаді: чого можна чекати від Сергія Шкарлета?

Ексміністерка освіти Ганна Новосад у коментарі liga.net розповіла, що серед прихильників кандидата обговорюють:

• скасувати ЗНО під час вступу після коледжу. Раніше можна було вступити після 9 класу у коледж, а потім — одразу на третій курс університету, уникаючи ЗНО. Тепер ЗНО з української мови та літератури обов’язкове; 
• обмежити ЗНО на магістратуру;
• скасувати показники ефективності ректорів, які дозволяють розірвати з ними контракт достроково;
• скасувати фінансування університетів за результатами їх діяльності. 

Що ще варто знати про керівництво МОН

Наразі обов’язки міністра освіти та науки виконує Любомира Мандзій. Про неї ми розповідали тут.

Фото: 24tv.ua