Нагадаємо. 21 серпня Верховна Рада України проголосувала в другому читанні законопроєкт щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів.

Що відомо? Цим законом обмежують доступ до низки реєстрів про відомості, які «пов’язані із забезпеченням національної безпеки і оборони», а також обмежено електронний доступ до відомостей про місцеперебування та кадастровий номер нерухомого майна всіх юридичних осіб. Тепер замість точної адреси в публічних реєстрах дозволяється зазначати лише область; кадастрові номери земельних ділянок приховуються від публічного доступу; окремі юридичні особи можуть у реєстрах вказувати будь-яку контактну адресу, яка не обов’язково є фактичною; обмежується доступ до інформації про об’єкти інтелектуальної власності. Про це йдеться в заяві руху «Чесно» разом із 39 громадськими організаціями та медіа.

Він також ускладнює роботу нотаріату, арбітражних керівників та інших фахівців у сферах, де потрібно опрацьовувати та зіставляти дані про власників нерухомого майна. 

Контекст. Законопроєкт викликав обговорення після реєстрації минулого року. Як повідомляло «hromadske», один з ініціаторів народний депутат від «Слуги народу» Ігор Фріс, зазначав, що через реєстри росіяни можуть дізнатися адреси виробництва зброї та земельні ділянки підприємств, тож запропонував обмежити доступ до цієї інформації.

Низка міністерств минулого року підтримала захист підприємств, але Мінцифри, Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, САП та омбудсман Дмитро Лубінець висловили занепокоєння щодо непропорційного обмеження даних. 

Які ще є думки? Фундація «DEJURE» вважає, що зміни дозволять корупціонерам переписувати майно на юридичних осіб, приховуючи «вілли суддів» чи «дачі прокурорів». Центр протидії корупції зазначив, що це ускладнить перевірку власності та може сприяти шахрайствам у сфері нерухомості. Наразі невідомо, які саме зауваження врахували народні депутати під час доопрацювання законопроєкту.

Про яку допомогу йдеться?

Із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну тисячі українських родин опинилися в Польщі зі статусом біженців. Нині в сусідній країні живе близько 1,5 млн українців. Із них понад 900 тисяч оформили тимчасовий захист, повідомляє ВВС. Нещодавно польський парламент проголосував за поправку, що передбачає продовження цього захисту для українських громадян на території Польщі до березня 2026 року. Саме це рішення парламенту ветував президент Навроцький.

Водночас ширші умови тимчасового захисту для українців передбачені законодавством ЄС аж до 2027 року. Тому рішення польського президента стосується виключно грошової допомоги на утримання дітей та безплатної державної медичної допомоги. У Польщі виплату в розмірі 800 злотих (близько 9 тисяч гривень) отримують батьки дітей віком до 18 років, а також дітей, старших за 18 років, які продовжують навчання. Ця допомога поширювалася й на українців, які перебувають під тимчасовим захистом.

Тепер вона поширюватиметься лише на тих українських громадян, які офіційно працюють у польських працедавців або ведуть у Польщі свій бізнес і сплачують податки. Як зазначають оглядачі BBC, вето  також стосуватиметься українців, які працюють дистанційно з Польщі на українських роботодавців.

Що зі Starlink?

Керівник канцелярії польського президента Збігнєв Богуцький спростував інформацію про відключення супутникового інтернету для України через системи Starlink. Він зазначив, що фінансування продовжиться попри вето, адже інший закон, який пропонує натомість Навроцький, також передбачає оплату супутникового інтернету для України.

Раніше міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що через вето президента буде відключений супутниковий інтернет для України через системи Starlink. Речник Міністерства цифрових справ Польщі Марек Георгіца пояснив, що підписка на цей інтернет фінансується Польщею саме на підставі закону про допомогу Україні, який ветував Навроцький.