Нагадаємо. 21 серпня Верховна Рада України проголосувала в другому читанні законопроєкт щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів.

Що відомо? Цим законом обмежують доступ до низки реєстрів про відомості, які «пов’язані із забезпеченням національної безпеки і оборони», а також обмежено електронний доступ до відомостей про місцеперебування та кадастровий номер нерухомого майна всіх юридичних осіб. Тепер замість точної адреси в публічних реєстрах дозволяється зазначати лише область; кадастрові номери земельних ділянок приховуються від публічного доступу; окремі юридичні особи можуть у реєстрах вказувати будь-яку контактну адресу, яка не обов’язково є фактичною; обмежується доступ до інформації про об’єкти інтелектуальної власності. Про це йдеться в заяві руху «Чесно» разом із 39 громадськими організаціями та медіа.

Він також ускладнює роботу нотаріату, арбітражних керівників та інших фахівців у сферах, де потрібно опрацьовувати та зіставляти дані про власників нерухомого майна. 

Контекст. Законопроєкт викликав обговорення після реєстрації минулого року. Як повідомляло «hromadske», один з ініціаторів народний депутат від «Слуги народу» Ігор Фріс, зазначав, що через реєстри росіяни можуть дізнатися адреси виробництва зброї та земельні ділянки підприємств, тож запропонував обмежити доступ до цієї інформації.

Низка міністерств минулого року підтримала захист підприємств, але Мінцифри, Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, САП та омбудсман Дмитро Лубінець висловили занепокоєння щодо непропорційного обмеження даних. 

Які ще є думки? Фундація «DEJURE» вважає, що зміни дозволять корупціонерам переписувати майно на юридичних осіб, приховуючи «вілли суддів» чи «дачі прокурорів». Центр протидії корупції зазначив, що це ускладнить перевірку власності та може сприяти шахрайствам у сфері нерухомості. Наразі невідомо, які саме зауваження врахували народні депутати під час доопрацювання законопроєкту.