Що відомо? До події приєдналися письменники, журналісти, правозахисники, а також колишні незаконно ув’язнені діячі. Зокрема, Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія (Тайра) Паєвська, Владислав Єсипенко. У минулі роки під час такої ж акції їхні імена були на стільцях. Але вже цього року вони були на Софіївській площі у Києві. 

Владислав Єсипенко у своєму виступі згадав інших медійників, які досі перебувають у неволі. Серед них — двоє його друзів: Галина Довгопола, яка є найстаршою незаконно увʼязненою, та Іван Яцкін. А також розповів історії Олексія Бесарабова, Володимира Дудки та Дмитра Штиблікова.

Цитата. «Це люди, які повинні бути тут і займатися своєю справою. Дмитру Штиблікову дали менше за всіх з їхньої трійки — пʼять років. У 2021 році він мав вийти з вʼязниці, але не вийшов. Його знову заарештували і дали новий термін – 19,5 років. Це, фактично, довічно. Це те, що ми повинні знати про те, що Росія робить з нашими журналістами», — розповів Владислав Єсипенко.

Максим Буткевич згадав, що вже 11 років займається організацією акцій на підтримку бранців Кремля й наголосив на важливості цієї діяльності.

Цитата. «Ще у 2014-му році на різних майданчиках ми розклеювали, розвішували чи розкладали таблички з іменами Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва і ще багатьох інших. Звісно, тоді я не знав, що надійде момент, коли я не знатиму про це, але табличка з моїм іменем також буде наклеєна на один з таких стільців. Те, що зараз можу бути тут я, а не лише табличка, для мене обіцянка того, що наші повернуться, але до цього треба докладати зусиль. Передусім треба говорити про них. Для всіх, хто перебуває в неволі, важливо, щоб про них памʼятали», — наголосив Максим Буткевич.

Леніє Умєрова поділилася історією Богдана Зізи й розповіла про те, з якими переслідуваннями доводиться зіштовхуватися жителям тимчасово окупованих територій.

Цитата. «У 2022 році, коли весь світ кричав про жахи Бучі, на окупованих територіях не знали, як реагувати. Тому що Росія може зробити те ж саме з ними. Богдан Зіза не злякався і вийшов до міської ради Євпаторії й, в знак протесту всім звірствам в Бучі, вилив жовто-блакитну фарбу на місцеву адміністрацію. Звичайно, росія таке не пропускає. Вони його забрали, назвали це актом тероризму і закрили його за ґрати на 15 років. В Криму і на всіх інших окупованих територіях дуже багато людей, які зараз намагаються говорити правду. Але Росія не може це допустити, бо їй потрібні ручні люди», — наголосила Лєніє Умєрова.

Дмитро Хилюк згадав, що востаннє на акції «Порожні стільці» був у 2021 році. Але тоді не знав, що через чотири роки не висвітлюватиме її як журналіст, а виступатиме після звільнення з неволі.

Цитата. «Я прийшов сюди з почуття солідарності до тих людей, яких утримують в російських катівнях. Декого — ще з 2014 року. Ми не можемо силовим методом добитися того, щоб Росія звільнила всіх цивільних, що утримують у близько 80 тюрмах аж до Сибіру. Але ми можемо дати розголосу тому беззаконню, яке робить ця держава: всередині країни й особливо за межами», — зазначив Дмитро Хилюк.

Юлія (Тайра) Паєвська зазначила, що важливо, аби ті, хто нині у неволі, дожили до моменту обміну.

Цитата. «Якщо побачите порожній стілець, вдома, в офісі чи якомусь закладі, будь ласка, згадайте про тих, хто зараз в неволі. Я не знаю нічого гіршого, ніж полон. Життя нічого не варто без свободи. І кожен може зробити свій вклад в те, щоб їх обміняли», — зазначила Юлія Паєвська.

Довідка. За даними Інституту масової інформації, сьогодні в ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних та один журналіст-комбатант. Відомо про 14 справ журналістів і громадянських журналістів у Криму, які були засуджені окупаційними судами до різних термінів. Більшість із них – кримські татари.

Фото: Ярослав Ковбасюк

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Проєкт «Шлях/Yol» про історію й культуру кримських татар запустили в Україні. Проєкт має на меті розповісти, хто такі кримські татари й чим вони живуть, а також показати історію взаємин Криму й України, спростувати міфи, які їх стосуються. Відбудуться сім масштабних ініціатив, серед яких виставки в «Кримському домі» та музеї Івана Гончара, експозиція з майже 200 предметів прикладного мистецтва з фондів державних музеїв. У межах проєкту відкриється туристичний маршруту по історичному Чумацькому шляху, а також відбуватимуться культурні акції у різних областях України. Окрім цього, частиною проєкту є тематичні книжки, мобільний додаток для вивчення кримськотатарської мови, альбоми кримськотатарських народних пісень у виконанні Джамали і колискових, які виконають українські музиканти.

П’ятьох кримських татар затримали в тимчасово окупованому Криму. На світанку 17 серпня відбувалися масові обшуки кримських татар у Сімферопольському, Бахчисарайському районах Криму і Балаклавському, Нахімовському районах Севастополя, які проводили російські спецслужби. Вони затримали активістів Рустема Мурасова, Рустема Таїрова, Джеббара Бекірова, Заура Абдуллаєва, які підтримували родини політв’язнів, організовували масові заходи у своїх населених пунктах, а також імама (релігійного діяча) Раіфа Февзієва.

Київський районний «суд» Сімферополя обрав Раїфу Февзієву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 жовтня. За рішенням Ленінського районного «суду» Севастополя, Рустем Таїров буде під вартою до 11 жовтня, а Джеббар Бекіров ― до 10 жовтня. У СІЗО Сімферополя до 11 жовтня утримуватимуть Рустема Мурасова та Заура Абдуллаєва.

Джеббара Бекірова попередньо обвинувачують у «організації діяльності організації, яка відповідно до законодавства РФ визнана терористичною», а Заура Абдуллаєва, Рустема Таїрова та Рустема Мурасова ― в «участі в діяльності організації, яка відповідно до законодавства РФ визнана терористичною» (ідеться про організацію «Хізб ут-Тахрір»).

Кримські татари ― мішень утисків російської влади ― українське відділення правозахисної організації Amnesty International. Організація наголошує, що з часу початку окупації півострова російська влада судить кримськотатарських правозахисників та активістів за сфабрикованими обвинуваченнями в «екстремізмі» чи «тероризмі». Зокрема згадують про Еміра Усеїна Куку та Сервера Мустафаєва, яких окупаційна «влада» позбавила волі на тривалий термін за несправжніми звинуваченнями.

Довідка. Емір-Усеїн Куку ― кримськотатарський правозахисник, який почав фіксувати правопорушення, що почалися після окупації Криму Росією. 2016 року його будинок обшукали, а 2019 року чоловіка засудили до 12 років в’язниці суворого режиму за обвинувачення в «тероризмі».

Сервер Мустафаєв ― засновник громадського руху «Крымская солидарность» у тимчасово окупованому Росією Криму. 2018 року в його будинку також відбувся обшук. Так званим доказом «терористичної» діяльності чоловіка було його питання під час відкритої лекції про те, чи можна одночасно любити людину та ненавидіти її вчинки. Мустафаєва засудили до 14 років суворого режиму.

У затриманого в Криму журналіста Владислава Єсипенка погіршився стан здоров’я. За словами уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, у позаштатного журналіста Радіо Свобода почалися серйозні проблеми з артеріальним тиском і зором, а також загострилася сечокамʼяна хвороба. Такий стан у чоловіка виник після перенесення тортур, які застосовували російські спецслужби. Йому надягали на голову пакет, били, підключали електричний струм до різних частин тіла. До того ж Єсипенко не отримує потрібної медичної допомоги, а це грубе порушення Конвенції про захист прав людини й основних свобод та Мінімальних стандартних правил поводження із в’язнями, схвалених Економічною і соціальною радою ООН.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики