Що відомо? До події приєдналися письменники, журналісти, правозахисники, а також колишні незаконно ув’язнені діячі. Зокрема, Максим Буткевич, Дмитро Хилюк, Леніє Умєрова, Юлія (Тайра) Паєвська, Владислав Єсипенко. У минулі роки під час такої ж акції їхні імена були на стільцях. Але вже цього року вони були на Софіївській площі у Києві. 

Владислав Єсипенко у своєму виступі згадав інших медійників, які досі перебувають у неволі. Серед них — двоє його друзів: Галина Довгопола, яка є найстаршою незаконно увʼязненою, та Іван Яцкін. А також розповів історії Олексія Бесарабова, Володимира Дудки та Дмитра Штиблікова.

Цитата. «Це люди, які повинні бути тут і займатися своєю справою. Дмитру Штиблікову дали менше за всіх з їхньої трійки — пʼять років. У 2021 році він мав вийти з вʼязниці, але не вийшов. Його знову заарештували і дали новий термін – 19,5 років. Це, фактично, довічно. Це те, що ми повинні знати про те, що Росія робить з нашими журналістами», — розповів Владислав Єсипенко.

Максим Буткевич згадав, що вже 11 років займається організацією акцій на підтримку бранців Кремля й наголосив на важливості цієї діяльності.

Цитата. «Ще у 2014-му році на різних майданчиках ми розклеювали, розвішували чи розкладали таблички з іменами Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Геннадія Афанасьєва і ще багатьох інших. Звісно, тоді я не знав, що надійде момент, коли я не знатиму про це, але табличка з моїм іменем також буде наклеєна на один з таких стільців. Те, що зараз можу бути тут я, а не лише табличка, для мене обіцянка того, що наші повернуться, але до цього треба докладати зусиль. Передусім треба говорити про них. Для всіх, хто перебуває в неволі, важливо, щоб про них памʼятали», — наголосив Максим Буткевич.

Леніє Умєрова поділилася історією Богдана Зізи й розповіла про те, з якими переслідуваннями доводиться зіштовхуватися жителям тимчасово окупованих територій.

Цитата. «У 2022 році, коли весь світ кричав про жахи Бучі, на окупованих територіях не знали, як реагувати. Тому що Росія може зробити те ж саме з ними. Богдан Зіза не злякався і вийшов до міської ради Євпаторії й, в знак протесту всім звірствам в Бучі, вилив жовто-блакитну фарбу на місцеву адміністрацію. Звичайно, росія таке не пропускає. Вони його забрали, назвали це актом тероризму і закрили його за ґрати на 15 років. В Криму і на всіх інших окупованих територіях дуже багато людей, які зараз намагаються говорити правду. Але Росія не може це допустити, бо їй потрібні ручні люди», — наголосила Лєніє Умєрова.

Дмитро Хилюк згадав, що востаннє на акції «Порожні стільці» був у 2021 році. Але тоді не знав, що через чотири роки не висвітлюватиме її як журналіст, а виступатиме після звільнення з неволі.

Цитата. «Я прийшов сюди з почуття солідарності до тих людей, яких утримують в російських катівнях. Декого — ще з 2014 року. Ми не можемо силовим методом добитися того, щоб Росія звільнила всіх цивільних, що утримують у близько 80 тюрмах аж до Сибіру. Але ми можемо дати розголосу тому беззаконню, яке робить ця держава: всередині країни й особливо за межами», — зазначив Дмитро Хилюк.

Юлія (Тайра) Паєвська зазначила, що важливо, аби ті, хто нині у неволі, дожили до моменту обміну.

Цитата. «Якщо побачите порожній стілець, вдома, в офісі чи якомусь закладі, будь ласка, згадайте про тих, хто зараз в неволі. Я не знаю нічого гіршого, ніж полон. Життя нічого не варто без свободи. І кожен може зробити свій вклад в те, щоб їх обміняли», — зазначила Юлія Паєвська.

Довідка. За даними Інституту масової інформації, сьогодні в ув’язненні перебувають щонайменше 26 цивільних та один журналіст-комбатант. Відомо про 14 справ журналістів і громадянських журналістів у Криму, які були засуджені окупаційними судами до різних термінів. Більшість із них – кримські татари.

Фото: Ярослав Ковбасюк

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Що відомо про Буткевича? З 24 лютого Максим приєднався до лав захисників України. 24 червня 2022 року стало відомо, що він потрапив у полон в Луганській області. 10 березня 2023 слідчий комітет РФ опублікував пресреліз, згідно з яким Максимові винесли вирок нібито за замах на вбивство двох цивільних осіб та позбавили волі на 13 років. 18 жовтня 2024 року його звільнили з полону. 

Довідка. Максим Буткевич — учасник Революції на граніті, викладач «Києво-Могилянської Академії», журналіст СТБ та української служби BBC в Лондоні, співзасновник правозахисних організацій «Без кордонів», «Соціальна дія», а також Громадського радіо та співзасновник Центру прав людини ZMINA, координатор допомоги вимушеним переселенцям та активний учасник Комітету солідарності з заручниками Кремля. 

Що відомо про інших фіналістів? Фіналістами Премії 2025 року також стали грузинська журналістка Мзія Амаглобелі та азербайджанський журналіст Ульві Гасанлі. Обоє нині перебувають під вартою у своїх країнах.

Довідка. Премія імені Вацлава Гавела з прав людини присуджується щороку з 2013-го. Вона містить грошову винагороду у розмірі 60 тисяч євро, трофей та диплом.

Фото: ПАРЄ

Водночас російські ЗМІ повідомляють, що сьогодні відбувся обмін військовополоненими між Росією та Україною у форматі 95 на 95. 

Контекст. З 24 лютого Максим став до лав захисників України. 24 червня 2022 року стало відомо, що він потрапив у полон в Луганській області. 10 березня 2023 слідчий комітет РФ опублікував пресреліз, згідно з яким Максимові винесли вирок нібито за замах на вбивство двох цивільних осіб та позбавили волі на 13 років.

Довідка. Максим Буткевич — учасник Революції на граніті, викладач «Києво-Могилянської Академії», журналіст СТБ та української служби BBC в Лондоні, співзасновник правозахисних організацій «Без кордонів», «Соціальна дія», а також Громадського радіо та співзасновник Центру прав людини ZMINA, координатор допомоги вимушеним переселенцям та активний учасник Комітету солідарності з заручниками Кремля. 

Фото: Станіслав Юрченко / Радіо Свобода

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики