Що відомо про Буткевича? З 24 лютого Максим приєднався до лав захисників України. 24 червня 2022 року стало відомо, що він потрапив у полон в Луганській області. 10 березня 2023 слідчий комітет РФ опублікував пресреліз, згідно з яким Максимові винесли вирок нібито за замах на вбивство двох цивільних осіб та позбавили волі на 13 років. 18 жовтня 2024 року його звільнили з полону. 

Довідка. Максим Буткевич — учасник Революції на граніті, викладач «Києво-Могилянської Академії», журналіст СТБ та української служби BBC в Лондоні, співзасновник правозахисних організацій «Без кордонів», «Соціальна дія», а також Громадського радіо та співзасновник Центру прав людини ZMINA, координатор допомоги вимушеним переселенцям та активний учасник Комітету солідарності з заручниками Кремля. 

Що відомо про інших фіналістів? Фіналістами Премії 2025 року також стали грузинська журналістка Мзія Амаглобелі та азербайджанський журналіст Ульві Гасанлі. Обоє нині перебувають під вартою у своїх країнах.

Довідка. Премія імені Вацлава Гавела з прав людини присуджується щороку з 2013-го. Вона містить грошову винагороду у розмірі 60 тисяч євро, трофей та диплом.

Фото: ПАРЄ

Цитата. «Це серйозна проблема, яка часто залишається прихованою. Домашнє насильство має різні прояви та може торкнутися кожного. Окрім того, постраждалі особи часто приховують проблему, боячись реакції кривдника та осуду суспільства», — зауважив омбудсман.

Він нагадав, що знаковою подією у цій сфері в Україні стало набуття чинності Стамбульської конвенції. Це дієвий механізм, який гарантує захист прав осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Контекст. З 1 листопада в Україні почала діяти Стамбульська конвенція про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Україна підписала її ще в 2011 році, але ратифікувала в 2022 році. Детальніше про Стамбульську конвенцію читайте тут.

Дмитро Лубінець також нагадав, куди можна звернутися за захистом від домашнього насильства: 

• Міністерство соціальної політики України;
• Національна соціальна сервісна служба України;
• місцеві державні адміністрації;
• сільські, селищні, міські, районні у містах ради, їх виконавчі органи;
• служби у справах дітей;
• підрозділи органів Національної поліції України;
• органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
• органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
• центри з надання безоплатної правничої допомоги;
• суди;
• прокуратура;
• уповноважені органи з питань пробації.

Люди, які постраждали від домашнього насильства, мають право: 

• отримати дієвий та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків;
• звернутися до правоохоронних органів, суду і субʼєктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
• отримати повну інформацію про свої права, соціальні послуги і допомогу, якими можна скористатися;
• безоплатні соціальні послуги та медична, соціальна й психологічна допомога;
• безоплатна правнича допомога;
• повага до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення;
• конфіденційність інформації особистого характеру;
• вибір спеціаліста за статтю за можливості;
• своєчасно отримати інформацію про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглядає кілька позовів України проти РФ: 

• порушення прав людини на окупованих територіях Донбасу;
• причетність Росії до цілеспрямованих вбивств політичних опонентів;
• і справа щодо захоплення українських моряків і суден у Керченській протоці 2018 року.

Нагадаємо, з 2022 року РФ перестала бути стороною Європейської конвенції про захист прав людини. Проте ЄСПЛ досі розглядає заяви, які стосуються дій Росії до 16 вересня 2022 року.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Мандрівний Docudays UA — продовження документального фестивалю кіно про права людини, який відбувся в червні у Києві. Повний та короткий метр фестивалю складається з 19 фільмів, з яких 7 українські та 12 закордонні. Майже всі фільми матимуть описові субтитри, а 8 стрічок — звукопис подій на екрані для людей з порушеннями зору. З повною програмою можна ознайомитися на сайті фестивалю.

Центральною подією фестивалю є показ фільму «Нескорений Херсон». Презентована у серпні стрічка розповідає про роботу херсонських журналістів від початку повномасштабного вторгнення. До цієї та інших подій за можливості приєднаються режисери та герої фільмів, щоб взяти участь в обговоренні з глядачами.

Фестивальну програму супроводжує аудіоінсталяція проєкту «Документування досвідів війни. Щоденники та сни війни» Центру міської історії у Львові. Інсталяція є висвітлення індивідуальних свідчень українців про досвід війни з 2022 року.

Фото: travelling.docudays.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Моніторингова місія ООН з прав людини продовжує документувати випадки свавільних затримань та широкомасштабного застосування окупаційною владою катувань і жорстокого поводження з цивільними особами та військовополоненими. Голова місії наголосила, що з лютого 2022 року зафіксовано близько тисячі свавільних затримань на окупованих територіях, 43 випадки задокументовано, проте справжня кількість перевищує вказану.

«Приблизно 90% осіб, опитаних представниками комісії, повідомили, що зазнали катувань і жорстокого поводження під час тримання під вартою. І ця тенденція поширюється й на військовополонених. Свідчення тих, хто вижив, описують жорстоке побиття, яке призводило до зламаних кісток, вибитих зубів та катування в різних місцях тіла. Моніторингова місія з прав людини має повний доступ до російських військовополонених в Україні, де спостерігаються кращі умови і поводження з ними», — зазначає в доповіді голова місії.

Управління Верховного комісару з  прав людини продовжує документувати випадки серйозних порушень прав, зокрема вбивства, катування цивільних і військовополонених та насильницькі зникнення. Більшість цих порушень скоєні РФ, яка не несе ніякої відповідальності за скоєні злочини.

Фото: Укрінформ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Також він додав, що в Україні сильно постраждала енергетика, система теплопостачання та електромережі. «Є люди, які живуть при мінусовій температурі без опалення, без електрики. Є також відключення електроенергії, тож ви можете уявити, що це мільйони людей, які потерпають від цього щодня», – додав Тюрк.

Фото: Un News

 Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У помешканні кримського татарина проводить обшуки російський ОМОН (загін міліції особливого призначення). З обшуками прийшли до мешканців Євпаторії ― 57-річного Алі Ібрагімова та його 27-річного сина Мустафи Ібрагімова. У будинку мешкають ще 7 осіб, четверо з яких ― неповнолітні. За словами уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, обшуки у помешканнях громадян України суперечать міжнародним нормам та є прямим порушенням статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожній людині гарантовано право на особисту недоторканність, та статті 8 Конвенції ― право на повагу до приватного і сімейного життя.

Литовська фірма постачала обладнання у тимчасово окупований Крим. Техніку від Run Engineering використовували на будівництві двох електростанцій, хоча санкції це забороняють. Про це свідчить розслідування Литовського суспільного мовника (LRT), проєкту Scanner та української служби «Радіо Свобода». На одному з роликів російської компанії «Воронеж-Аква», яка відповідала за очищення води під час будівництва двох кримських електростанцій, видно фільтраційні установки, створені німецькою компанією Inge GmbH. Продажем цих установок займалася литовська фірма Run Engineering. Власниця цієї компанії Марина Кармишева пов’язана з російською компанією «Роснефть», а також з народним депутатом від «Опозиційної платформи ― За життя» й кумом Володимира Путіна Віктором Медведчуком.

Росія перекинула до Криму понад 20 тисяч спецпризначенців. Кажуть, вони мають ліквідувати наслідки масштабної повені на півострові. Також у тимчасово окупований Крим доставили майже 1400 одиниць автомобільної та спеціальної техніки. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявила, що Росія продовжує нарощувати війська на півострові й почала будівництво нового полкового військового містечка для 300 військовослужбовців.

Цифра добірки: 93. Стількох кримських татар переслідує Росія. З них 78 відбувають незаконне покарання на території РФ, 36 позбавлені волі, а ще 42 перебувають під слідством.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Українського студента у Криму засудили за створення групи для повернення Криму. Студент створив групу у соцмережах, яка мала на меті зібрати прихильників ідеї повернення Криму під контроль України. Хлопця затримали у 2020 році. Тепер його засудили до року позбавлення волі у виправній колонії загального режиму й заборонили адмініструвати сайти і спільноти у соціальних мережах. Студент нібито визнав вину і пояснив, що «потрапив під вплив групи українських студентів з радикально-націоналістичними переконаннями», а також «пропаганди українських засобів масової інформації».

Нестача води в Криму виникла через збільшення кількості військових і їхніх баз. На потреби мешканців півострова води вистачає, каже речник Міністерства закордонних справ Олег Ніколенко. А от брак води виник через те, що Росія розбудовує в Криму численні військові бази й підприємства військово-промислового комплексу. Нагадаємо, що цивільне населення низки міст отримує воду погодинно.

Апеляцію на рішення про продовження арешту журналісту Владиславу Єсипенку в Криму відхилили. Фрилансер Радіо Свобода залишиться під арештом щонайменше до 11 липня 2021 року. Дружина Владислава Єсипенка Катерина повідомила, що зараз її чоловік почувається нормально, має можливість займатися спортом. У засіданні суду він брав участь через відеозв’язок.

До корінних народів України можуть віднести кримських татар, кримчаків й караїмів. Згідно із законопроєктом «Про корінні народи», який запропонував Президент, корінне населення Криму є корінним населенням України, оскільки це «автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України».

Законопроєкт гарантує право корінних народів на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами, визначеними у Статуті Організації Об’єднаних Націй, Загальній декларації прав людини, Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів та в міжнародних договорах, які визнала обов’язковими Верховна Рада, а також правами й свободами, передбаченими в Конституції та законах України.

Корінні народи мають право на захист від виселення, позбавлення ознак етнічної приналежності, асиміляції, расової й релігійної ненависті, право на сталий розвиток, культурні, освітні, мовні та інформаційні права.

Фото: ua.news

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики