Такі позначки вже зникли з профілів пропагандистських «Раша Тудей», «ТАСС» і низки китайських медіа.

Також Twitter позбавив облікових записів американського Національного громадського радіо (NPR), British Broadcasting Corp і Canadian Broadcasting Corporation (CBC) позначки «ЗМІ, що фінансуються урядом».

Фото: reuters.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«З героїчною мужністю та незламною волею український народ протягом місяців захищав себе від жорстокого вторгнення Росії», — наголошує Консультативна рада М100 під головуванням лорда-мера Потсдама Майка Шуберта. Додаємо, що нагорода M100 Media Award вручається на міжнародній медіаконференції з 2005 року.

Фото: mukachevo-rada.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Результати опитування:

• 40% читачів друкованої преси зазвичай уважно читають усі шпальти свого номеру. Для телебачення цей показник складає 25%, а для онлайну — лише 11%.
• 66,5% читачів онлайн-новин не мають конкретного ресурсу, за яким вони стежать. Вони переважно читають новини, які час від часу трапляються в соцмережах. На ТБ таке споживання новин складає 43,5%, а у пресі — лише 9%.
• Найменше споживають новини телеканалів студенти (18%), найбільше — пенсіонери (85%). Друковані ЗМІ найбільше читають держслужбовці(28%).
• Друковану пресу обирають в центральній Україні та на півночі, як і телебачення. Онлайн-медіа популярні в Києві та області.

Хто і як проводив опитування. Протягом 17-20 грудня 2021 ТОВ «Оперативна соціологія» проводила всеукраїнське опитування щодо медіаспоживання українців. Загалом опитали 2000 респондентів. Похибка: 1,31%.

Довідка.  ТОВ «Оперативна соціологія» — соціологічна компанія, яка проводить дослідження для політичних партій, представників влади, державних та громадських організацій. За сім років існування організація реалізувала понад 200 проєктів і досліджень.

Фото:

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Довідка. Газету «Наша ніва» заснували у 1906 році у Вільні. Вона публікувала роботи письменників, які згодом стали класиками білоруської літератури, сформувала ідею білоруської державності та була центром інтелектуального життя на початку 20 століття.

Фото: Facebook

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За бізнес-аспекти нового проекту відповідатиме медіаконсалтингова компанія Jnomics Media. Ті, хто хоче зробити свій внесок, надати підтримку або стати передплатником, можуть залишити свої контактні дані, заповнивши гугл-форму.

Поки ЗМІ перебуває на стадії розробки, журналісти запускають інформаційний бюлетень із розсилкою новин.

Фото: pravda.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відбулося?

Очевидці кажуть, що депутат виглядав п’яним, однак офіційного підтвердження цього немає. Під час аварії травмувалося шестеро людей, серед них двоє дітей, голова комітету арбітрів федерації футболу України Лучано Лучі та його помічник Роман Лишень.

Упродовж кількох днів після ДТП низка українських ЗМІ без пояснень прибирали з сайтів новини про це або ж не згадували у матеріалах Олександра Трухіна. Це зробили:

• Футбол 24;
• UA-Football;
• Isport;
• Meta-Ratings;
• 1927.kiev.ua;
• Динамо Киев от Шурика;
• УНИАН;
• Sport.ua;
• Football.ua;
• Сегодня;
• Антикор;
• Главком;
• УНН;
• Аргументы и Факты;
• Comments.ua;
• Depo.ua;
• Вести;
• Факты;
• ТСН;
• Обозреватель;
• Телеграф;
• Гордон;
• Комсомольская правда в Украине;
• Фраза;
• Аргумент;
• NewsWeek;
• Вести-UA;
• Bigmir;
• Українські новини;
• Голос.UA;
• Главк;
• Резонанс;
• Судебно-юридическая газета.

Що кажуть журналісти?

Шефредакторка Центр новин Ольга Вітак повідомила, що їй на пошту прийшли листи з невідомої адреси, у яких «на комерційній основі» пропонують видалити матеріал про ДТП за участі Трухіна.

Спортивний журналіст та автор проєкту ЗупиниЛося Костянтин Андріюк повідомляє, що за видалення новини про Трухіна сайтам пропонували від 200 доларів (понад п’ять тисяч гривень).

З YouTube телеканалу Kyiv LIVE сюжет про ДТП за участю Трухіна видалили й за пів години після публікації. Журналістка Альона Романюк у ньому говорила якраз про те, що з медіа почала зникати інформація про цей інцидент.

Журналіст Олексій Братущак знайшов відео за допомогою ресурсу Megogo та опублікував його на своїй сторінці у Facebook. Зараз це єдине відео, яке є у відкритому доступі і яке доводять, що народний депутат Трухін був на місці аварії.

Що каже депутат?

Сам нардеп наразі нічого не коментує. До слова, Трухін є у списку української делегації, яка разом з Президентом поїде Вашингтона.

Фото: скриншот з відео

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Google вже підписала угоди з французькими ЗМІ Le Monde та Le Figaro. Їм платитимуть гроші за кількома критеріями:

• внесок медіа у політичну та загальну інформацію;
• щоденний обсяг публікацій;
• щомісячний інтернет-трафік.

Ще кілька новин, які варто знати

YouTube дозволив вирізати спірні частини роликів, а не видаляти все відео. Новий інструмент Assisted Trim від YouTube дозволяє авторам вирізати спірні частини відео безпосередньо у своєму профілі. Так вони будуть менше втрачати на монетизації. На вкладці «Відео» в панелі YouTube Studio з’явився розділ «Обмеження», де показуються, які конкретно фрагменти порушують авторське право або є образливими. Далі користувач за допомогою інструменту Assisted Trim може вирізати спірну частину.

Facebook хоче створити інструмент з використанням штучного інтелекту, який переказуватиме довгі статті видань. Так користувачі витрачатимуть менше часу. Про це йшлося на непублічній зустрічі працівників компанії 15 грудня 2020 року.

Фото: pexels.com

Детальніше. Місце для світлин підписують однаково: «Тут мало бути фото, але зробити його нікому. Фоторепортерів у Білорусі відправляють за ґрати».

Двох фотокореспондентів ― Олександра Васюковича і Олександра Гридіна ― заарештували на 11 діб. Це відбулося 16 вересня, коли фотожурналісти висвітлювали «Марш героїв». Правоохоронці стверджують, що це була «участь у несанкціонованому мітингу».

Що ще треба знати про протести в Білорусі?

У столиці Білорусі Мінську 12 вересня відбувся «жіночий марш». На площу Свободи вийшли близько 10 тисяч людей. Однак їх почали розганяти силовики. Затримали 69 осіб.

Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.

Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.

Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.

У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.

Одинадцятий день протестів. Замість білоруських журналістів, які страйкують, на державному ТБ працюють співробітники Russia Today. Помер ще один протестувальник, це вже четверта смерть від початку мітингів. Запрацювала Координаційна рада з передачі влади. Детальніше про те, що відбувається, читайте в матеріалі.

26 серпня у Мінську біля Червоного костелу відбувалася акція протесту. У ній брали участь понад півтори тисячі людей. Акцію розігнав ОМОН, а частину протестувальників закрили в костелі. Влада відключає інтернет. Тим часом нобелівську лавреатку з літератури Світлану Алексієвич допитали у Слідчому комітету Білорусі.

Протести в Білорусі: нові затримання і «перевірка» документів ЗМІ. 27 серпня у Мінську на площі Свободи затримали близько 20 журналістів. За словами правоохоронців, було потрібно «перевірити» документи представників ЗМІ. Загалом на акціях протесту в столиці Білорусі вчора затримали майже 200 людей. Детальніше — у матеріалі.

У неділю 6 вересня у Мінську відбувся Марш єдності — акція протесту, несанкціонована владою. На Марш прийшло понад 100 тисяч осіб. Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє про 151 затриманого на акції. Усього затримали 633 осіб по усій Білорусі. Про це написала прессекретарка МВС Білорусі Ольга Чемоданова у Telegram. Усі вони брали участь в акціях протесту 6 вересня.

Після викрадення в Мінську членкині Координаційної ради, голови передвиборчого штабу Віктора Бабарика та теперішньої соратниці Світлани Тихановської Марії Колесникової відкрите звернення опублікувала Координаційна рада, членкинею якої є Колесникова. У заяві йдеться про те, що влада Білорусі використовує методи терору щодо протестувальників. А також Координаційна рада пише, що «люди, які беруть участь в акціях, бояться не насильства, яким їм погрожує влада, а того, що ситуація в країні не зміниться, а законність і демократія не будуть відновлені».

Членкиню Координаційної ради Марію Колесникову підозрюють у кримінальній справі з обвинуваченням в публічних закликах до захоплення державної влади, або насильницької зміни конституційного ладу. До іншої членкині ради Світлани Алексієвич прибули європейські посли, щоб показати свою підтримку. Що відбувається ― читайте далі.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: svaboda.org

Чому затримали журналістів?

Правоохоронці казали, що мають на меті просто «перевірити» документи журналістів. Для цього їх відводили до буса. Та згодом представників ЗМІ відвезли до Жовтневого РУВС.

Серед затриманих були Станіслав Шаршуков і Вадим Заміровський (TUT.BY), Уладзь Гридін (Радіо Свобода), Василь Федосенко і Володимир Костін (Reuters), фотограф Олександр Васюковіч, Надія Бужан (Наша Нiва), Діма Ловецкий (AP), Захар Щербаков та Сергій Сацюк (БелаПАН), Катерина Андрєєва і Максим Калитовський ( Белсат), Сергій Бобильов (ТАРС).

У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі повідомили, що журналістів доставили для «для перевірки документів, що підтверджують законність їх професійної діяльності». За повідомленням TUT.BY, після 20.30 журналістів почали відпускати.

Як відбувалися затримання протестувальників?

У Мінську за минулу добу затримали близько 200 мітингарів. Силу до людей не застосовували, але журналістам заборонили знімати, що відбувається. Як повідомляє TUT.BY , на площі Незалежності ОМОн розділив людей на дві групи, а потім чоловіків почали затримувати й садити до автозаків. За підрахунками видання, до рук ОМОНу потрапили близько 170 протестувальників. А от за даними правозахисного центру Вясна, силовики затримали близько 150 людей.

Хроніка подій у Білорусі за попередні дні протестів

• Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.
• Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
• Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.
• Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.
• У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.
• Одинадцятий день протестів. Замість білоруських журналістів, які страйкують, на державному ТБ працюють співробітники Russia Today. Помер ще один протестувальник, це вже четверта смерть від початку мітингів. Запрацювала Координаційна рада з передачі влади. Детальніше про те, що відбувається, читайте в матеріалі.
• 26 серпня у Мінську біля Червоного костелу відбувалася акція протесту. У ній брали участь понад півтори тисячі людей. Акцію розігнав ОМОН, а частину протестувальників закрили в костелі. Влада відключає інтернет. Тим часом нобелівську лавреатку з літератури Світлану Алексієвич допитали у Слідчому комітету Білорусі.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: volynnews.com