Які пріоритети уряду? 

• Безпека та оборона — уряд планує виділяти на українське виробництво половину бюджету, передбаченого на озброєння та військову техніку, а також запустити індустріальний парк Defence City і спільні виробництва зі світовими компаніями Rheinmetall, BAE Systems та іншими.
• Євроінтеграція — до кінця 2025 року Україна готова розпочати переговори з Європейським Союзом щодо вступу за шістьма кластерами.
• Антикорупція — перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки, Агентства з розшуку та менеджменту активів і Митниці, запуск цифрових сервісів електронний нотаріат, електронний суд, Центр надання адміністративних послуг 2.0.
• Добробут — компенсації за зруйноване житло, зміни в пенсійній системі та наданні соціальних послуг. Уряд планує виділити 75 млрд грн на розвиток прифронтових регіонів і підвищити допомогу 180 тисячам родин при народженні дитини. 
• Ветеранська політика — ухвалення Кодексу законів про захисників і захисниць, запуск ветеранських просторів, житлові сертифікати та гранти для ветеранського бізнесу.
• Макрофінанси та реформи — Україна має запевнення партнерів щодо підтримки у 37,4 млрд доларів у 2026-2027 роках, очікується нова програма Міжнародного валютного фонду і новий Митний кодекс.
• Бізнес — до кінця 2026 року планується залучити понад 5 млрд євро через різні інструменти, перший проєкт американсько-українського фонду відбудови оцінюють у 100 млн доларів США. На політику «Зроблено в Україні» уряд виділить 55 млрд грн. Бізнес матиме п’ять років без перевірок та суттєву дерегуляцію. Очікується понад 12 млрд грн від приватизації, запуск агрохабів Grain Ukraine та Food from Ukraine.
• Здоров’я та спорт — зарплата лікарів первинної та екстреної допомоги зросте до 35 тисяч грн, додаткові стимули для медиків у селах та прифронтових регіонах, щорічний чекап для українців 40+, відкриття 200 Центрів ментального здоров’я, майже 300 реабілітаційних просторів, електронний кабінет пацієнта та електронна ліцензія.
• Освіта і наука — 100 тисяч вчителів і 50 тисяч вихователів підвищать кваліфікацію, відкриються 500 садків, планується реформа фінансування вищої освіти і науки, запуск ScienceCity, гранти для двох тисяч молодих дослідників і STEM-аспірантура. До 2026 року профінансують десять спільних науково-технічних проєктів із бізнесом, а система «Мрія» охопить 1,1 млн дітей.
• Відбудова — пріоритети: житло, енергетика та інфраструктура.. Створять Фонд відновлення та комплексний план відбудови, програми «ВідновиДім», спеціальні програми для повернення українців із житлом, роботою та соцпідтримкою, а також механізм множинного громадянства.
• Культура — до 2025 року розпочнуть реставрацію щонайменше десяти об’єктів культурної спадщини, до 2026 року виділять 500 млн грн на її збереження та відновлення. Передбачаються гранти для креативних індустрій, внесення всіх об’єктів національного значення до реєстру та оцифрування 100 тисяч музейних експонатів.
• Зимова стабільність — уряд планує накопичити 13,2 млрд кубометрів газу та запустити нові генерувальні потужності.

Нагадаємо. Кабінет Міністрів України ухвалив пакет рішень для підтримки мешканців прифронтових регіонів. Зокрема, держава компенсує 70% першого внеску на іпотеку та виплат по кредиту у перший рік для ВПО та жителів прифронтових територій, а також виділяє 40 тисяч грн на оформлення іпотеки. Додатково передбачили будівництво укриттів у школах і дитсадках, субсидії аграріям, безоплатне харчування учнів та підвищення виплат для медзакладів і домогосподарств.

Фото: Telegram-канал Юлії Свириденко

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.