20 лютого ― сьомі роковини розстрілів Небесної Сотні

Небесна Сотня ― 104 учасники Революції Гідності, які загинули внаслідок обстрілів, які організував режим Януковича, і сутичок з силовиками упродовж 18-20 лютого 2014 року. Це були дні найзапеклішого протистояння, які стали переломним моментом у Революції Гідності.

Що відбувалося у ті дні?

В Україні тривала Революція Гідності, яка почалася у листопаді 2013 року. Протистояння між мітингарями й владою на чолі з тодішнім президентом Віктором Януковичем максимально загострилося. Люди продовжували відстоювати своє прагнення рухатися до Європейського Союзу й були проти дій правлячої верхівки. 18 лютого у центрі Києва почалися масові розстріли майданівців. Від куль снайперів та у ході жорстких сутичок з беркутівцями загинули 104 людини. Бійня тривала до 20 лютого. Загиблі учасники Революції Гідності ввійшли в історію під назвою Небесна Сотня.

Контекст: з чого все стартувало?

21 листопада 2013 року почалися протести українського громадянського суспільства проти рішення тодішньої влади припинити курсу на євроінтеграцію та скасувати процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Спочатку це були мирні протести, на які виходила активна молодь. Однак у ніч з 29 на 30 листопада спецпідрозділ «Беркут» на Майдані Незалежності у Києві розігнав та побив беззбройних студентів. Уже 1 грудня на Майдані відбувся один з наймасовіших мітингів. Так суспільство відреагувало на насильство над молоддю. Люди почали виходити на протести у різних містах України, щоб захистити своє право на гідність.

Режим Януковича й силовики намагалися розігнати Майдан. На поступки влада не йшла. Мирні протести переросли у сутички. Люди палили шини, захищалися «коктейлями Молотова» і бруківкою.

16 січня 2014 року уряд незаконно прийняв так звані «Диктаторські закони». Вони містили чимало нових обмежень, багато з яких стосувалися саме акцій протесту, відповідальності за участь у них. Затримати могли людей, які надягали маски й шоломи, встановлювали без дозволу намети. Також ці закони обмежували роботу журналістів. Міліція і беркутівці отримали ширші повноваження.

Перші жертви

19 січня на вулиці Грушевського почалося жорстке протистояння. Його назвали «Вогнехрещем». Тоді мітинг перетворився у ходу до Верховної Ради. Майданівці перекидали міліційні автобуси, жбурляли пляшки з бензином і бруківку у беркутівців. Силовики застосовували сльозогінний газ, травматичну зброю, світлошумові гранати поливали людей з водомета. Бій тривав до 21 січня.

22 січня відбувся наступ «Беркуту». Сергій Нігоян та Михайло Жизневський — перші полеглі на Майдані. Вони отримали смертельні вогнепальні поранення. Того ж дня у лісі під Києвом знайшли тіло львів’янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. Юрій був майданівцем. Його викрали просто з лікарні невідомі за день до того.

«Диктаторські закони» скасували. Уряд Миколи Азарова пішов у відставку. Однак головні події Революції Гідності відбулися у лютому.

Про які рішення, що стосуються Революції Гідності, варто знати?

Перед роковинами розстрілів Небесної Сотні Верховна Рада визнала Революцію Гідності важливим етапом в українському державотворенні. Згідно з постановою #2739, важливо не зволікати з розслідуванням справ Майдану, пам’ятати про подвиг героїв Небесної Сотні, неприпустимо узурповувати владу та слід надавати вичерпну оцінку діям Януковича і його «сім’ї».

ЄСПЛ визнав порушення прав людини під час Майдану з боку влади. Низка порушень, які відбувалися під час розгону Майдану в лютому 2014 року, є цілеспрямованими діями тодішньої влади ― тобто парламенту часів Віктора Януковича. Про це йдеться у рішенні Європейський суд з прав людини.

Також про те, як рухаються розслідування у справах Майдану, читайте в інтерв’ю з адвокаткою родин героїв Небесної Сотні Євгенією Закревською (The Ukrainians).

Чому важливо пам’ятати про подвиг Небесної Сотні?

Лише 8% українських школярів знають деталі про події Революції Гідності. Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. У загальних рисах про це відомо 84% школярів.

За словами директорки центру «Соціоінформ» Наталії Зайцевої-Чіпак, 37 % школярів назвали причиною протестів порушення прав, гідності, свобод людей та утиски свободи слова; майже 31% ― погіршення умов життя та брак коштів, 26% ― відмову від руху України до Європи, 23% ― посилення корупції, 15,5% ― надмірне зближення української влади з Росією, 15% ― посилення влади олігархів.

Усім українцям важливо знати й пам’ятати про Революцію Гідності й тих, хто тоді загинув. Бо без них наша реальність сьогодні могла б бути зовсім іншою. Ми не рухалися б до Європейського Союзу, можливо, і досі залежали б від Росії ресурсно й економічно. Українська мова й культура зазнавали б значної русифікації у межах так званого «рускава міра». Війна, яка розпочалася після Революції Гідності, ще раз показала справжні наміри Росії щодо України і є продовженням боротьби за свободу, права й можливість творити власну історію.

Фото: radiosvoboda.org

Німеччина передасть Україні черговий військовий пакет допомоги. Що в ньому буде?

Країна надасть нам таку військову техніку: пʼять гусеничних ремонтно-евакуаційних машин Warthog; дев’ять гусеничних командних машин-всюдиходів Warthog; шість машин розмінування WISENT 1; два мостоукладачі BEAVER; інженерні БРЕМ Bergepanzer 2 і БРЕМ 2A1 Dachs; дев’ять мінних тралів; три автомобілі для охорони кордону; шість паливозаправників Mercedes-Benz Zetros; 14 розвідувальних БпЛА Vector; 30 розвідувальних БпЛА RQ-35 Heidrun; пʼять засобів перешкод для дронів та інше.

Читати далі
+ 20 слів

Почав курсувати потяг Прага-Чоп. Як часто їздить і яка вартість квитка?

Укрзалізниця запустила міжнародний рейс між Прагою та Чопом, який поєднує нічним сполученням столицю Чехії, словацьке Кошице та український Чоп. Також УЗ додатково запустила внутрішній денний поїзд №345/346 Чернівці — Чоп — Ужгород для зручної пересадки пасажирів.Про це повідомили у телеграм-каналі Укрзалізниці.

Читати далі
+ 10 слів

Росіяни вчергове обстріляли університет у Херсоні

Снаряди влучили у Херсонський державний університет близько четвертої ранку. Поранених та загиблих немає. Про це повідомив очільник ОВА Олександр Прокудін.

Читати далі
+ 18 слів

Литва збільшить постачання дронів для України. Як?

Литовський Сейм схвалив правки до закону щодо публічних закупівель. Це дозволяє організаціям купувати та передавати в інші держави дрони, що використовують компоненти китайських виробників. Про це пише медіа Irytas.lt. з посиланням на повідомлення Сейму. 

Читати далі
+ 47 слів

Як допомогти собі: чи можете ви бути терапевтом для самого себе

Ви не можете змінити та впливати на багато речей, проте вам точно під силу зробити одне — попіклуватися про себе. Це ви можете зробити з допомогою самотерапії — процесу самостійної роботи над власними проблемами та емоціями

«Новини здорової людини» поспілкувались з практичною психологинею Софією Копач, яка розповіла про те, що таке самотерапія, як кожен з нас сам може підтримати своє психічне здоров’я та які є дзвіночки того, що вам варто звернутись до фахівця. 

Читати далі
+ 249 слів

Чехія виділить кошти на власну ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України 

Уже 20 країн приєдналось до ініціативи Чехії — закупівлі боєприпасів для України поза межами ЄС. Про це заявив прем’єр-міністр країни Петр Фіала. Посадовець запевнив, що боєприпаси надійдуть «впродовж тижнів або місяців».

Читати далі
+ 14 слів

Цифра дня: 537. Скільки українських дітей вбила РФ

Понад 1806 дітей постраждало в Україні через агресію російської армії. 537 дітей загинули та понад 1269 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про це йдеться у повідомленні Офісу Генпрокурора. 

Читати далі
+ 5 слів

12-річний хлопчик загинув на Харківщині через атаку РФ. Головне за ніч і ранок 28 березня

Через атаку Росії у селищі Борова на Харківщини загинув 12-річний хлопчик. Пошкоджені житлові будинки та дитячий садок. Про це заявили в Офісі Генпрокурора. 

Читати далі
+ 121 слів
Що там ще
+ 9455 новин