Що відбувалося у ті дні?

В Україні тривала Революція Гідності, яка почалася у листопаді 2013 року. Протистояння між мітингарями й владою на чолі з тодішнім президентом Віктором Януковичем максимально загострилося. Люди продовжували відстоювати своє прагнення рухатися до Європейського Союзу й були проти дій правлячої верхівки. 18 лютого у центрі Києва почалися масові розстріли майданівців. Від куль снайперів та у ході жорстких сутичок з беркутівцями загинули 104 людини. Бійня тривала до 20 лютого. Загиблі учасники Революції Гідності ввійшли в історію під назвою Небесна Сотня.

Контекст: з чого все стартувало?

21 листопада 2013 року почалися протести українського громадянського суспільства проти рішення тодішньої влади припинити курсу на євроінтеграцію та скасувати процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Спочатку це були мирні протести, на які виходила активна молодь. Однак у ніч з 29 на 30 листопада спецпідрозділ «Беркут» на Майдані Незалежності у Києві розігнав та побив беззбройних студентів. Уже 1 грудня на Майдані відбувся один з наймасовіших мітингів. Так суспільство відреагувало на насильство над молоддю. Люди почали виходити на протести у різних містах України, щоб захистити своє право на гідність.

Режим Януковича й силовики намагалися розігнати Майдан. На поступки влада не йшла. Мирні протести переросли у сутички. Люди палили шини, захищалися «коктейлями Молотова» і бруківкою.

16 січня 2014 року уряд незаконно прийняв так звані «Диктаторські закони». Вони містили чимало нових обмежень, багато з яких стосувалися саме акцій протесту, відповідальності за участь у них. Затримати могли людей, які надягали маски й шоломи, встановлювали без дозволу намети. Також ці закони обмежували роботу журналістів. Міліція і беркутівці отримали ширші повноваження.

Перші жертви

19 січня на вулиці Грушевського почалося жорстке протистояння. Його назвали «Вогнехрещем». Тоді мітинг перетворився у ходу до Верховної Ради. Майданівці перекидали міліційні автобуси, жбурляли пляшки з бензином і бруківку у беркутівців. Силовики застосовували сльозогінний газ, травматичну зброю, світлошумові гранати поливали людей з водомета. Бій тривав до 21 січня.

22 січня відбувся наступ «Беркуту». Сергій Нігоян та Михайло Жизневський — перші полеглі на Майдані. Вони отримали смертельні вогнепальні поранення. Того ж дня у лісі під Києвом знайшли тіло львів’янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. Юрій був майданівцем. Його викрали просто з лікарні невідомі за день до того.

«Диктаторські закони» скасували. Уряд Миколи Азарова пішов у відставку. Однак головні події Революції Гідності відбулися у лютому.

Про які рішення, що стосуються Революції Гідності, варто знати?

Перед роковинами розстрілів Небесної Сотні Верховна Рада визнала Революцію Гідності важливим етапом в українському державотворенні. Згідно з постановою #2739, важливо не зволікати з розслідуванням справ Майдану, пам’ятати про подвиг героїв Небесної Сотні, неприпустимо узурповувати владу та слід надавати вичерпну оцінку діям Януковича і його «сім’ї».

ЄСПЛ визнав порушення прав людини під час Майдану з боку влади. Низка порушень, які відбувалися під час розгону Майдану в лютому 2014 року, є цілеспрямованими діями тодішньої влади ― тобто парламенту часів Віктора Януковича. Про це йдеться у рішенні Європейський суд з прав людини.

Також про те, як рухаються розслідування у справах Майдану, читайте в інтерв’ю з адвокаткою родин героїв Небесної Сотні Євгенією Закревською (The Ukrainians).

Чому важливо пам’ятати про подвиг Небесної Сотні?

Лише 8% українських школярів знають деталі про події Революції Гідності. Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. У загальних рисах про це відомо 84% школярів.

За словами директорки центру «Соціоінформ» Наталії Зайцевої-Чіпак, 37 % школярів назвали причиною протестів порушення прав, гідності, свобод людей та утиски свободи слова; майже 31% ― погіршення умов життя та брак коштів, 26% ― відмову від руху України до Європи, 23% ― посилення корупції, 15,5% ― надмірне зближення української влади з Росією, 15% ― посилення влади олігархів.

Усім українцям важливо знати й пам’ятати про Революцію Гідності й тих, хто тоді загинув. Бо без них наша реальність сьогодні могла б бути зовсім іншою. Ми не рухалися б до Європейського Союзу, можливо, і досі залежали б від Росії ресурсно й економічно. Українська мова й культура зазнавали б значної русифікації у межах так званого «рускава міра». Війна, яка розпочалася після Революції Гідності, ще раз показала справжні наміри Росії щодо України і є продовженням боротьби за свободу, права й можливість творити власну історію.

Фото: radiosvoboda.org

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.