Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Політика 
Спорт У якому віці людський мозок перебуває у найкращій формі? Чи схильні люди співпереживати роботам? Сьогодні, 10 листопада, відзначають Всесвітній день науки. З цієї нагоди ми вирішили зібрати добірку п’яти найцікавіших наукових відкриттів останніх часів.
Наука 
5 найцікавіших наукових відкриттів останнього часу: користь маски, кофеїну та відео з тваринками
Вчені визначили вік, коли людський мозок — у найкращій формі. Результати цього дослідження опубліковані у науковому журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. У процесі дослідження вчені виявили кілька фаз когнітивної активності. Перша фаза – різке зростання людських когнітивних здатностей до двадцяти років. Починаючи з цього віку, зростання сповільнюється, досягаючи піку приблизно у тридцять п’ять років. Однак когнітивні можливості погіршуються не одразу, а утримуються ще протягом десяти років і лише десь з сорока п’яти років ми точно починаємо ментально деградувати.
Щоб виявити вік, коли людський мозок перебуває у найкращій формі, німецький науковець Уве Сунде та його команда проаналізували більш ніж півтора мільйона ходів у двадцяти чотирьох тисячах шахових партій, зіграних між 1890 і 2014 роками. Всього вчені дослідили ходи 4 295 професійних гравців і їхніх 4 274 опонентів. Серед них 20 гравців були світовими чемпіонами з шахів. Велика кількість партій дозволила відстежити роботу мозку на різних етапах життя людини. А щоб порівняти ефективність роботи мозку, науковці порівнювали ходи гравців із ходами, які пропонувала шахова програма.
Японські вчені довели ефективність носіння масок в боротьбі з COVID-19. Група науковці з Токійського університету на чолі Каваокі Йошіхіро підтвердила ефективність масок в боротьбі з коронавірусом. Для цього дослідники використали два манекени: один «чхав», а інший за допомогою спеціальних механізмів «вдихав» повітря, імітуючи таким чином дихання людини. Коли науковці одягли на другий манекен маску з тканини, то кількість вірусів, які він поглинув, зменшилася на 17%. Хірургічна маска виявилась ефективнішою: манекен поглинув на 47% менше вірусів.
Найбільш ефективним виявився респіратор N95. Він зменшив кількість вірусів, які поглинув манекен, на 79%. Коли ж дослідники вдягли тканинну маску на манекен, який «чхав», то кількість вірусів, які він поширює, зменшилася на 70%. Як стверджує професор Каваокі, носіння масок не може повністю запобігти передачі вірусів, однак може суттєво зменшити можливості для передачі.
Відео з тваринами допомагають людям почуватися краще. У процесі дослідження британські вчені з університету Лідса знайшли підтвердження користі милих відео з тваринами: перегляд роликів зменшує наш стрес і тривожність. Науковці вивчали, як перегляд відеороликів та світлин тварин протягом 30 хвилин впливає на кров’яний тиск, пульс і відчуття тривожності. В усіх учасників експерименту спостерігали зменшення кров’яного тиску, частоти пульсу і тривожності. Під час анкетування виявилось, що учасники надають перевагу відео над картинками. З-поміж відео найкращими визнано ті, де тварини взаємодіють з людьми.
Люди більш схильні співпереживати роботам, якщо ті проявляють емоції — дослідження. Група дослідників Machines Group з Єльського університету провела експеримент, щоб довідатися про реакцію людей на погане ставлення до колеги-робота. З’ясувалося, коли робот проявляє емоції, то люди більш схильні до співчуття, пише MediaSapiens з посиланням на Wall Street Journal. За задумом науковців, дві людини і три роботи разом працювали над проєктом. Один з учасників — дослідник, був заздалегідь проінструктований і знав, коли і як образити робота. Друга людина — піддослідний. Саме його реакцію вивчали вчені. Серед роботів — мініатюрні роботи Cozmo, які вміють показувати емоції.
Коли один з Cozmo помиляється, наприклад, вказує на неправильний об’єкт, учасник за інструкцією обзиває робота, штовхає і трясе його. Якщо роботи реагували сумом на жорстоке поводження, то, за результатами експерименту, 9 з 15 осіб втручалися і зупиняли колегу. І тільки 3 з 15 втрутилися, якщо роботи не реагували на поведінку людини. В іншому сценарії Cozmo знищив проєкт, який створила команда. Другий учасник, також як і дослідник, насварив його, але м’якше. Науковці стверджують, що така поведінка свідчить, що люди схильні проявляти співчуття до машин.
Кофеїн допомагає зберігати увагу довше. Результати дослідження, опублікованого у журналі Experimental and Clinical Psychopharmacology, показали, що кофеїн допомагає підліткам довше зберігати увагу. У процесі дослідження учасників поділили на три групи. Перша група вживала один міліграм кофеїну на кілограм маси тіла. Друга — три міліграми. Третій групі видали плацебо. До початку виконання завдання піддослідні утримувалися від кофеїну протягом доби.
Після цього кожному дали завдання на уважність: потрібно було спостерігати за безперервним потоком чотиризначних чисел у пошуках однакових пар протягом тридцяти хвилин. На ранніх стадіях дослідження учасники однаково добре виконували завдання. З часом вони почали втрачати уважність. От лише ті, хто вживав кофеїн втрачали увагу значно повільніше, аніж ті, кому дісталося плацебо.
Але є одне але. У дослідженні не вивчали тих, хто постійно вживає кофеїн. Найімовірніше, кавомани не отримують жодних переваг, адже надмірне вживання кави призводить до порушення сну, яке, своєю чергою, призводить до надмірного вживання кави.
Більше новин зі світу науки читайте у нашій тематичній рубриці на сайті.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
