ЄС продовжує санкції проти Росії через окупацію Криму. Обмеження стосуються імпорту товарів з Криму до Європейського Союзу, інфраструктурних та фінансових інвестицій, а також туристичних послуг на півострові. Також під санкції потрапляє експорт деяких категорій товарів і технологій кримським компаніям, для використання в Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, для розвідки й видобутку нафти, газу й мінеральних ресурсів. Ці обмеження триватимуть щонайменше до 23 червня 2022 року.

Перед днем кримськотатарського прапора ― 26 червня ― окупанти почали роздавати активістам «попередження». У них ідеться про неприпустимість порушення закону й про те, що на півострові нібито планують неузгоджений мітинг. Активістам забороняють приховувати обличчя, мати зброю, порушувати громадський порядок і здійснювати екстремістську діяльність. При цьому російські окупанти вважають екстремістською організацією навіть Меджліс кримськотатарського народу.

ПАРЄ визнала, що Росія застосовує насильство щодо кримських татар після окупації Криму. Парламентська асамблея Ради Європи не визнає окупацію Криму та Севастополя Росією і вважає цю територію українською. Також ПАРЄ визнає, що незаконна окупація Криму супроводжувалася насильством проти кримських татар. Зокрема йдеться про тортури, викрадення, заборону мирних мітингів та інші порушення прав людини, які чинить окупаційна «влада».

Асамблея звернулася до Росії з низкою вимог:

• негайно звільнити Крим;
• припинити використання російського законодавства в Криму, зокрема про «екстремізм» та «тероризм»;
• скасувати рішення про заборону діяльності Меджлісу кримських татар, Мустафи Джемілєва та Рефата Чубарова;
• забезпечити можливість вільного вивчення кримськотатарської мови;
• звільнити всіх незаконно увʼязнених;
• припинити примусовий призов кримчан до російської армії;
• припинити переміщення затриманих з Криму в Росію;
• провести чесні та справедливі розслідування справ, повʼязаних з кримськими татарами, і покарати всіх, хто причетний до насильства проти них;
• припинити перешкоджати роботі юристів та правозахисників у Криму та допустити до півострова міжнародні органи, які захищають права людини.

У Криму за день випала рекордна для України кількість опадів. 18 червня на метеорологічній станції Ай-Петрі зафіксували 295 мм опадів за добу ― це тримісячна норма. Раніше такий рекорд зафіксували 2 вересня 1991 року на метеомайданчику Карадазької науково-дослідної геофізичної обсерваторії, коли випало 278 мм опадів.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.