Детальніше. Київський міжнародний інститут соціології провів соціологічне дослідження про міжетнічні упередження українців. Дослідження провели за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса. Для кожної етнічної групи з переліку опитані мали відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну).

Згідно з опитуванням, в Україні більшість респондентів готові допустити україномовних (індекс 2,2) і російськомовних українців (2,7) до себе як членів родини і близьких друзів. Тобто до цих двох груп в українців найменша соціальна дистанція. Потім йдуть білоруси (3,2) та росіяни (3,6). Ці показники відчутно не змінилися за останній рік, тільки соціальна відстань до росіян трохи скоротилася (минулоріч вона становила 3,8).

Потім йдуть кілька етнічних груп – поляки, євреї, кримські татари, канадці, американці, німці з приблизно однаковою соціальною дистанцією 4,1-4,3. Завершують ієрархію соціальних дистанцій французи (4,4), румуни (4,7), африканці (5,2), і на останньому місці роми (5,4).

Загалом рівень ксенофобії (неприйняття чужих) в Україні за рік дещо знизився.

Хто і як проводив дослідження. Соціологічне опитування провів КМІС у вересні цього року. З 6 по 16 вересня особисто опитали 2035 респондентів, які мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим). У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.

⟶ Роми в українському суспільстві: як налагодити комунікацію? Як показує дослідження, серед українців побутує ворожість та стереотипи щодо ромів. Як їх здолати?

1. Уникайте узагальнень. Фрази на зразок «усі роми не мають вищої освіти», «усі ромські діти не хочуть ходити до школи», «усі роми уміють ворожити» породжують стереотипи. Роми — різні, не варто узагальнювати.
2. Роми — це не екзотика. Вони — такі ж як і ми, часто потрапляють у непрості соціальні обставини, а в щоденному житті не носять квіткових спідниць і не ворожать по руці. Роми — це теж громадяни України, навіть якщо вони не мають паспорта. Не варто розділяти ромів та, приміром, інших українців на «ми і вони».
3. Роми — це не лише про злочини. Це ще й про щоденні соціальні труднощі: проблеми з отриманням документів, оформлення у школу, комунікація з державними органами. Варто пам’ятати також і про них, а не лише про злочинні історії у ЗМІ.

⟶ Циган чи ром? Засновник Освітнього центру з прав людини Володимир Бєглов пояснив для ресурсу MediaLab, як правильно казати: «циган» чи «ром»: «Циган сонце вкрав». «Будеш нечемною дитиною, цигани вкрадуть». «Що це за циганський табір ви тут влаштували?» Усі ці поширені в нашій мові вислови, зрозуміло, зовсім не сприяють позитивному ставленню до ромської національної меншини в Україні. А відтак, підсилюють і без того сильний стереотип щодо небезпечності і шкідливості представників і представниць цієї групи. 

Безумовно, гастролі яскраво розцяцькованих ромів і ромок до туристичних міст, крадіжки з кишень і торбинок, гіпнотичні ворожіння на базарах і трамвайних зупинках — те, що надокучає і обурює. І безумовно, така поведінка окремих ромських чоловіків і жінок негативно впливає на образ цілої групи загалом. Але якщо ми з вами і мусимо кудись спрямовувати власний негатив, то спрямуймо його на недолуге з цієї точки зору законодавство і бездіяльність правоохоронних органів, а не на цілий народ. І тим більше, не робімо висновки про всіх ромів і ромок лише на основі яскравої поведінки тих, хто, на жаль, підтверджує стереотипи про «циганів».

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.