П’ята ранку, 10 серпня, центр київського Подолу — забудовник зносить будинок, якому 200 років. Ця будівля — зразок київської житлової деревʼяної забудови ХІХ століття після пожежі 1811 року. Садибу звели на камʼяному цоколі через часті повені на цій місцевості. Наприкінці липня 2023 року навколо пам’ятки звели будівельний паркан, тоді на запитання журналістів, один із робітників сказав, що будинок будуть демонтувати, а інший, що планують реставраційні роботи.
Історія, яка почалася ще у 2015 році.
Після протестів у 2014 році, провели наукові дослідження бюджетним коштом і Київська міська державна адміністрація (КМДА) отримала перелік об’єктів, що становлять культурну та історичну цінність і потребують охоронного статусу.
До цього переліку увійшов і будинок, який знесли — його визнали рідкісною пам’яткою забудови Подолу першої половини ХІХ сторіччя та запропонували внести до Реєстру пам’яток.
«Пізніше Департамент містобудування та архітектури КМДА, який прямо підпорядкований Кличку, у 2021 році видає містобудівні умови та обмеження на цю будівлю. Бо якби будівлі надали статус памʼятки, то забудовник зміг отримати документи тільки на реставраційні роботи. Ось відповідь чому Кличко не надав їй статусу», — про це в коментарі НЗЛ розповів військовий, активіст та правозахисник Олег Симороз.
Хто забудовник?
Сергій Боярчуков з юридичної компанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» . Про це пише депутатка Київради Ксенія Семенова та військовий Олег Симороз.
Хто він такий? У 2021 році фірма Боярчукова орендувала столітній будинок у центрі Києва, він отримав дозвіл без конкурсу за умови, що там облаштують бібліотеку чи музей. Пізніше прізвище його партнера Алєксєєва фігурувало у розслідуванні Слідство.Інфо. Тоді компанії з оточення братів Кличків привласнили цей будинок. Про це пише Рух Чесно.
Чому Кличко допоміг забудовнику?
«Сергій Алєксєєв, це нардеп від партії «Європейська Солідарність», він — друг мера столиці та президент офіційного фан-клубу братів Кличків. Ось і відповідь…», — каже Олег Симороз.
Яка схема незаконних знесень?
Історичній будівлі не надають охоронного статусу, зокрема не визнають її об`єктом культурної спадщини та не вносять її до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Тому потім забудовнику набагато легше знести таку будівлю.
«Проте, на жаль, охоронний статус пам’ятки не завжди рятує будівлі на 100%, бо є забудовники які просто ігнорують законодавчі вимоги, і не маючи дозвільних документів, самовільно зносять історичні будівлі», — розповідає Юлія Кулеба, юристка Просто юридично.
Що таке Державний реєстр нерухомих пам’яток України?
Перелік об’єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Це об’єкти, які несуть археологічну, естетичну, етнологічну, історичну чи художню цінності.
Яке можливе покарання для забудовників?
«Тут потрібен якомога більший суспільний розголос у кожному конкретному кейсі», — зауважує Юлія.
Якщо будівлю внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, то Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин.
Якщо ж будівлю не внесли до реєстру, то забудовник буде нести відповідальність за самоправство, якщо у нього немає документів на таку діяльність. Стаття за самоправство передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт до 3 місяців.
Яка реакція державних органів?
Міський голова Києва заявив, що міська влада не давала жодних дозволів на демонтаж цієї будівлі. Кличко закликав Верховну Раду ухвалити законопроєкт 0895, який дозволить місцевій владі примусово викупати у безвідповідальних приватних власників пам’ятки архітектури та старовинні приміщення.
Фото: Kateryna Butko
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики










