Що сталося? Ветеран російсько-української війни та правозахисник Олег Симороз повідомив, що вночі 9 січня під час російського обстрілу в одній з лікарень Києва на лівому березі зникли світло, вода та опалення. За його даними, генератор, який мав би забезпечувати електроенергію, вивезли ще три місяці тому. Натомість привезли інший — менший — однак і його не встановили.

Коли до лікарні почали надходити поранені внаслідок російської атаки, медики були змушені працювати з ліхтариками. За словами Симороза, у реанімації почали розряджатися апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ). Також, за інформацією ветерана, у цій лікарні перебувають поранені військові. 

Що відомо про обстріл? 9 січня війська РФ завдали комбінованого удару по Києву. Внаслідок цього четверо людей загинули, ще 25 — постраждали. Пошкоджено житлові та нежитлові будівлі, критична інфраструктура, дитячий майданчик, санаторій та автомобілі. 

Також унаслідок російської атаки були знеструмлені об’єкти водопровідної інфраструктури Києва та діяли екстрені відключення світла на лівому березі столиці. У ДТЕК зазначили, що росіяни атакували об’єкти генерації електроенергії в момент сильних морозів — коли навантаження на енергосистему є найвищим.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Що відомо про хід справи? Раніше Станіслав Іваницький, адвокат родини Максима, підтвердив НЗЛ, що затягування судового процесу з боку попередніх адвокатів справді відбувалося. Нагадаємо, 14 серпня захист підозрюваного змінився: адвокати Дмитро Земницький і Богдан Кушнір відмовилися від справи, тому суд призначив Косову постійного безоплатного захисника. 

Олег Симороз у коментарі НЗЛ розповів, що безоплатний адвокат обіцяв не зривати засідання, готуватися до них і бути присутнім. Водночас існує процесуальна колізія, якою може скористатися обвинувачений, знову затягуючи розгляд справи. За словами Симороза, законодавство дозволяє у будь-який момент змінити захисника. Ветеран додав, що це особливості процесу, на які вони знають, як реагувати.

Довідка. За статтею 54 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний або обвинувачений має право відмовитися від захисника чи замінити його. 

Чи можуть зменшити строк ув’язнення? Правозахисник пояснив, що зараз справа перебуває на стадії дослідження доказів — Косову вже вручили обвинувальний акт. На цьому етапі його каяття чи співпраця зі слідством значення не мають, адже слідчі органи виконали необхідну роботу без його зізнань. Зокрема, у суді вже заслухали понад п’ять ключових свідків, які були учасниками подій. 

Контекст. 7 квітня 2024 року на верхній станції київського фунікулера працівник Управління державної охорони Артем Косов штовхнув 16-річного Максима Матерухіна. Хлопець вдарився головою об вікно, отримав травми шиї та помер до приїзду лікарів. 

14 серпня у Шевченківському районному суді відбулося чергове слухання. Генеральний прокурор Руслан Кравченко особисто представляв обвинувачення та клопотав про продовження арешту на два місяці. Суд погодився, залишивши Косова під вартою до 11 жовтня. Захист підозрюваного змінився: адвокати Дмитро Земницький і Богдан Кушнір відмовилися від справи, тому суд призначив Косову постійного безоплатного захисника.

Що передбачає законопроєкт №13452?

Проєкт закону посилює кримінальну відповідальність за непокору (ст. 402 ККУ) і де-юре забороняє судам:

• призначати пом’якшувальні покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 ККУ);
• звільняти від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 ККУ).

У правозахисному центрі для військовослужбовців «Принцип» вказують, що законопроєкт розширює перелік правопорушень, щодо яких неможливо застосувати пом’якшувальні обставини або звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім того, законопроєкт унеможливлює звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю у випадках необережного пошкодження військового майна, порушення правил несення бойового чергування, розпивання алкогольних напоїв та інших правопорушень. 

У центрі кажуть, що таке звуження процесуальних гарантій позбавляє суди гнучкості у врахуванні конкретних обставин справи, підриває принцип індивідуалізації покарання та фактично прирівнює незначні дисциплінарні проступки до тяжких воєнних злочинів.

Контекст. 27 серпня Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт №13452, який пропонує посилити відповідальність для військових за адміністративні та кримінальні правопорушення.

Довідка. Кримінальний Кодекс України передбачає за непокору, вчинену в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці від 5 до 10 років позбавлення волі.

Яка реакція військових? Ветеранка Аліна Сарнацька закликала людей вийти сьогодні, 5 вересня, о 20:00 на Майдан Незалежності. Серед вимог, які вона озвучила:

• ухвалення закону про військового омбудсмана;
• недопущення ухвалення законопроєкту №13452;
• скасування норми закону №8271 від 2022 року.

Довідка. У 2022 році ухвалили закон №8271, який позбавляє суди можливості враховувати пом’якшувальні обставини та звільняти особу від відбування покарання у низці справ про правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби. 

Колишній начальник штабу 12-ї бригади Національної гвардії України «Азов» Богдан Кротевич каже, що цей законопроєкт — не про дисципліну, а про перекладання відповідальності.

Цитата. «Законопроєкт №13452 — це не про дисципліну, а про перекладання відповідальності вищим військовим керівництвом згори вниз. Ця ініціатива з’явилася не без санкції головнокомандування, і це показує справжній стан речей. І ще одне: якщо брати закон та статут, то вже зараз багато наказів, які віддаються командирами, не підпадають під законність. Виходить парадокс — за невиконання незаконного наказу відповідальність несе солдат, а командир залишається осторонь», — пише Кротевич.

Ветеран та правозахисник Олег Симороз також проти законопроєкту.

Цитата. «Це в той час, коли жодного генерала самодура так і не покарали. Як там Содоль? Та все добре в нього, його справа живе. Солдата в тюрму, а дуракам медалі, ось і все вирішення проблеми в розумінні нардепів “Слуги народу”», — пише Симороз.

Командир мінометної батареї 108 ОШБ «Вовки Да Вінчі» 59 ОШБр ім. Якова Гандзюка СБС ЗСУ та адвокат Андрій Писаренко опублікував колонку на «Українській правді», де, зокрема, просить негайно зупинити розгляд законопроєкту та підписати лист-звернення. Також військовий закликає відновити принцип індивідуалізації покарання для військових, гарантуючи їм не менший рівень судового захисту, аніж цивільним.

Станіслав Іваницький підтвердив НЗЛ, що затягування судового процесу з боку попередніх адвокатів справді відбувалося. Систематична неявка захисників призводила до зриву засідань, через що суд ініціював питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Також батько потерпілого подав відповідну скаргу. Нагадаємо, 14 серпня захист підозрюваного змінився: адвокати Дмитро Земницький і Богдан Кушнір відмовилися від справи, тому суд призначив Косову постійного безоплатного захисника. 

«Я не можу прогнозувати його дії [нового адвоката – ред.]. Але виходячи з правил адвокатської етики та взагалі з норм КПК (Кримінальний процесуальний кодекс України) і чинного законодавства, то такі дії є неприпустимими. Сподіваюсь, що новий адвокат буде більш дисциплінованим», — зазначив Іваницький.

Олег Симороз у коментарі НЗЛ розповів, що безоплатний адвокат обіцяв не зривати засідання, готуватися до них і бути присутнім. Водночас існує процесуальна колізія, якою може скористатися обвинувачений, знову затягуючи розгляд справи. За словами Симороза, законодавство дозволяє у будь-який момент змінити захисника. Ветеран додав, що це особливості процесу, на які вони знають, як реагувати.

Довідка. За статтею 54 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний або обвинувачений має право відмовитися від захисника чи замінити його. 

Цитата. «Ми будемо наполягати, щоб цих адвокатів [Дмитра Земницького і Богдана Кушніра – ред.] позбавили права займатися адвокаційною діяльністю. Один з цих адвокатів робив це, по суті, за бюджетні гроші, тому що він надавав послуги як державний адвокат з колегією правової допомоги», — зазначив Симороз.

Чи можуть зменшити строк ув’язнення? Правозахисник пояснив, що зараз справа перебуває на стадії дослідження доказів — Косову вже вручили обвинувальний акт. На цьому етапі його каяття чи співпраця зі слідством значення не мають, адже слідчі органи виконали необхідну роботу без його зізнань. Зокрема, у суді вже заслухали понад п’ять ключових свідків, які були учасниками подій. 

За словами Симороза, родина Максима Матерухіна не прийме жодних компенсацій і не піде на мирову угоду чи будь-які домовленості з обвинуваченим. Їхня позиція полягає в тому, щоб подібні злочини не повторювалися, а винних ізолювали від суспільства. Родина наполягає на максимальному терміні покарання.

Чи були погрози свідкам? За інформацією «ProKyiv.media», свідки трагедії скаржилися на погрози в соціальних мережах. Одна з дівчат отримала повідомлення з текстом: «Ти скоро зустрінешся з Максимом». Іншим надсилали фотографії, на яких видно, що за ними стежать.

Станіслав Іваницький підтвердив цей факт, однак зазначив, що на його адресу погрози не надходили. За словами адвоката, свідків вже допитали, тому зараз немає сенсу на них тиснути або залякувати.

Контекст. 7 квітня 2024 року на верхній станції київського фунікулера працівник Управління державної охорони Артем Косов штовхнув 16-річного Максима Матерухіна. Хлопець вдарився головою об вікно, отримав травми шиї та помер до приїзду лікарів. 

Як повідомляло «ProKyiv.media», обвинуваченого захищали досвідчені адвокати Дмитро Земницький та Богдан Кушнір, які неодноразово переносили судові засідання через участь в інших справах, намагаючись зривати процес.

14 серпня у Шевченківському районному суді відбулося чергове слухання. Генеральний прокурор Руслан Кравченко особисто представляв обвинувачення та клопотав про продовження арешту на два місяці. Суд погодився, залишивши Косова під вартою до 11 жовтня. Захист підозрюваного змінився: адвокати Дмитро Земницький і Богдан Кушнір відмовилися від справи, тому суд призначив Косову постійного безоплатного захисника. 

Фото: suspilne.media

Станом на 11:40 генпрокурор Руслан Кравченко прийшов особисто представляти справу про вбивство підлітка на верхній станції київського фунікулера. Про це повідомила кореспондентка «hromadske».

Станом на 12:20 відомо, що адвокат Дмитро Земницький розірвав контракт з підозрюваним, а Богдан Кушмір вийшов зі справи через «завантаженість». Прокурори попросили призначити Косову постійного безплатного захисника, і суд погодився. Поки чекають на адвоката, обвинувачений відповідає на запитання родичів, активістів та журналістів, перепросивши у матері загиблого, але провину не визнав. Шевченківський районний суд Києва 14 серпня

Сьогодні, 14 серпня, об 11:00 у Шевченківському районному суді міста Києва відбудеться продовження слухання справи щодо вбивства неповнолітнього Максима Матерухіна на верхній станції столичного фунікулера. У вбивстві підозрюють працівника Управління державної охорони (УДО) Артемом Косовим. Про це повідомив ветеран російсько-української війни, активіст та правозахисник Олег Симороз.

Цитата. «Прийдіть підтримати родину Максима. Адвокати вбивці зривають засідання і не несуть за це відповідальності. До цього вони тиснули на свідків та родину. Судовий розгляд наразі фактично зірваний, після тривалої паузи нарешті має відбутися продовження. Будемо вимагати припинити фарс захисників вбивці й призначити йому державних адвокатів», — написав Симороз.

Контекст. У Києві 7 квітня 2024 року на верхній станції фунікулера співробітник УДО штовхнув 16-річного Максима Матерухіна. Хлопець розбив голову об віконне скло та отримав травми шиї, від яких помер до приїзду лікарів. Печерський суд Києва відправив підозрюваного під арешт до 5 червня 2024 року без права на заставу. Засідання відбулося в закритому режимі через «негатив у ЗМІ» та погрози чоловіку.

Державне бюро розслідувань 5 травня 2024 року завершило розслідування смерті 16-річного школяра на станції фунікулера в Києві та передало матеріали справи захисту. 29 травня 2024 року обвинувальний акт щодо Артема Косова надійшов до суду. ДБР встановило, що вбивство скоєне з хуліганських мотивів, йому загрожує довічне ув’язнення.

Запобіжний захід кілька разів продовжували, востаннє — 18 червня. Шевченківський районний суд продовжив Косову тримання під вартою до 16 серпня без права на заставу.

Що відомо про хід справи? Як повідомляло «ProKyiv.media», підозрюваного захищають досвідчені адвокати Дмитро Земницький та Богдан Кушнір, які неодноразово переносили судові засідання через участь в інших справах. Так вони намагаються «затягувати» процес. Судді кілька разів зверталися до Ради адвокатів із проханням відреагувати на такі дії, проте результатів це не дало.

Фото: Facebook-сторінка Олега Симороза

«Синхронність появи численних пісень та відео, анонімність їхніх авторів та просування цього контенту організованими групами ботів свідчить про цілеспрямоване вороже ІПСО». Про це українців попередили в ГУР ще 13 квітня. 

Там кажуть, що це — класична технологія розколу суспільства, коли з одного боку є «оборонці», а з іншого — «ухилянти». А мета таких дій ворога — зірвати мобілізацію. 

Що кажуть про це військові?

«Взяли термін «ухилянт», додали вірусну фразу з українського «чіназес», не довго фантазуючи обіграли це з дорожнім знаком «У» і на виході вийшов тренд «У — ухилянт, чіназес». Запустили його в соціальні мережі за допомогою дешевих недоблогерів та продавців аксесуарів — футболки, рамки під номерні знаки, наклейки, чашки тощо», — пише ветеран війни, громадський активіст та юрист Олег Симороз. 

«Бо треба бути сліпим та глухим, аби не розуміти та не бачити, як російські ІПСО прицільно б’ють, аби зірвати мобілізацію?  І ось такі «ухилянтики» — це дуже яскравий приклад немічності розуму та дієвості російської пропаганди», — пише ветеранка та бойова медикиня Катерина Галушка.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Затриманий веде блог, де коментує покоси трави, роботу комунальників, корупційні історії, рішення влади. Раніше він працював фітнес-тренером. 28 серпня Заволока зі своїм товаришем підійшли до старшого солдата Олександра Мацька і почали його ображати та називати «чайкою».

Чоловіки почали сміятися з тремтячих рук військового, хоча той пояснив, що тремор у нього від контузії. Також Роман нецензурною лексикою почав розповідати Олександру та іншим військовим, які біля нього стояли, що це «їхня війна» і що вони з вулиці «видьоргують людей на війну». В кінці розмови Роман Закволока плюнув у військового та показав середній палець.

Військовий, до якого підійшов Заволока — учасник бойових дій, пішов на війну добровольцем ще у 2014 році. З початку повномасштабного вторгнення був розвідником, а рік тому на харківському напрямку його бронемашина підірвалася на міні. Чоловік отримав важку контузію та інші травми. Тепер його взяли на службу у військкомат. Про це пише активіст та військовий Олег Симороз. 

Роман Заволока намагався переховуватися від правосуддя, а 29 серпня у публічному місці, під час перевірки документів працівниками поліції, побив одного з них.

Фото: СБУ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Історія, яка почалася ще у 2015 році. 

Після протестів у 2014 році, провели наукові дослідження бюджетним коштом і Київська міська державна адміністрація (КМДА) отримала перелік об’єктів, що становлять культурну та історичну цінність і потребують охоронного статусу. 

До цього переліку увійшов і будинок, який знесли —  його визнали рідкісною пам’яткою забудови Подолу першої половини ХІХ сторіччя та  запропонували внести до Реєстру пам’яток.

«Пізніше Департамент містобудування та архітектури КМДА, який прямо підпорядкований Кличку, у 2021 році видає містобудівні умови та обмеження на цю будівлю. Бо якби будівлі надали статус памʼятки, то забудовник зміг отримати документи тільки на реставраційні роботи. Ось відповідь чому Кличко не надав їй статусу», — про це в коментарі НЗЛ розповів військовий, активіст та правозахисник Олег Симороз. 

Хто забудовник?

Сергій Боярчуков з юридичної компанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» . Про це пише депутатка Київради Ксенія Семенова та військовий Олег Симороз. 

Хто він такий? У 2021 році фірма Боярчукова орендувала столітній будинок у центрі Києва, він отримав дозвіл без конкурсу за умови, що там облаштують бібліотеку чи музей. Пізніше прізвище його партнера Алєксєєва фігурувало у розслідуванні Слідство.Інфо. Тоді компанії з оточення братів Кличків привласнили цей будинок.  Про це пише Рух Чесно. 

Чому Кличко допоміг забудовнику? 

«Сергій Алєксєєв, це нардеп від партії «Європейська Солідарність», він — друг мера столиці та президент офіційного фан-клубу братів Кличків. Ось і відповідь…», — каже Олег Симороз.

Яка схема незаконних знесень?

Історичній будівлі не надають охоронного статусу, зокрема не визнають її об`єктом культурної спадщини та не вносять її до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Тому потім забудовнику набагато легше знести таку будівлю. 

«Проте, на жаль, охоронний статус пам’ятки не завжди рятує будівлі на 100%, бо є забудовники які просто ігнорують законодавчі вимоги, і не маючи дозвільних документів, самовільно зносять історичні будівлі», — розповідає Юлія Кулеба, юристка Просто юридично.

Що таке Державний реєстр нерухомих пам’яток України? 

Перелік об’єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Це об’єкти, які несуть археологічну, естетичну, етнологічну, історичну чи художню цінності. 

Яке можливе покарання для забудовників?

«Тут потрібен якомога більший суспільний розголос у кожному конкретному кейсі», — зауважує Юлія.

Якщо будівлю внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, то Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин. 

Якщо ж будівлю не внесли до реєстру, то забудовник буде нести відповідальність за самоправство, якщо у нього немає документів на таку діяльність. Стаття за самоправство передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або арешт до 3 місяців.

Яка реакція державних органів?

Міський голова Києва заявив, що міська влада не давала жодних дозволів на демонтаж цієї будівлі. Кличко закликав Верховну Раду ухвалити законопроєкт 0895, який дозволить місцевій владі примусово викупати у безвідповідальних приватних власників пам’ятки архітектури та старовинні приміщення.

Фото: Kateryna Butko

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики