Які результати?

Після підрахунку 100% голосів, остаточні результати виборів у Сейм Польщі виглядають так:

«Право і справедливість» — 35,38%

«Громадянська коаліція» — 30,7%

«Третій шлях» — 14,4%

«Лівиця» — 8,61%

«Конфедерація» — 7,16%

Хоч керівна партія «Право і справедливість» (ПіС) набрала найбільше голосів, сумарні результати трьох опозиційних партій є вищими. Це означає, що саме опозиція має змогу сформувати новий уряд Польщі.

Якою є ситуація в Польщі?

Влада ПіС утримується у Польщі уже протягом восьми років, саме до цієї партії належить чинний президент країни Анджей Дуда. Головою ж ПіС є Ярослав Качинський — брат-близнюк колишнього президента Польщі Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі під російським Смоленськом у 2010 році. Качинського часто називають фактичним лідером Польщі, вказуючи на його значний вплив.

Під керівництвом ПіС у Польщі виникла низка конфліктів із офіційними структурами ЄС. Вони стосувалися питань щодо свободи слова у Польщі, сумнівів щодо незалежності польських ЗМІ, незалежності судів, культурних організацій та інших демократичних інституцій. 

Великими скандалами були також заборона абортів та питання щодо прав ЛГБТ. З огляду на це Польщу порівнювали із Угорщиною Віктора Орбана, зазначаючи, що обидві країни крокують в сторону авторитаризму. При цьому, в економічному плані, Польща стабільно рухається в гору.

Якими є наслідки виборів для Польщі?

Можливості опозиційних партій до формування нового уряду відкривають Польщі шлях до змін. Три опозиційні партії виступають на більш ліберальних, центристських позиціях. Їх врядування може означати перегляд ряду заборон, впроваджених ПіС (таких, як заборона абортів) та покращення стосунків Польщі з ЄС, яке може сприяти і змінам у самому Союзі.

Опозиція під очільництвом Дональда Туска — колишнього прем’єра країни та ексголови Європейської Ради (вищого політичного органу ЄС), може зробити Польщу більш відкритою до світу. Якими будуть наслідки цього «відкриття» — покаже майбутнє.

При цьому, попри досить хитку більшість в парламенті, опозиції доведеться знайти способи співпраці із президентом Польщі — Анджеєм Дудою із партії ПіС, що може бути складним завданням. У наступні два роки Польщу чекають ще місцеві вибори, вибори до Європарламенту та, зрештою, вибори президента. Тож, період політичних перипетій у країні лише розпочався.

Які наслідки для України?

Не лише керівна партія «Право і справедливість», але й опозиція під проводом Дональда Туска, якого українці можуть пам’ятати за його виступом українською у Верховній Раді, виступають за підтримку України. 

Важливим для України є також те, що ультраправа партія «Конфедерація», яка виступала на відверто антиукраїнських позиціях, закликаючи боротися з «українізацією Польщі», здобула менше місць у парламенті, ніж очікувалося.

Останнім часом між Польщею та Україною виникла напруга у стосунках, спричинена кризою із продажем зерна. Подекуди її пов’язували якраз із передвиборчою кампанією у Польщі, вказуючи на популістські тенденції ПіС.

Із завершенням виборів ситуація може стати кращою. Інтереси польських фермерів залишаються важливими для польського уряду, але шлях до компромісу може стати більш відкритим. Глибша співпраця Польщі з ЄС може призвести і до більшої співпраці з Україною. Якщо лише вона не загрузне у подальшій боротьбі між опозицією, ПіС та президентом Дудою.

Фото: Reuters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.