29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів від Києва, під час наступу на столицю військ більшовицької Росії під проводом полковника Муравйова відбувся бій під Крутами. Про це пише Укрінформ.
Чому це важливо. Бій під Крутами — трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України.
Детальніше. Наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові. Він фактично оголосив війну незалежній частині держави.
З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач (важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії). 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва — 1-ша сотня новоствореного студентського куреня. До неї увійшли добровольці — студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Г. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону червоногвардійців. Українське військо налічувало лише близько 300 бійців.
Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути. Її на той момент уже зайняли червоноармійці. 27 полонених юнаків розстріляли.
Коментар. Про бій під Крутами написав на своїй сторінці у Фейсбуці і президент Володимир Зеленський: «102 роки тому історія боротьби за власну державність поповнилася героїчною сторінкою – боєм під Крутами. Це історія насамперед не про перемогу чи поразку, не про оцінку рішень командування, не про історичні та геополітичні наслідки.
Це, перш за все, про неймовірну відвагу та хоробрість зовсім юних, не до кінця підготовлених курсантів, студентів і гімназистів, які стали на захист Української держави та змогли зупинити супротивника, який значно переважав їх за чисельністю та зброєю. Ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як сьогоднішні захисники України на сході, слугують гідним прикладом нашим майбутнім поколінням».
⟶ На сайті Нобелівського комітету Івана Франка «записали» громадянином Росії. В інформації про Івана Франка, який номінувався на Нобелівську премію 1916 року, на сайті Нобелівського комітету місцем проживання українського поета зазначена Російська Федерація. Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор музею Франка у Львові Богдан Тихолоз.
Франко справді був номінантом на Нобелівську премію з літератури, хоча й не отримав її з низки причин, серед яких його передчасна смерть. Поет народився в Австрійській імперії (яка існувала у 1804-1867 рр.), а помер у двоєдиній Австро-Угорській державі (час її існування – 1867-1918 рр.). У Російській імперії (а точніше, в підросійській Україні — зокрема, у Києві та Одесі) він бував лише кілька разів, а також перебував у Львові під час російської окупації Першої світової війни (у 1914-1915 рр.).
«Одначе ніколи, повторюю — ніколи! — країною проживання Івана Франка не була Росія (у жодних політичних формах її існування). Натомість упродовж усього свого життя він був мешканцем коронного краю Дунайської імперії — Королівства Галіції та Лодомерії (себто Галичини і Волині). Тож, навіть за суто формальними критеріями, країна (country) Івана Франка — це аж ніяк не RUSSIAN FEDERATION (RU) now UKRAINE (UA) (як зазначено в базі даних Нобелівського комітету), а радше AUSTRIA (AT) now UKRAINE (UA)», — пояснює Богдан Тихолоз.
⟶ Поштову марку до 200-річчя відкриття Антарктиди випустили в Україні. На поштовій листівці та марці зображений субантарктичний пінгвін. Марку випустили у 130 тисячах екземплярів. Вона коштує 9 грн. Її використовуватимуть для пересилання у межах України.
У березні 2020 року стартує 25-та, ювілейна, українська антарктична експедиція. Один з учасників цього складу експедиції, геофізик Юрій Отруба, привезе на станцію пам’ятний конверт, листівку та марку з відбитком спеціального штемпеля з нагоди 200-річчя відкриття Антарктиди.
Дізнайтеся більше:
Фото: novynarnia.com
З п’яти населених пунктів Запорізької області оголосили обов’язкову евакуацію дітей разом з батьками чи законними представниками. Йдеться про 40 дітей з 26 родин у двох громадах. Про це заявили в Мінрозвитку.
Сьогодні, 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.
За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Вісім українських художників потрапили до переліку фіналістів 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. Про це повідомили на сайті премії.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням». Про це вона повідомила у соцмережах.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Важливе 
