Світ — повний загроз

Торік на Мюнхенській конференції лідери вільного світу були в досить піднесеному настрої. Політики, аналітики та військові очікували швидкого програшу Росії в Україні і планували переможні стратегії. Цьогоріч все інакше. РФ пристосувалася, її війська постійно атакують українські позиції, а на Близькому Сході розгорається нова війна, ще більше руйнуючи міжнародну систему права. До того ж американська розвідка повідомила, що Москва має можливість знищити космічні супутники ядерним ударом.

Ситуація у самих США теж не викликає ентузіазму. Американський Конгрес затримує допомогу Україні, а Дональд Трамп погрожує вивести США з НАТО в разі його обрання на посаду президента. Він заявляє, що не буде захищати країни Альянсу від нападу Росії, якщо вважатиме, що вони надто мало витрачали на свою оборону. 

Генеральний секретар НАТО Столтенберг на Мюнхенській конференції попередив, що наразі інші країни Альянсу не зможуть замінити США, якщо ті вирішать не підтримувати Україну і далі. Ба більше, Столтенберг покликався на висновки розвідки про те, що РФ може перевірити саме НАТО на міцність протягом наступних 3-5 років, напавши на одну з країн Балтії. Чи зможе Європа з цим впоратися без допомоги з іншого боку Атлантики?

Європа не готова до викликів

Десятиліттями Європа покладалася на війська та ядерну зброю США для свого захисту. Старий континент дивовижним чином ігнорував власну оборонну промисловість, вважаючи війну недоцільним пережитком минулого. У Європі очікували, що РФ інтегрується до західних структур, Москву не вважали загрозою і виявилися абсолютно неготовими до масштабної агресії.

Усі впроваджені санкції, обмеження та ізоляція Росії не дали результату: війна в Україні набрала нових обертів, а Путін не приховує намірів і далі руйнувати міжнародний порядок. У 2021 році президент Байден у присутності Путіна пообіцяв «руйнівні наслідки» для РФ у випадку смерті Навального у в’язниці. Тепер, коли російський опозиціонер загадково помер в ув’язненні за полярним колом, а його дружина на Мюнхенській конференції повторила тезу про те, що Путін «нестиме відповідальність», незрозуміло, як саме втілити цю обіцянку.

«Що справді провокує агресора, то це слабкість», — заявила прем’єрка Естонії Кая Каллас. Її позиція стає все більш популярною у Європі. Велика увага на Мюнхенській конференції була присвячена тому, що більшість країн НАТО нарешті почали виділяти 2% свого ВВП на оборону. Саме така частка витрат кожної передбачена в статуті Альянсу, але європейські країни десятиліттями ігнорували цю вимогу. Втім, як зазначають оглядачі, навіть ця досі не всіма досягнута вимога вже є застарілою. Потрібно вкладати більше.

Що тепер робити?

Все частіше у ЄС звучать голоси про те, що слідом за об’єднанням економіки має йти спільна оборона Європи. У разі, якщо США таки вирішать залишити Старий континент наодинці, європейські країни мають бути готовими зайняти більш вагому позицію в НАТО. Для цього потрібне спільне планування, спільне виробництво військової техніки та боєприпасів та, понад усе, спільні політичні рішення.

Ці рішення уже починають з’являтися. Європа почала виділяти більше коштів на оборону, ЄС погодив виділення 50 млрд євро на допомогу Україні і надав нашій країні довготермінові зобов’язання, почавши переговори про вступ України в Союз. Протягом Мюнхенської конференції Німеччина та Франція уклали з Україною безпекові угоди. Але на переозброєння потрібен час.

Спільний оборонний потенціал європейських країн є величезним і його лише починають реалізовувати. Коли ЄС розгорне свою оборонну промисловість на повну і почне більш активно і рішуче діяти на міжнародній арені, Європа зможе стати ще одним центром сили в розбурханому світі. Поки що, вказують оглядачі, на конференції було «багато слів», але не було «конкретних зобов’язань». За зволікання українці «платитимуть своїми життями впродовж 2024 року, щоб дати європейській оборонній індустрії час наростити виробництво», зазначив міністр Кулеба.

Фото: Matthias Schrader/Associated Press

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.