Почнемо з російської спецоперації «Майдан-3», яка почалася ще у листопаді торік

Вперше про неї ми почули від Володимира Зеленського у грудні 2023 року. Про те, що Росія хоче розколоти українське суспільство, створюючи «хаос» всередині країни, він сказав у інтерв’ю Bloomberg. 

27 лютого Комітет з питань розвідки заявив, що цю операцію росіяни почали ще в листопаді 2023 року. Тоді на поширення антиукраїнських настроїв лише в Telegram РФ витратила майже 250 млн доларів. А загальний бюджет операції «Майдан-3» — 1,5 млрд доларів.

У розвідці кажуть, що ця операція досягне кульмінації у березні-травні 2024 року. Тому протягом найближчих тижнів росіяни будуть по максимуму дискредитувати політичне керівництво країни, намагатися розсварити військових та цивільних, сіяти паніку серед населення та «сварити усіх з усіма».

Методика операції — традиційна для російських спецслужб. Вони хочуть поставити під сумнів легітимність рішень влади після 20 травня, поширити панічні настрої, посварити нас з нашими союзниками, поширити в суспільстві «усілякі теорії змови».

Контекст. 31 березня 2024 року у мирний час мали б відбутися президентські вибори. Адже у травні 2024 року буде пʼять років з моменту, як Володимир Зеленський став Президентом. Нагадаємо, що, відповідно до Конституції України, Президент обирається на термін п’ять років.

Розбираємося, що про вибори написано в Конституції. Основний документ країни забороняє парламентські вибори під час війни, а от про президентські прямих згадок немає. Норма про заборону виборів президента під час війни є тільки в законі України «Про правовий режим воєнного стану». 

То що, Зеленський втрачає легітимність після 20 травня? Ні.
Повноваження Президента діють до вступу на пост новообраного Глави держави, а для цього потрібно провести вибори. Або ж припиняються достроково — якщо він подає у відставку, не може виконувати повноваження за станом здоров’я, йому оголосили імпічмент (дострокове припинення повноважень президента), він помер. 

«Відправна точка (юридична подія) для звичайної втрати повноважень — це вибори та їхній результат, а не проходження 5-ти років. Повноваження президента припиняються, коли на його посаду заступає переможець виборів. Немає виборів — немає переможця», — каже в коментарі НЗЛ юрист Олександр Нотевський.

Про принцип безперервності влади

У Конституції закріплено, що в країні не може бути періоду безвладдя. Існують правові механізми передачі влади між виборами, через хворобу, смерть президента або через інші причини.

«Навіть після ганебної втечі Януковича Україна забезпечила дотримання принципу безперервності влади та поклала виконання обов’язків президента на другу найвищу посадову особу в державі — Голову Верховної Ради України», — про це в соцмережі X пише Максим Костецький, юридичний радник благодійного фонду Сергія Притули.

А яким законом чи статтею керуються ті, хто поширюють тези про нелегітимність?

«Статтею 103 Конституції, за якою президент обирається строком на 5 років. Але це — не коректне тлумачення Конституції. Не можна робити висновки лише за однією нормою. Конституцію треба читати у взаємозв’язку всіх статей, кожна норма доповнює одна одну», — каже Олександр.

Також юрист додає, що є стаття 92, згідно з якою виключно законами України визначаються організація і порядок проведення виборів і референдумів. У цій ситуації — законом України «Про правовий режим воєнного стану», який забороняє вибори президента під час війни.

Про вибори. В умовах повномасштабної війни неможливо гарантувати безпеку виборців та членів виборчих комісій. Адже вся територія України перебуває під ракетними ударами ворога. Важливо, щоб на виборах проголосували військові, внутрішньо переміщені особи, громадяни, які виїхали за кордон, мешканці прифронтових і тимчасово окупованих територій. В умовах повномасштабної війни це буде організувати важко.

Також вибори мають відповідати демократичним стандартам — вільний доступ до агітації, свобода слова, свобода масових зібрань тощо. Всі ці свободи під час війни обмежуються. Про це нагадує Олександр Нотевський у своєму Telegram-каналі.

Фото: Суспільне Донбас

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.