«Вільні голоси Криму» — це серія з 16 текстових портретів про громадянських журналістів-політвʼязнів. Команда проєкту розповідає історії їхнього життя, затримання та перебування в неволі. Публікації містять уривки з щоденників, листів, виступів у судах. Автори текстів досліджують судові справи, комунікують з родинами і правозахисниками.

Це спільна ініціатива Українського ПЕН, The Ukrainians Media, Центру прав людини ZMINA та видавництва Vivat, що є продовженням кампанії Українського ПЕН та ZMINA #SolidarityWords на підтримку авторів-політв’язнів в окупованому Криму.  

Усі текстові портрети про журналістів-політв’язнів будуть опубліковані на сайті The Ukrainians. Наразі вже вийшло 4 матеріали. Перша історія — про кримськотатарського журналіста й політика, першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, якого Росія звинуватила в «диверсії» та увʼязнила на 17 років. Другий портрет — ув’язненого позаштатного журналіста «Крим. Реалії» Владислава Єсипенка. Його РФ засудила до шести років колонії загального режиму. Третя історія — про  Амета Сулейманова, громадянського журналіста з Бахчисарая, батька чотирьох синів, котрого російські окупанти ув’язнили за бажання показувати правду. Четверта — про Сервера Мустафаєва, правозахисника, засудженого до 14 років колонії суворого режиму.  Його родина була депортована з Криму у 1944 році.  

Редакторкою історій є авторка книжки «За перекопом є земля» Анастасія Левкова. Серед журналістів проєкту — Олександра Єфименко, Ірина Славінська, Олеся Яремчук, Віра Курико, Рустем Халілов, Ольга Духнич, Євгенія Генова. 

Спецпроєкт стане основою документальної книжки. Упорядницями є репортерка Олеся Яремчук та співзасновниця The Ukrainians Media Інна Березніцька. Книжка вийде друком українською та англійською мовами у видавництві VIVAT восени. Видання важливе для адвокаційної роботи українських правозахисників. 

«Мета “Голосів вільного Криму” — привернути увагу до справ українських заручників Кремля. Кожен текст покликаний тримати у фокусі уваги українців історії кримських журналістів, яких незаконно ув’язнила російська окупаційна влада. Друге завдання проєкту — адвокаційне — сприяти міжнародному тиску на росію задля звільнення політв’язнів. Саме тому книжка вийде двома мовами — англійською та українською», — говорить Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН та ініціаторка проєкту. 

«З початком повномасштабного вторгнення в українському суспільстві зі зрозумілих причин дещо змістився фокус уваги — ті злочини проти людських свободи і прав, що нині відбуваються в окупованому Криму, опинилися в тіні загальної ситуації в країні. Тому нині дуже важливо продовжувати говорити про це та підтримувати тих, хто стоїть за свої права в надзвичайно складних умовах. Наша місія — зберегти історії кримських політв’язнів та максимально зробити їх почутими в глобальному співтоваристві. Саме тому видання, яке вийде наприкінці року у видавництві “Vivat”, готується паралельно українською та англійською мовами», — говорить Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва «Vivat».

Станом на 24 квітня 2024 року окупанти незаконно ув’язнили — 218 людей, з яких 133 — кримські татари. Арештовані — 40 (з них 29 кримські татари), ув’язнені — 150 (з них 98 кримські татари), без статусу — 28 (з них 6 кримські татари). Серед тих, кого Росія тримає в неволі — 16 медійників, блогерів і громадянських журналістів. Це дані Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.

Крім того, за словами менеджерки проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторії Нестеренко, протягом 2022-2023 року ZMINA зафіксувала у Криму 162 випадки атак проти професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів, редакцій традиційних та онлайн-видань, телеграм-каналів, а також онлайн-активістів. 

«Найчастіше кримські журналісти зіштовхуються з погрозами, затриманнями, арештами та штрафами за звинуваченнями в адміністративних правопорушеннях», – додала Вікторія.

Спецпроєкт «Вільні голоси Криму» втілюється за підтримки Національного фонду демократії (NED).

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.