Звідки ці гроші?

Передусім, щоб відібрати російські активи, треба зрозуміти, що вони таке і чому вони лежать на Заході. Згадані 300 млрд доларів США — це так звані міжнародні резерви Центрального банку РФ. Фактично, це відкладені про всяк випадок кошти цілої країни. Якщо потрібно провести міжнародні розрахунки, підтримати національну валюту чи просто терміново вкласти велику кількість коштів у якусь сферу, держави звертаються до своїх резервів. Чим більше в країни резервів — тим складніші ситуації може витримати її економіка, якщо вдало ними скористатися.

Такі активи мають бути надійними, щоб вони точно були на місці у випадку надзвичайних ситуацій і щоб їх точно можна було швидко продати і щось за них купити (це називають ліквідністю). Тому частину резервів зберігають в надійному віддаленому від країни місці — у міжнародних банках. При цьому для збереження використовують не просто національну валюту. Резерви — це не російські рублі у випадку РФ і не гривні у випадку України. Це — золото, найпотужніші міжнародні валюти і різні інші високоліквідні цінні папери. Тобто це активи, які точно будуть вартувати багато, що б не сталося у вашій країні.

Близько половини усіх своїх резервів Росія зберігала в міжнародних банківських інституціях, які базуються в країнах Заходу, бо це найбільш надійні місця у світі. З початком повномасштабного вторгнення в Україну Москві закрили до них доступ. Але віддавати ці кошти Україні поки не поспішають. Чому? Тут є кілька питань.

Це незаконно?

За міжнародним правом одна держава не може відбирати власність іншої держави через суд. Це просто заборонено (крім певних випадків, які у нашій ситуації не застосовуються). Це усталена звичаєва норма міжнародного права. І багато хто вважає саме її основною перепоною, яка не дає демократичним країнам конфіскувати активи російського Центрального банку. І начебто нічого з тим не поробиш. Але чи дійсно це так?

Якщо вивчити міжнародне право та іноземне законодавство більш детально, то побачимо, що така заборона стосується лише випадків коли власність однієї держави хоче конфіскувати саме суд. Але що як це зробить сама держава за виконавчим рішенням? У міжнародному праві та законодавстві держав, в яких ті активи знаходяться, немає жодних моментів, які б забороняли зробити це виконавчій владі іншої країни напряму. Якщо їх вирішить конфіскувати не суд, а, скажімо, уряд певної держави — це вже не буде очевидним порушенням міжнародного права. У такому разі це — звичайний прояв суверенної волі держави у сфері міжнародних відносин. Звичайна міжнародна політика. Власне, з правового погляду, таке рішення не буде надто відрізнятися від заморожування цих активів. Якщо вже заморозили, то можна за схожим принципом і відібрати.

Але тут у вас може виникнути запитання: якщо забирати гроші в держави — незаконно, то нападати на сусідню державу хіба законно? Хіба російське вторгнення в Україну не змінює ситуацію?

Право на захист

Відповідь: так, змінює. Напавши на Україну, РФ порушила цілу низку своїх зобов’язань перед світовою спільнотою. За міжнародним законодавством нападати на сусідні країни, влаштовувати там геноцид і руйнувати території суверенних держав, звісно ж, не можна. А от захищатися від нападу — дуже навіть можна.

Міжнародне право каже нам, що дії, спрямовані на те, щоб зупинити порушення міжнародного законодавства і привести порушника до відповідальності, є легальними. Якщо відібрати в Росії кошти і спрямувати їх Україні, то в Кремля буде менше можливостей продовжувати бойові дії. За такою ж логікою на РФ наклали міжнародні санкції і заморозили ці самі активи, про які йде мова. І тут є ще один момент.

Заходи, які мають зупинити порушення міжнародного права, мають бути пропорційними до цього порушення. Санкції, які нині є, вочевидь, війни не зупинили. Тобто вони є недостатньо пропорційними. За оцінкою Світового банку, вартість відновлення в Україні від наслідків російського нападу становила 486 млрд доларів США ще станом на 31 грудня 2023 року. Відтоді ця сума лише зростала. Відповідно, відчуження російських 300 млрд доларів США навіть не покриє цю суму. Воно буде не лише пропорційним. Воно буде навіть недостатнім.

Але й це не всі проблеми

Люди, які виступають проти конфіскації російських активів, посилаються на ще один момент у законодавстві: заходи щодо протидії агресії мають бути не лише пропорційними, але і можливими до скасування. Тобто, якщо РФ припинить свої незаконні дії, обмеження має бути можливо скасувати і конфісковані гроші повернути. Так, нібито, працює закон. Але це — неправильний погляд на ситуацію, зазначають експерти ICUV.

Москва, відповідно до своїх міжнародних зобов’язань, має не просто припинити війну, але й компенсувати Україні шкоду, яку заподіяла. Знищених життів та будівель простим відведенням військ не відновиш. У 2022 році Генеральна Асамблея ООН чітко вказала, що Росія має виплатити репарації за завдану шкоду, втрати та поранення, які спричинили її дії. 

Ба більше, якби навіть трапилося таке, що Москва вирішила добровільно виплатити Україні репарації, після будь-яких подій, конфісковані в неї активи можна буде вирахувати із загальної суми платежу. Тож з погляду міжнародного права відібрати у Росії її кошти і передати їх Україні не лише можна, але й необхідно. Це один із дуже важливих способів захисту самого існування України, її суверенітету і територіальної цілісності, а також самої ідеї міжнародного права.

То як все ж забрати ці гроші?

Деякі держави, наприклад, США, уже розробили інструменти, які дозволяють президенту цієї країни відібрати і передати російські активи. Налагоджує своє законодавство для конфіскації активів РФ і Канада. А Бельгія планує передавати Україні зібрані у вигляді податків кошти із заморожених російських активів. Решту, як от ЄС, Велика Британія та Японія, все розробляють засоби, які дали б змогу таке робити.

Міжнародні норми дозволяють забирати активи агресорів. Правового обґрунтування для передачі Україні російських коштів для захисту і відновлення не бракує. Чого бракує — це політичної волі прийняти потрібне рішення. Дії політиків у демократичних країнах залежить від бажань їхнього суспільства. Тож, якщо ви матимете змогу пояснити вашим іноземним друзям чи випадковим коментаторам в інтернеті, що конфіскувати російські гроші для України — це дуже навіть законно, не втрачайте таких можливостей. 

Автор тексту — Дмитро Спорняк

Фото: ICUV

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.