Що нам відомо про поділ ділянки навколо скверу?

Влітку 2023 року Київрада публікує проєкт рішень про затвердження технічної документації щодо поділу орендованої забудовником ділянки, яка заходить на територію Літературного скверу. 

Ділянка, яку хочуть поділити має кадастровий номер 8000000000:88:055:0030 (орієнтовний розмір 4,84 сотки), а закріпити за сквером хочуть її меншу частину — площею 1,7 сотки з кадастровим номером 8000000000:88:055:0888.

За словами активістів, це не вирішить проблеми. «Наша позиція як киян — розширювати сквер, тому найліпшим рішенням для мешканців столиці буде приєднати до скверу всю 0030 [ділянку, яку ділять], а не тільки її маленький шматочок. Там всі 20 років нічого не відбувається, просто розрито і будівельне сміття. Нащо Києву таке?» — каже в коментарі НЗЛ активістка Євгенія Харламова. 

Проєкт рішення про закріплення за сквером меншої ділянки намагалися погодити 30 червня та 4 липня. Однак через те, що люди збиралися під КМДА з протестом, цього не зробили

У чому особливість скверу?

Цей сквер раніше називався Чкалівським — 17 квітня торік кияни проголосували за його перейменування на Літературний. Свого часу у ньому збиралися київські письменники 30-х років, які творили тогочасний літературний процес. Також у цьому районі, в багатоквартирних будинках, проживало чимало письменників.

«Це була унікальна комунікативна система, так би мовити письменницька сусідська община і літературний неофіційний нетворкінг», — розповідає українська письменниця та докторка історичних наук Марина Гримич на своєму YouTube-каналі. 

«Літературний сквер — ковток свіжого повітря після тривалої прогулянки центром. Довкола скверу розкидані красиві кількасотрічні будівлі, але стовідсотково, саме сквер є місцем, яке довершує цю частину міста», — каже в коментарі НЗЛ активістка Євгенія. 

Від офісного центру до багатоповерхівки: історія, яка почалася ще у 2004 році
20 років тому керівництво Інституту Геологічних Наук НАН України уклало угоду із забудовником про пайову участь в будівництві у їхньому дворі комерційної споруди. Спочатку ця будівля називалася офісним центром, потім — багатоповерхівкою, зараз фігурує в запитах на дозволи як «багатофункціональний житловий комплекс з паркінгом».

Крім цієї ділянки, що на Гончара, 55-Б, під забудову хочуть відвести ще інші дві — за адресою Богдана Хмельницького, 80-Б. У 2005 році на цих ділянках хотіла звести багатоповерхівку компанія «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь». Проте вона так і не почала будівництво, а  передала цю територію в суборенду іншій компанії — «Ділайвест». 

Довідка. Фірма «Ділайвест» може бути пов’язана з підприємницею Владою Молчановою, співзасновницею будівельної компанії «Столиця Груп». Жінка є бізнес-партнеркою депутата Київради Дениса Москаля (був помічником народного депутата Андрія Портнова) і була довіреною особою кандидата в президенти Юлії Тимошенко на останніх виборах. Про це писали «Наші гроші».

У лютому 2017 року забудовник вирив поруч з будівлею інституту котлован і поставив дерев’яний паркан, захопивши частину Літературного скверу. У тому ж році Міністерство культури видає припис про призупинення робіт через будівництво, яке ведеться з порушенням законодавства. Місцеві жителі у той момент ведуть свою боротьбу — зносять огорожу. Проте вже у 2019 році Верховний Суд скасовує припис Мінкульту. 

«Протягом 2020-21 років громада мешканців мікрорайону та міських активістів провела численні публічні акції з вимогою захистити цю місцевість від будівництва. Акції проводили майже щомісяця: зібрання у сквері за підтримки різноманітних музичних гуртів, виступи на районних фестивалях мистецтв і активізму, мітинги під будівлями судів під час суду між КМР і забудовниками, мітинги під міською адміністрацією», — розповідають активісти, які протистоять незаконному будівництву чергової багатоповерхівки на території пам’ятки архітектури Інститут Геологічних Наук, впритул до Літературного скверу.

До чого тут Літературний сквер? 

12-поверховий будинок хочуть звести на території, що охоплює і ділянку Інституту Геологічних Наук, і Літературного скверу. Це перетворить сквер на прибудинкову територію. 

Авторка тексту: Ірина Кравець

Фото: Олена Макаренко

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.