Важливе 
17 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 11416-д про підвищення податків, реалізація якого має принести до держбюджету України 58 мільярдів грн цього року та 137 мільярдів у наступному. Нардеп Ярослав Железняк каже, що законопроєкт впровадять «заднім числом» з 1 жовтня, а в цілому його приймуть щонайскоріше в середині наступного місяця.
Нагадаємо, що Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики вперше підтримав оновлену версію урядового законопроєкту про підвищення податків ще 29 серпня. Невдовзі його винесли на розгляд парламентарів. Ті голосування провалили: забракло двох голосів. Тож на законопроєкт чекали доопрацювання і повторне перше читання.
Міністр фінансів Сергій Марченко ще наприкінці липня заявив, що один день війни обходиться платникам податків близько 5,6 млрд грн, відтак за місяць набігає понад 4 млрд доларів (понад 160 млрд грн). У держбюджеті — дефіцит розміром 500 млрд грн, а фінансування воєнних витрат можливе лише власним коштом, бо фінансову допомогу західних країн можна витрачати тільки на виплату зарплат бюджетникам, пенсій тощо.
Причина дефіциту у держбюджеті — зволікання Конгресу США з виділенням Україні допомоги на початку 2024 року. Щоб забезпечити армію необхідним озброєнням, Міністерство фінансів було змушене спрямовувати на це кошти, які закладали на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям в кінці року. Зараз їх потрібно чимось перекрити. Шлях, який запропонував Кабмін, щоб розв’язати питання — підвищення податків.
Поточна редакція проєкту закону — суттєво менш масштабне збільшення податків, ніж те, що Кабмін пропонував у липні. Оскільки реалізація минулого урядового задуму мала б дозволити залучити до бюджетів близько 125 млрд грн у 2024 році. Це — вдвічі більше, ніж те, що пропонують зараз.
Доопрацьована законодавча ініціатива зокрема передбачає:
- підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
- встановлення військового збору в розмірі 1% від доходу для ФОП — платників єдиного податку ІІІ групи;
- встановлення військового збору для ФОП — платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% мінімальної зарплати;
- щомісячна звітність по ПДФО (податок на доходи фізичних осіб — ред.) для економічного бронювання;
- встановлення щомісячних авансових внесків для АЗС (автозаправна станція — ред.)
- податок у розмірі 50% на прибуток банків за 2024 рік;
- ставка податку у розмірі 25% на прибуток для небанківських фінансових установ.
Що таке військовий збір?
Це податок, який стягують з кожного українця, який працює офіційно, на підтримку та реформу Збройних сил України. Його тимчасово запровадили у 2014 році з метою фінансування української армії після початку російської агресії. Протягом останніх десяти років ставка військового збору становила 1,5%. Зараз же його планують підвищити на 3,5%. Передбачається, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан.
Хто такі небанківські фінансові установи?
До небанківських фінансових установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові (орендні — ред.) компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, які надають фінансові послуги.
Підвищити податки і реформувати митницю
Після того, як Рада провалила перше голосування за законопроєкт № 11416-д, нардеп Ярослав Железняк сказав, що вважає неприпустимим говорити про підвищення податків, допоки не реформують митницю. 17 вересня Парламент підтримав у цілому законопроєкт про перезавантаження митниці. Зокрема йдеться про прозорий конкурс на посаду голови Державної митної служби, його політичну незалежність, переатестацію всіх працівників та підвищення зарплат на рівні закону
Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай раніше зауважував, що якщо митниця працюватиме злагоджено, то ціни від цього виростуть так само як від підвищення податків. Про це він розповів в етері Громадського радіо. На думку Гайдая, оптимальним рішенням наразі було б підвищення ПДВ, а не податків, бо ПДВ — це першочергово непрямий податок, який стосується споживання. Навіть ті, хто є в тіньовій економіці, купують продукти, заправляють авто тощо. Так навантаження було б більш рівномірним.
Довідка. ПДВ — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець.
Що кажуть у Міжнародному валютному фонді (МВФ)
Готовність міжнародних партнерів України до продовження підтримки буде вищою із затвердженням анонсованого Урядом податкового пакета. Так вважає голова місії МВФ в Україні Гевін Грей, пише «Інтерфакс-Україна».
Грей зазначав, що для донорів прогрес в ухваленні податкового пакета буде свідченням намагань держави набути більшої самодостатності та незалежності від зовнішньої допомоги з огляду на значні видатки в середньостроковій перспективі.
Після того, як депутати не знайшли спільного рішення щодо збільшення податків, фонд запропонував підвищити основний податок української фінансової системи — податок на додану вартість (ПДВ). Це рішення представники МВФ озвучили під час зустрічі з українськими Мінфіном та Національним банком на початку вересня.
Ярослав Железняк із посиланням на слова представників Мінфіну згодом написав, що якщо в бюджеті 2025 року будуть великі зміни в доходах та видатках, то, можливо, доведеться підвищити податки, зокрема ПДВ. Втім, згідно з поточними показниками, на яких базується проект бюджету на 2025 рік, такої необхідності немає.
Що кажуть в Уряді?
На наступний рік Україні бракує 35 мільярдів доларів, щоб закрити цивільні видатки держбюджету. Уряд вже знає, де знайти 20 мільярдів. Решта — 15 мільярдів — поки залишається непокритою. Про це заявив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль на форумі «Україна 2024. Незалежність».
Оскільки партнери не дають коштів на фінансування ЗСУ, Україна має знайти фінансування для власного бюджету виключно з внутрішніх ресурсів із врахуванням запозичень на внутрішньому ринку. Так вважає прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Кабмін очікує, що до кінця поточного року Україна отримає 50 млрд доларів від використання заморожених активів РФ, про передачу яких домовились країни G7.
Глава Уряду сказав, що насамперед ці кошти направлятимуть для відшкодування втрат людей. Крім того, глава Уряду переконаний, що Україна повинна мати можливість скористатися цими коштами для фінансування бюджету та для потреб Сил безпеки й оборони.
Думки експертів
Григорій Кукуруза, партнер експертної організації Ukraine Economic Outlook вважає, що уникнути підвищення податків не вдасться. Питання лише у кінцевому розмірі підвищення.
Цитата. «Наші партнери — зокрема, МВФ — потребують цього кроку від нас. Нам це може не подобатись, але один із ключових треків для партнерів — це зростання рівня нашого самофінансування. Зокрема, для комунікації зі своїм виборцем стосовно доцільності допомоги Україні», — передає слова Кукурузи Громадське.
НЗЛ також поспілкувалися з доцентом кафедри економіки Київського міжнародного університету Віталієм Опанасюком і запитали його, що буде з малим та середнім українським бізнесом після того, як військовий збір таки підвищать. Економіст вважає, що суттєво нічого не зміниться.
Цитата. «Всі видатки та їхнє адміністрування ляжуть у собівартість, далі це призведе до зростання цін та зарплат. Якщо НБУ впорається, то це робоча, перевірена схема на короткий строк», — каже Опанасюк.
Експерт вважає, що підвищення податків — це вимога часу, вимога партнерів, простий та зрозумілий, обґрунтований крок. На його думку, підвищення податків, хоч і негативна річ, проте водночас вона консолідує: кожен підприємець відчує та осмислить свій внесок у перемогу та незалежність.
Авторка тексту: Діана Горон
Фото: Pexels
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
відреагувати
1
1
