Які фізичні бар’єри найпоширеніші в Україні? Ми запитали у представниць організацій «Безбар’єрність» й «Доступно.UA» та дівчини, для якої безбар’єрність — необхідність, про найпоширеніші проблеми в українських містах. У дечому думки різняться, проте в більшості — біль один.

Перше — це підземні переходи. Вони незручні й повністю бар’єрні для маломобільних груп населення та й загалом для всіх. Друге — це транспортна інфраструктура. Це і місця для паркувань для водіїв з інвалідністю, і громадський транспорт. Третє — це недоступність лікарень та інших закладів охорони здоров’я для маломобільних груп населення, а також зон для відпочинку. Про ці проблеми каже виконувачка обов’язків керівника організації «Доступно.UA» Наталія Пархитько.

Довідка. «Доступно.UA» — організація, яка створює тренд на доступність. Вони перевіряють локації на безбар’єрність та надають рекомендації щодо створення комфортних просторів. Також проводять інформаційно-мотиваційні тренінги про коректну взаємодію з людьми з інвалідністю.

(Фото: з сайту «Детектор медіа»)

Про схожі проблеми каже Поліна Редчік, дизайнерка одягу. Через аварію у 2019 році дівчина отримала перелом шийних хребців і втратила можливість ходити. Поліна також каже про недоступність транспорту та часто зайняті місця паркування для людей з інвалідністю. А ще — за словами дівчини — у багатьох закладах немає пандусів, навіть у нових будівлях багато сходів або конструкцій, які не дозволяють безпечно та комфортно користуватися ними. 

«Я не можу відвідувати жоден театр або концерт. А фраза: “Там пару сходів, ми вам допоможемо”, — крінж тотальний. Вона вже змушує мене почуватися залежною. Тим паче, ніхто навіть не задумується про те, що ця допомога мені не окей, і що моє крісло може важити 200 кг і тут треба близько 5 чоловіків», — каже про ще одну проблему Поліна.

Також дівчина розповідає про недоступність укриттів. Нещодавно міністр з питань стратегічних галузей промисловості Тимур Ткаченко заявив, що в Україні менш як 10% інклюзивних укриттів, до яких мають безперешкодний доступ люди з інвалідністю та маломобільні групи населення.

(Фото: з Facebook-сторінки Поліни Редчік)

До цього всього ще додаються стан покриття тротуарів та пішохідних доріжок, високі бордюри, відсутність понижень та вузькі пішохідні шляхи. А також ненормативні двері — вузькі, важкі, з недоступною ручкою, або ж скляні, які не містять маркування. 

І останнє з нашого списку, але точно не останнє з усіх проблем — бар’єри, пов’язані з навігацією, насамперед тактильною та звуковою. Наприклад, тактильні смуги (система особливих текстур на тротуарах, сходах і платформах залізничних станцій, що допомагає орієнтуватися в просторі) трапляються переважно у великих містах. Схожа ситуація зі звуковими сигналами на пішохідних переходах чи зупинках громадського транспорту. Це — скоріше виняток, ніж правило. Про ці аспекти розповідає в коментарі НЗЛ Світлана Гнатюк, експертка ГО «Безбар’єрність».

Довідка. ГО «Безбар’єрність» — це центр координації експертизи та промоції безбар’єрності як нової суспільної норми.

(Фото: з Facebook-сторінки ГО «Безбар’єрність»)

Як я можу посприяти більшій доступності просторів довкола? Говорити про проблему, поширювати інформацію, звертати увагу на пандуси, вбиральні для людей з інвалідністю, правильне розташування дорожніх знаків та перевіряти на доступність простір — база, яку може робити кожен та кожна щодня. Далі — розповідаємо детальніше.

Не паркуватися на місцях для людей з інвалідністю. В одному з випусків YouTube-шоу «Відвал ніг» Олександр Терен разом з Амілем та Рамілем Насіровими перевіряли доступність паркувальних місць для людей з інвалідністю. Вони цікавилися у водіїв, які залишили там свої авто, чи мають вони статус людей з інвалідністю. Одна з жінок, яка запаркувалася на цьому місці й не мала права там стояти, на зауваження відповіла, що їй «на 2 хвильки». Після обговорення цього епізоду в соцмережах випуск «Відвал Ніг» про паркувальні місця видалили з Youtube, Instagram та TikTok через скарги. Автори проєкту припускають, що це зробила саме ця жінка з відео. 

Довідка. «Відвал Ніг» — це розважальне інклюзивне YouTube шоу з протезованим військовим Олександром Тереном. Терен досліджує міста на безбар’єрність з медійними друзями.

Чи є штрафи за неналежне паркування на таких місцях? Так, і Рада планує їх підвищити. Поки сума штрафу — від 1 020 до 1 700 грн.

Перевіряти простір на доступність. Якщо ви помітили проблеми з безбар’єрністю у своєму місті — інформуйте про це органи місцевої та державної влади. У багатьох великих містах існують спеціальні сервіси — 15-51 в Києві, 15-80 у Львові, контакт-центр в Дніпрі, через які можна залишати заявку і комунальні служби будуть напряму звітувати про хід виконання звернень. Про це розповідає Світлана Гнатюк, експертка ГО «Безбар’єрність».

«Кожна людина насправді має вплив. Кожна. Просто важливо зрозуміти, де саме ви можете впливати. Але, що стосується захисту, це може робити кожен», — каже Наталія Пархитько.

Також ви можете комунікувати про проблеми публічно, закликайте поширювати інформацію друзів, звертайтеся до медіа та відповідальних блогерів по допомогу. 

 У ГО «Безбар’єрність» радять долучатися до наповнення мапи «Місто без меж». Кожен та кожна можуть додати інформацію про доступність, до прикладу, свого будинку. Зробити це просто — заповніть чеклист — і після цього інформація з’явиться на інтерактивній публічній мапі.

Розвивати культуру взаємопідтримки та коректну комунікацію. Не «ампутант», а «людина з ампутованою кінцівкою» та ще чимало таких фраз. Це — одне з основних правил коректної комунікації — «спочатку говоримо про людину, а не про її риси». Дізнатися більше ви можете у «Довіднику безбар’єрності». Це — гід з коректної взаємодії, створений за ініціативи Олени Зеленської.

«У першому варіанті ми тавруємо людину, знеособлюємо її й зводимо лише до однієї ознаки — відсутності у людини кінцівки. В іншому  випадку — ми вказуємо на те, що перед нами насамперед людина, а вже далі подаємо інформацію про ту чи іншу її характеристику», — каже Світлана Гнатюк, експертка з безбар’єрності.

«Безбар’єрність стосується всіх нас, на певних етапах нашого життя чи на постійній основі».  Уляна Пчолкіна — громадська діячка, консультантка з питань безбар’єрності Superhumans Center, заступниця голови правління ГО «Група активної реабілітації» та голова правління ГС «Ліга сильних». Уляна — одна з найвідоміших українських діячок, хто просуває важливість доступності. У 2005 році вона потрапила в ДТП і втратила здатність ходити внаслідок травми спинного мозку. 

За словами Уляни, варто почати з себе: не займати місце для паркування, якщо ви — не людина з інвалідністю і можете пройти кілька метрів до магазину. А ще — нам як суспільству варто стати уважнішими одне до одного, бо фізична безбар’єрність стосується всіх нас, на певних етапах життя чи на постійній основі. 

«Батьки з дитячими колясками, люди з домашніми улюбленцями, літнього віку, з валізами, з тимчасовими травмами, діти — це всі ми з вами. Було б добре якби ми почали цікавитися принаймні своєю прибудинковою територією. Чи всім жителям та жителькам комфортно вийти з під’їзду, зайти в магазин поруч, сісти на громадський транспорт. Якщо ми будемо знати, хто в нашому місті займається питаннями доступності й хто відповідає — ми можемо доєднуватися й допомагати у зборі даних та активізмі у вигляді вимог від виконавчих органів, виконувати їхні зобов’язання», — каже Уляна.

(Фото: Юрій Дячишин / The Ukrainians)

Хто в Україні вже створює тренд на безбар’єрність? Попри проблеми з безбар’єрністю, багато бізнесів та ініціатив змінюються і стають доступнішими. НЗЛ розпитало у представників організацій «Безбар’єрність» й «Доступно.UA» та Поліни Редчік про, на їхню думку, хороші інклюзивні рішення. 

«Мені дуже подобається підхід IT-компанії Intellias. Вони, крім архітектурної доступності, ще працюють щодо ветеранської політики. Друге, кого б я хотіла виділити, супермаркети «Сільпо», які впроваджували доступність ще, коли це не було модним. І [медична лабораторія — ред.] «Діла», у них розписані плани на рік з впровадження безбар’єрності. Це саме про стратегічні рішення, а не гасіння пожеж», — розповідає Наталія Пархитько.

Поліна Редчік каже про інклюзивний клас авто в Uklon, додаток Better Mobility та сервіс онлайн-замовлення інклюзивних вагонів в «Укрзалізниці». 

Довідка. Uklon Інклюзивний — новий клас авто для пасажирів, які користуються кріслом колісним. Наразі цю ініціативу запустили у Львові та Києві, але надалі планують розширити географію.

Better Mobility — мобільний застосунок із фото архітектурно недоступних локацій на інтерактивній мапі України. Better Mobility показує інформацію про те, наскільки доступні громадські місця та місцевий бізнес. Будь-хто може долучитись до мапування та ділитися своїми знаннями про місця та рівень їх доступності.

Інклюзивний клас в «Укрзалізниці» — у 2023 році залізниця запустила сервіс онлайн-замовлення інклюзивних вагонів. Вони призначені для людей з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю, пасажирів на колісних кріслах й людей, які їх супроводжують. Також є послуга замовлення вокзального помічника, який допоможе з багажем і посадкою.

У ГО «Безбар’єрність» розповідають про кейс, до якого вони безпосередньо долучилися. Це — безбар’єрне відділення Нової пошти в Києві, за адресою вулиця Дорогожицька, 4. Відділення оснащене всіма необхідними елементами доступності: тактильною плиткою по всій площі, широкою вхідною групою без порогу, звуковим маяком на дверях, цифровим помічником, індукційною петлею, адаптованими меблями тощо. Є зона кав’ярні та доступна вбиральня, сповивальний столик та простір для дітей. Компанія подбала й про тварин — у відділенні є мисочки для води та готель для комах. 

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Фото: колаж НЗЛ

Авторка тексту — Кравець Ірина

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open