Не просто військовий

Костя народився у Рівному, але побував у різних містах: ще підлітком брав участь у Революції гідності, згодом разом із родиною допомагав військовим, відвідував чимало навчань та долучався до реабілітації ветеранів.

Навіть під час навчання в Польщі хлопець знаходив час, щоб приїжджати на акції на підтримку політв’язнів. З початком повномасштабного вторгнення намагався вступити до війська — спочатку не брали через вік, потім — через відсутність медичної освіти. Тим часом Костя займався волонтерством, евакуаціями, доставляв допомогу туди, куди не наважувалися їхати інші.

У 2023 році він підписав контракт і долучився до ЗСУ. Боровся на Запорізькому напрямку на посаді оператора дронів. Розвивав підрозділ зсередини: допомагав із тактичною медициною, закупівлями, навчанням і медійною підтримкою. Був веганом і навіть на війні залишався відданим своїм переконанням. У перервах між виїздами долучався до благодійних забігів, організовував збори та підтримував побратимів. Загинув 18 липня 2024 року від поранень, отриманих під час бойового виходу.

Його історія — не тільки про війну. Вона — про світогляд, вірність, внутрішнє світло. Пам’ять про Костю — це орієнтир і мотивація для кожного й кожної з нас.

Атени. Відпустка, присвячена Кості

Благодійний вечір в Атенах у грудні став знаковою подією памʼяті про Костю за межами України. Його організували двоє військових — друзі Кості — під час короткої відпустки. Усе — щоб розповісти іноземцям та грецькій діаспорі про Костю. За три дні до події одна з організаторок написала до місцевого волонтерського центру — їй відповіла Діана Романко, українка, яка давно живе в Греції. Вона переклала грецькою «Вірші з бійниці» Максима Кривцова (чоловік загинув на війні 7 січня у віці 33 років разом зі своїм рудим котом) й зараз активно відстоює інтереси України. Саме Діана допомогла втілити подію.

Формат був скромним: фотовиставка та вечір памʼяті з презентацією про Стамбула. Але сенс заходу був глибшим: йшлося не лише про Костю, а й про брак інформації про війну в Україні в грецькому медіапросторі. Через російську пропаганду в Греції афіші розміщували лише в перевірених місцях — уникали районів, де їх могли зірвати проросійські активісти.

На захід прийшло близько 25 людей — греки та українки. Діана перекладала виступ грецькою. Вони слухали мовчки, і лише під час розповіді про заповіт Кості та збори його мами — Ольги Юзвюк — люди розплакалися. Це був момент, коли стало зрозуміло: історію Кості відчули.

Після події жінки з діаспори, які мешкають у Греції вже понад 30 років, показували фото з акцій і розповідали, як допомагають Україні. Один молодий грек поділився історією про те, як у дитинстві читав фейки про кримських татар і лиш у 2022 зрозумів, наскільки потужною є дезінформація в європейському просторі. Тепер він волонтерить для України.

Ця подія стала точкою усвідомлення: Європа потребує правди про Україну. А особиста історія Кості — один з найсильніших методів, аби достукатися.

Лондон. «… І зрозумів, що йому було 23. Як і мені. А він уже стільки зробив»

«Я ніколи не знав, що насправді відбувається в Україні. Бачив новини, але не задумувався глибоко… І зрозумів, що йому було 23. Як і мені. А він уже стільки зробив». Це один із відгуків, який залишив хтось із відвідувачів виставки про Костю в Imperial College London.

За втілення експозиції в Лондоні взялася українська студентська спільнота: «Ми хотіли, щоб про війну в Україні памʼятали. Потрібно було розповісти його історію тим, хто нічого не знає про Україну». До підготовки долучилися самі студенти, викладачі коледжу й організатори виставки з України. Діаспора участі не брала — усю логістику й комунікацію взяла на себе саме студентська спільнота.

Експозицію відкрили у головному холі університету — місці з великою прохідністю. Це допомогло залучити основну аудиторію — іноземних студентів, які інакше ніколи б не дізналися про Костю.

Програма передбачала промови, фотороботи, хронологію життя Кості, його улюблену музику, коротке відео й презентацію, що розповідала його історію. Під час події вдалося зібрати близько 400 фунтів (близько 20 400 гривень). «Люди долучалися, коли самі хотіли подивитися виставку. У цьому випадку донатити було логічним кроком. Якщо ні — то або не долучалися, або просто проходили повз», — розповідає організатор.

Чикаго. «Люди надсилали світлини, як повісили фото Кості у себе вдома»

Подія памʼяті Кості в Чикаго відбулася на базі Chicago Grand Gallery — просторі, що вже давно підтримує українські благодійні ініціативи. Ідея виникла в межах фандрейзингової кампанії: організаторка долучилася до проєкту пам’яті Кості й захотіла зібрати кошти, розповідаючи його історію серед української діаспори.

Підготовка почалася за місяць до вечора — і цього виявилося достатньо, щоб усе встигнути. Українські бізнеси надали десерти, закуски, подарунки для лотереї, а місцеві медіа поширили інформацію. Було багато веганських страв та білий квас — як у Лондоні. Лише за один вечір вдалося зібрати 5000 доларів США — завдяки лотереї, аукціону та продажу квитків на захід. Усі кошти передали Сергію Стерненку для потреб війська.

«Люди надсилали світлини, як повісили фото Кості у себе вдома. А я отримувала ще й слова подяки», — поділилася організаторка. Вона радить не боятися просити про допомогу: бізнес, діаспора, галереї — часто охоче підтримують, якщо чують справжню історію.

Ошкош. Виставка в серці авіації

У містечку Ошкош, штат Вісконсин, фотовиставку організували студенти з України, які навчаються в місцевому університеті. Вони обʼєднали фотографії Кості з фронту з елементами іншого проєкту — «Unissued diplomas» («Невидані дипломи»), присвяченого українським студентам, які загинули через війну.

За два дні виставку відвідали понад 150 людей — студенти, місцеві жителі, гості з інших регіонів. Відвідувачі писали про подію в соцмережах, ділилися враженнями й поверталися через кілька днів, щоб знову подякувати організаторам.

«Багато хто казав, що це змінило їхнє уявлення про війну в Україні. Що вони не усвідомлювали, наскільки особистою є ця історія», — кажуть організатори.

Глазго та Париж. Хвилина мовчання

Виставки про Костю стали приводом для згуртування українських громад не лише в Британії. У Глазго та Парижі відбулися події памʼяті з хвилиною мовчання, де також говорили про ціну, яку платить Україна за свою свободу. Учасники кажуть: часто головна мета таких подій — не лише розповісти про одну людину, а й дати присутнім шанс зупинитися і подумати про війну глибше.

Як зробити подію памʼяті: досвід з-за кордону

Ми запитали в організаторів виставок, які поради вони дали б тим, хто хоче провести подібну подію у своєму місті.

• Обирайте прохідні місця. Люди часто не планують іти на виставку. Але якщо вона трапляється їм на очі дорогою до кавʼярні чи лекції — вони можуть зупинитися.
• Розкажіть історію. Презентація про Костю під час відкриття зробила його «ближчим» для глядачів. Люди почали асоціювати себе з ним — і це важливо.
• Запрошуйте персонально. Анонси в соцмережах — це добре, але персональне запрошення від знайомої людини — завжди працює краще.
• Робіть усе завчасно. Матеріали, реклама, друк — усе краще мати готовим за 3–5 днів до заходу. Інакше день виставки буде не про памʼять, а про стрес.
• Співпраця з університетами та адміністраціями — окрема операція. Узгодження з адміністрацією може затягнутися. Починайте організацію щонайменше за місяць.
• Менше слів — більше дій. Якщо хочете ввімкнути музику, сирену чи поставити коробку для збору коштів — просто зробіть це. Якщо спершу запитаєте, вам, імовірно, відмовлять.

Чому це важливо

Фотовиставки про Костю Юзвюка — це не лише про одного воїна. Це про життя тих, хто виборює нашу свободу на фронті; історії тих, хто віддав цій боротьбі життя; зусилля тих, хто навіть за тисячі кілометрів від України знаходить спосіб говорити про війну. Це спосіб опиратися забуттю й транслювати правду на весь світ. Це можливість подивитися на себе, свої цінності й принципи — через історію людини, яка не зраджувала своїм.

Розповідати історії загиблих — важливо. І пам’ять про наших полеглих — це дія. Вона не про жалість, а про гідність. Про вдячність. Про відповідальність.

Костянтин (Стамбул) Юзвюк — один із тих, хто зробив для країни більше, ніж ми встигли усвідомити. Його життя було коротким, але повним сенсів. І ми маємо їх зберегти.

Авторка: Прямухіна Олена-Марія

Колаж: НЗЛ

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open