Історичні травми

Німеччина має найбільшу кількість населення серед країн ЄС та найпотужнішу економіку. До того ж у Федеральній Республіці добре розвинена промисловість, а німецька інженерія має світову славу як одна з найнадійніших. Навіть у військовій сфері ФРН має низку вже розроблених і впроваджених високих технологій: від танків «Leopard 2» до крилатих ракет «TAURUS», про постачання яких просить Україна.

Але проблема — не в якості, а в кількості та бажанні. Після обʼєднання Німеччини та розпаду СРСР німецьке суспільство та політики не очікували, що можуть виникнути нові конфлікти. Їхній країні ніхто не загрожував, тож навіщо інвестувати у військо? Російська загроза теж довгий час залишалася для ФРН непоміченою. Натомість уряди, які прийшли після Холодної війни — зокрема під час другого врядування Ангели Меркель — прагнули налагодити партнерські відносини з Москвою. Робили це для того, щоб отримати дешевші ресурси, і як жест переосмислення кривавої історії між двома державами.

Історичні травми відіграли велику роль у німецькій політиці після того, як війська Союзників окупували Третій Райх. Німецьке суспільство детально вивчало нацистські злочини, щоб цього не сталося знову. Відобразилося це й на армії — передовсім на ній. Військо не лише недостатньо фінансували, до нього ставилися з певною підозрою. Наприклад, дотепер низка німецьких університетів відмовляється від державних грантів на дослідження, пов’язані з військовою справою, як зазначає The Economist.

Люди готові, влада має виклики

Лише повномасштабне вторгнення Росії в Україну почало змінювати такі погляди. Як свідчать соцопитування, проведені у травні 2025 року, нині 70% німців підтримують підвищення витрат на армію, а 50% вважають, що Німеччина має бути готовою до війни. Однак лише 29% респондентів готові взяти до рук зброю для захисту країни. 

Тож, ще одним питанням залишається набір людей до війська. З 2011 року у ФРН немає призову до армії. Командувач Бундесверу генерал Карстен Броєр вважає, що німецькому війську потрібно залучити ще 100 тисяч солдатів, тож доведеться подумати про відновлення призову.

Ще однією важливою проблемою є німецька бюрократія. Оглядачі The Economist зазначають, що замовлення і виготовлення обладнання займає вкрай багато часу. Вимоги до техніки часто настільки високі, що виготовити її у достатній кількості й швидко практично неможливо. Як приклад наводять необхідність переконатися, що танки придатні для використання вагітними жінками.

Час змін

Утім, зміни вже розпочалися. Новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявляє, що прагне зробити армію країни «найсильнішою в Європі». Німеччина вже скасувала обмеження на державний борг, яке не дозволяло достатньо фінансувати військо. Тепер ФРН може збільшити витрати на Бундесвер, не заощаджуючи на інших державних послуг. На саміті країн НАТО в Гаазі Німеччина погодилася збільшити витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року.

Звісно, перед ФРН усе ще стоять серйозні виклики: німецька промисловість має бути готовою швидко впроваджувати й виробляти нові технології — зокрема дрони, які показали свою ефективність у російсько-українській війні; зменшити бюрократію; переконати людей доєднуватися до війська або відновити призов. Це може бути складно, зважаючи на популярність ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», яка воліє бачити в Росії не загрозу, а союзника. Та, як зазначають у Politico, уряд канцлера Мерца прагне довести справу до кінця і зробити ФРН провідною військовою силою в Європі. Якщо йому це вдасться, Україна зможе розраховувати на більшу кількість німецької зброї та, цілком ймовірно, навіть на ракети TAURUS. 

Автор тексту: Дмитро Спорняк

Фото: Ingo Joseph/Pexels

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.