Що змінили? Документ передбачає переважно невійськові видатки. Серед основних статей, на які планують збільшити фінансування:

• 25,5 млрд гривень — поповнення резервного фонду держбюджету на непередбачувані військові та гуманітарні потреби, з яких 8 млрд гривень можуть спрямувати «Укрзалізниці»;
  

• 4,3 млрд гривень для Мінцифри, зокрема 1,4 млрд гривень — на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а 2,8 млрд гривень — на гранти для розвитку виробництва у сфері defense tech;
  

• 4,6 млрд гривень — на харчування учнів початкових класів у всіх областях та учнів 5–11 класів на прифронтових територіях;
  

• 3,2 млрд гривень — на закупівлю лікарських засобів для лікування пацієнтів з онкологічними, вірусними, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо;
  

• 1,5 млрд гривень — субвенція місцевим бюджетам на розвиток мережі військових ліцеїв для патріотичного виховання дітей;
  
• 1,2 млрд гривень — підтримка ветеранів війни та їхніх родин, зокрема виплата грошової допомоги та компенсацій за страховими полісами.

Що відомо ще? Підласа зазначила, що окремо передбачили фінансову підтримку для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Зокрема, 1 млрд гривень виділили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для їхнього проживання. Крім того, органи місцевого самоврядування можуть використовувати вільні залишки коштів на рахунках для придбання житла або надання кредитів на житло для ВПО.

За словами депутатки, ці видатки були збалансовані шляхом скорочення інших невійськових витрат на 36,7 млрд гривень і перенаправлення частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на 8 млрд гривень.

Нагадаємо. Законопроєкт № 13439-3 ухвалили в першому читанні 16 липня. Він передбачав виділення додаткових коштів як на оборону, так і на інші сектори.

Однак під час політичних консультацій Рада 30 липня вирішила, що цей законопроєкт не може розглядатися в залі. Натомість 31 липня ухвалили законопроєкт № 13573, який передбачає збільшення видатків на оборону більш ніж на 400 млрд гривень, а в проєкті № 13439-3 залишили лише невійськові видатки.

Фото: Telegram-канал народного депутата Ярослава Железняка

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.