Детальніше. Перший пасажирський потяг з воєнізованою охороною №9/10 «Київ-Маріуполь» запустила Укрзалізниця. Така новація — реакція на напад і спробу зґвалтування жінки у поїзді.

Нових працівників для такої роботи не займали. Раніше є Міністерство внутрішніх справ попросило додаткових грошей, щоб поліція змогла охороняти поїзди. В Укрзалізниці обійшлися власними силами. І ціни на квитки через це не підвищуватимуть.

Де саме буде воєнізована охорона?

Поки — у 10 поїздах:

• №10/9 Маріуполь — Київ;
• №29/30 Київ — Ужгород;
• №38/37 Київ — Запоріжжя;
• №49/50 Київ — Трускавець;
• №63/64 Харків — Київ;
• №79/80 Дніпро — Київ;
• №92/91 Львів — Київ;
• №102/101 Київ — Херсон;
• №106/105 Одеса — Київ;
• №136/135 Київ — Покровськ.

Як саме працюватиме охорона?

В одному потягу буде двоє охоронців, чоловік та жінка. Де жінок бракуватиме — лише чоловіки. В команді визначать старшого. Вони будуть патрулювати вагони приблизно кожні пів години.

Застосувати спецзасоби охоронці можуть, якщо пасажир пошкодить майно, розпиватиме алкоголь у потязі, битиметься чи порушить громадський порядок. У таких випадках охорона затримає порушника до трьох годин і передасть поліцейським на найближчій станції.

У разі порушення охоронці складатимуть протокол. Для цього вони повинні знайти двох свідків. Усіподії записуватимуть на камеру, щоби згодом передати запис поліції.

Інструкцію для охорони уже створили, але її будуть змінювати після перших двох тижнів патрулювання. Тому поки документ не показують. 

В Укрзалізниці переконують, що охорона «скрутить» людину лише у випадку загрози життю, здоров’ю пасажира, персоналу Укрзалізниці чи них самих. Повноцінно воєнізована охорона у потягах запрацює до кінця 2020 року.

Також у потягах планують встановити відеокамери. За інформацією міністра інфраструктури Владислава Криклія, камерами уже є у третині пасажирських вагонів.

Окрім того, Укрзалізниця хоче повернути ревізорів внутрішньої безпеки, які, крім провідників, перевірятимуть пасажирів. Так боротимуться із «зайцями» — пасажирами, які їдуть без квитка. 

«Таємний пасажир» — ще один проєкт Укрзалізниці, який поки у розробці. Він теж покликаний боротися із «зайцями», але з іншого боку. Підставні пасажири проситимуть у провідників вагонів проїхатися без квитка за готівку (у кишеню провіднику). Таким чином керівництво Укрзалізниці хоче виявляти недобросовісних провідників.

Воєнізована охорона — реакція на побиття жінки у потягу: 

• Зламана щелепа й побої: журналістку побили й хотіли зґвалтувати в потязі. Журналістку «Інтера» Анастасію Лугову вночі 31 липня намагалися зґвалтувати в потязі Маріуполь-Київ. У купе до жінки та її сина проник чоловік. Він почав бити й душити Анастасію. Вона з сином ледь врятувалася вже в сусідньому вагоні. Укрзалізниця хотіла за гроші купити мовчання жінки, але не вийшло. 
• Укрзалізниця звільнить провідника вагона, де побили пасажирку: нові подробиці нападу. Через інцидент планують звільнити провідника вагона, де побили та намагалися зґвалтувати пасажирку, начальника поїзда, інструктора поїзних бригад, старшого майстра вагонного депо резерву провідників та заступника начальника Маріупольського вагонного депо.

Контекст. Раніше у кожному потязі Укрзалізниці їздили патрульні, а злочинами займалася лінійна міліція. У 2015 році підрозділ ліквідували. У МВС тоді пояснювали, що у слідчих зовсім мало роботи і лише по три справи на місяць. Наразі Укрзалізниця просить повернути патрульних до потягів.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.