Що трапилося?
Фахівці компанії Neuralink, яку Ілон Маск створив у 2016 році і вклав у стартап понад 100 мільйонів доларів, розробили бездротову версію нейроінтерфейсу (тобто поєднання мозку з комп’ютером). Її успішно імплантували у мозок двох свиней, а потім витягли без шкоди для тварин.
Чипи дозволяють фахівцям стежити за активністю центрів мозку свиней за допомогою технології бездротового з’єднання. Вони відстежують те, чого торкається тварина своїм п’ятачком.
Як виглядає пристрій?
Вигляд конструкції змінився з минулого року, коли її презентували вперше, тож зараз її не видно на тварині. Пристрій став компактнішим, його розмір — 23х8 мм. Він має форму монети і призначений для розміщення на одному рівні з черепом під шкірою.
Цитата. «За останній рік ми спростили наші системи: тепер вони вміщаються у чип, який займає менше місця, ніж монета, і його можна повністю приховати при імплантації. Він повністю зіллється з кісткою черепа і буде невидимим ззовні, працюючи цілий день без підзарядки», — сказав Ілон Маск.
Які характеристики пристрою?
Він заряджається за ніч за допомогою магнітної зарядки. Для обміну даними використовується бездротовий інтерфейс. Радіус роботи — 5-10 метрів. Розробники скоротили кількість використовуваних електродів втричі — з 3072 до 1024.
Neuralink винайшли пристрій, який може поєднувати мозок і комп’ютер?
Ні. Такі інтерфейси існують та імплантуються людям з 2006 року. Головний внесок компанії у технологію — створення тонких гнучких дротів-ниток, які покриті електродами для реєстрації активності мозку. У них більше електродів, ніж у інших систем. Тому їхня пропускна здатність набагато вища. Крім того, вони не завдають такі серйозні пошкодження, як жорсткі голки.
Яка мета такого пристрою?
Допомогти людям, які мають мозкові ураження, наприклад, через перенесений інсульт чи онкологію. Саме нейрокомп’ютерний інтерфейс має потенціал допомогти паралізованим людям та особам з серйозними неврологічними розладами, хворобою Паркінсона та Альцгеймера.
В перспективі компанія хотіла б за допомогою поєднання людини і комп’ютера покращити здатність зберігати та обробляти інформацію. Наприклад, створити змогу «покласти» у мозок людини цілий том інформації за мить. Але такий функціонал потребуватиме набагато більше часу.
Які небезпеки у такого пристрою?
Потенційний злив особистих даних через такі мікропристрої. Штучний інтелект може бути здатен «зламати» таку систему, наслідки чого можуть бути непередбачуваними.
Додатковою причиною для занепокоєння є те, що людство недостатньо вивчило усі аспекти роботи людського мозку. Тому необхідно провести багато досліджень, перш ніж поєднувати його із гаджетами.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: habr.com